Бізнес під час бурі: нові можливості. Нотатки з Ukrainian Action Forum — 2025
На правах медіапартнерства
В Івано-Франківську пройшов другий Ukrainian Action Forum. Його провели Аспен Інститут Київ та Промприлад. Співорганізаторами стали компанія Blago та Єгор Гребенніков. Темою однієї з панельних дискусій стала поточна ситуація, в якій знаходиться українських бізнес, та його майбутнє. Окрему увагу спікери та спікерки приділили розвитку оборонної сфери та ролі, яку при цьому відіграють приватні гравці. Модерував розмову Юрій Филюк, засновник і CEO платформи інноваційного розвитку Promprylad.
Інструменти страхування ризиків як запорука зовнішніх інвестицій
Олександр Почкун,співзасновник та керуючий партнер компанії Baker Tilly, коротко окреслив актуальні для українського бізнесу тенденції. Олександр зазначив, що вітчизняні компанії суттєво адаптувалися до війни — вони стали мобільнішими у прийнятті рішень та ощадливішими у витратах. Приклад такої адаптивності — приватні ініціативи в оборонній сфері.
Однак, пан Олександр наголошує: зараз український бізнес живе переважно за рахунок внутрішніх ресурсів. На ринку є гроші через обмеження інвестувати за межі України та завдяки державній програмі доступних кредитів 5-7-9%. Проте внутрішнього ресурсу недостатньо. Щоб забезпечити сталий розвиток бізнесу, потрібні зовнішні інвестиції.
"Перше, що треба робити — впровадити інструменти страхування ризиків, які дозволили б іноземним інвесторам долучатися до проєктів. Бізнесу потрібні ці інвестиції зараз".
Адаптивність та навчання молодих підприємців європейським стандартам
Микола Кміть, голова ради директорів агрохолдингу "МУККО", вважає, шо вже згадана адаптивність — одна з переваг українського бізнесу та запорука його стійкості.
"Стратегія однозначно має бути орієнтованою на довгострокову перспективу. Але час дуже швидко змінюється, тому вона часто переходить у тактику. Найкраще себе почувають малі сімейні компанії, бо вони швидше реагують на все, що відбувається навколо. А великі іноземні корпорації довше аналізують ситуацію. Наприклад, ми бачимо певний відхід іноземних банків, бо вони не розуміють як швидко приймати рішення. Це конкурентна перевага українців — ми можемо швидко все змінювати, пристосовуватися і їхати вперед".
Серед інших питань пан Микола також торкнувся теми ролі бізнесу у період післявоєнного відновлення. На його думку, важливо вже зараз займатися освітою молодих підприємців. Адже робота з великим іноземним капіталом потребує дотримання певних правил та розуміння принципів роботи з ним."За оцінками Dragon Capital, після завершення війни грошей буде значно більше, ніж ми зможемо освоїти. Освоїти, з точки зору розуміння західного капіталу — це мати достатню кількість навчених менеджерів, компаній, груп, які розуміють міжнародний облік, аудит та інші правила. З цим стикалися всі країни східної та західної Європи, які заходили в великий капітал".
Оборонна промисловість — двигун економічного зростання України
Галина Янченко, народний депутат України, голова Парламентської спецкомісії із захисту інвесторів, продовжила розмову про оборонно-промисловий комплекс. На її думку, це одна з ключових точок зростання української економіки.
"Від початку війни спроможність оборонно-промислового комплексу зросла в 35 разів. Такого зростання не показував жоден сектор економіки за всі роки незалежності".
Пані Галина додала, що наразі у сфері ОПК вже працюють 1,5 тис. компаній.
"Тільки на одному українському підприємстві виробляють більше артилерії, ніж у всій Європі разом. І це зважаючи на комфортні умови, в яких працюють іноземні компанії. Так само по ряду інших пунктів".
На думку Галини, підприємцям, які хочуть вийти на ринок оборонних технологій, важливо зважати на розмір інвестицій, які вони готові надати, та складність виробництва.
"Якщо йдеться про базові fpv-дрони, які відносно легко створювати, ми очікуємо виробництво приблизно 4 млн таких БПЛА в Україні. Але на західному ринку вони не настільки потрібні. Тому є сенс або йти у складні технології, або шукати співінвестиції та розвивати вже існуючі команди".
Зміни можливі там, де є синергія бізнесу, громадського сектору та міжнародних партнерів
Юлія Марушевська, керівниця Офісу підтримки змін Міністерства оборони України, вважає, що для глибоких трансформацій у державі потрібні зусилля бізнесу, громадського сектору і міжнародних партнерів. Прикладом таких змін є розбудова агенції нелетальних закупівель — Державного оператору тилу.
Пані Юлія наголошує, що в оборонній сфері особливо важлива допомога, інтерес і включеність бізнесу на рівні інституційних змін. Адже ця сфера не є пріоритетною для міжнародних партнерів.
"Коли в 2022-2023 роках потрібно було підставити плече Збройним силам, бізнес прийшов на допомогу, закуповуючи все — від бронежилетів до мінометів. Але дуже важливо, щоб ми також ставили питання: "А, можливо, держава почне краще робити свою роботу? Який процес потрібно побудувати? А як там наше виробництво вибухівки?" Тиск, зацікавленість, погляд бізнесу всередину оборонки мають велику вагу. Це важелі нашого руху вперед".
