Китай встановлює експортний контроль над металом, який використовується в боєприпасах
Міністерство торгівлі Китаю вирішило встановити експортний контроль над металом стибієм (інші назви – антимон, сурма), що широко використовується в боєприпасах і різко подорожчав останнім часом. Про це повідомляється на сайті міністерства.
Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях
Країна запровадить обмеження з 15 вересня.
Bloomberg пише, що таким чином Китай посилює свій контроль над глобальними постачаннями критичних матеріалів, серед яких галій, германій, графіт.
Згідно з дослідженням Європейського Союзу від 2023 року, Китай є найбільшим у світі постачальником понад 30 найважливіших мінералів, на нього припадає 56% світових запасів сурми. Домінування Китаю на сировинному ринку накопичувалося десятиліттями, але в останні роки уряди США та інших західних країн докладають зусиль для забезпечення альтернативних постачань.
Сурма використовується в боєприпасах і антипіренах (речовини, що ускладнюють займання матеріалів та знижують швидкість поширення полум'я), а також у кераміці, склі та гумових виробах.
Попри те що Китай є найбільшим у світі виробником сурми, її видобування суттєво впало за останні роки. Ця тенденція підігріла побоювання глобального дефіциту та спричинила різке зростання цін. Згідно з даними цінового агентства Fastmarkets, вартість металу цього року підскочила майже на 100% — до $23 150 за тонну, це найвищий показник, принаймні з 2005 року.
В Україні прояви стибію пов’язані з родовищами ртуті Донбасу (Микитівське рудне поле), проте вміст стибію в рудах низький (0,4-1%), технологія добування не була розроблена, що не давало змоги вилучати стибій навіть як супутній елемент разом зі ртуттю, родовище якої внаслідок виснаження запасів багатих руд 1995 року припинили експлуатувати.
- У квітні Reuters написало, що Російська мідна компанія (РМК) і китайські фірми ухиляються від податків і обходять західні санкції, торгуючи новою мідною катанкою, замаскованою під брухт.
