Демографічна криза: в Україні майже кожній четвертій людині більш ніж 65 років

У 2024 році частка людей віком 65 років і старше в Україні збільшилася з 12% у 1991 році до 22%. Старіння населення в країні прогресуватиме і надалі. Про це свідчать дані, наведені у Стратегії демографічного розвитку України до 2040 року.

Рівень народжуваності, нижчий за потрібний для простого відтворення населення, спостерігається в Україні із середини 1960-х.

В період із початку збройної агресії Росії, за оцінкою Інституту демографії та проблем якості життя Національної академії наук, сумарний коефіцієнт народжуваності знизився до 0,9. У 2021 році він становив 1,16, що майже вдвічі менше за рівень, необхідний для забезпечення відтворення населення.

Головними причинами низького рівня народжуваності є зміни цінностей населення, погіршення здоров’я через збройну агресію, економічні чинники, труднощі поєднання професійної діяльності, навчання із народженням і вихованням дітей тощо.

Водночас середня тривалість життя в Україні у 2020 році становила 71,4 року, що на 10 років менше, ніж у країнах ЄС, де цей показник — 80,4 року.

На демографічну ситуацію в Україні також вплинула масштабна зовнішня міграція. За даними ООН за 2022 рік і Держприкордонслужби за 2023—2024 роки, від початку повномасштабного вторгнення з України виїхали 34,39 млн українців, а в’їхали – 30,91 млн (станом на 31 травня 2024 року).

Таким чином, за кордоном перебуває 3,48 млн українців, які досі не повернулися.

Загалом, станом на липень 2024 року кількість населення в Україні становила 35,8 млн осіб, тоді як до початку повномасштабної війни цей показник становив 42 млн осіб.

За оцінкою Інституту демографії та проблем якості життя Національної академії наук, до 2041 року чисельність населення України може скоротитися до 28,9 млн осіб, а до 2051 року — до 25,2 млн осіб.

• 2 серпня 2024 року НБУ спрогнозував, що повернення українців з-за кордону почнеться з 2026 року.
• За перше півріччя 2024 року смертність в Україні утричі перевищила народжуваність.