Один зі світових лідерів виробництва машин із розмінування відкрив офіс у Києві
Машина для розмінування хорватської компанії DOK-ING (фото - Мінекономіки)

Хорватська компанія DOK-ING, один зі світових лідерів у галузі роботизованих систем для гуманітарного розмінування, відкрив офіс в Україні. Про це повідомило Міністерство економіки.

"Сподіваюся, що відкриття офісу в Києві буде початком ще тіснішої співпраці і наші сапери зможуть навчатися в Україні тому, як керувати та обслуговувати ці машини", – прокоментувала міністерка економіки Юлія Свириденко. 

Найбільше техніки DOK-ING використовує Державна служба з надзвичайних ситуацій. В їхньому автопарку 10 легких машин для розмінування MV-4 та 14 важких машин для розмінування MV-10.

Довідка
DOK-ING виготовляє як легкі, так і важкі роботизовані машини розмінування та знешкодження вибухонебезпечних предметів. Завдяки низькому профілю і міцній конструкції така техніка є стійкою до детонацій протипіхотних мін та нерозірваних боєприпасів і витримує вибух протитанкової міни. Машини DOK-ING керуються пультом дистанційного керування, радіус дії якого – до 1500 метрів.

Хорватські машини для розмінування використовує також Державна спеціальна служба транспорту (ДССТ), оператори гуманітарного розмінування та підрозділи ЗСУ.

З 45 машин DOK-ING, які працюють в Україні, вісім виготовлені саме на українському заводі, який є партнером хорватської компанії.

Українська компанія А3Tech здійснює великовузлове складання машин для розмінування DOK-ING із частковою локалізацією: частина робочого органу вже виготовляється в Україні і до кінця року на підприємстві готові довести рівень його локалізації до 100%.

Компанія цього року випустила вісім локалізованих важких машин для розмінування MV-10, шість із яких вже передали ДССТ.

Збитки України через міни та інші вибухонебезпечні предмети становлять $11,2 млрд щорічно. Це еквівалентно 5,6% ВВП України у 2021 році, йдеться у дослідженні Tony Blair Institute.

За оцінками Світового банку, Україні необхідно $34,6 млрд, щоб розмінувати всі території. Цю суму Україна змогла б компенсувати менш ніж через три з половиною роки після повного очищення земель, наголошується у дослідженні.