Учені наполягають: Каховське водосховище необхідно відновити

Вчені Херсонського державного аграрно-економічного університету Віталій Пічура і Лариса Потравка 6 червня представили результати масштабного дослідження наслідків руйнування Каховської ГЕС. Їхній головний висновок – повноцінно замінити водосховище неможливо, тож його треба відновлювати. Текст дослідження опубліковано на сайті SuperAgronom.com.

Це дослідження стало першим комплексним науково-соціальним проєктом, який ґрунтується на польових дослідженнях, калібруванні та дешифруванні супутникових знімків Sentinel 2, Sentinel 3, Landsat 8 і Landsat 9. Попередні дослідження мали локальний характер і часто ґрунтувалися на припущеннях, тоді як ця робота прагне забезпечити об'єктивну оцінку наслідків катастрофи.

Руйнація дамби Каховської гідроелектростанції 6 червня 2023 року призвела до осушення Каховського водосховища, що було основним джерелом водопостачання півдня України, який характеризується катастрофічним рівнем водного дефіциту.

Його осушення, у поєднанні зі змінами клімату, призвело до дефіциту зволоження, втрати рослинного покриву, оголення ґрунтів, підвищення температури ґрунту та вторинного засолення на значних площах.

Відсутність снігового покриву, заморозки та посуха у 2025 році призвели до погіршення вегетації озимих культур. До початку травня близько 40% посівів озимини висохли.

З'явилися зміни у формуванні дощових хмар, що призвело до зменшення частоти та кількості опадів на півдні.

Вчені детально проаналізували всі можливі способи компенсувати потребу півдня України у воді – понад 1200 млн кубометрів на рік. Жоден з альтернативних варіантів не спрацьовує:

→ резерви Дніпровського водосховища не зможуть задовольнити потреби повною мірою. Їхнє використання призведе до нових екологічних проблем, порушення водності та погіршення гідрологічного режиму Нижнього Дніпра;
→ забір води безпосередньо з річища Дніпра у межах осушеного водосховища неможливий, особливо у маловодні роки, та не забезпечить навіть мінімального водоспоживання;
→ створення мережі свердловин для забору підземних вод призведе до прискореного виснаження стратегічно важливих запасів, заміщення прісних горизонтів солоними морськими водами, що спричинить нову хвилю дефіциту води, ущільнення, деградацію та засолення ґрунтів;
→ опріснення солоних вод з Чорного та Азовського морів є економічно невигідним, енерговитратним та нездатним задовольнити потреби у прісній воді;
→ використання каналізаційно-поверхневих стоків міста Херсона може забезпечити зрошення лише 9500 га, або 3% від фактичної площі зрошення Херсонщини до 2022 року.

Опитування 189 мешканців Херсонської області показало переконливу підтримку ідеї відновлення водосховища. 81,5% респондентів вважають необхідним його заповнення за новими технологіями, а 85,7% переконані, що процвітання області залежало саме від функціонування водосховища.

Тому вчені рекомендують зосередитися на компромісному варіанті – відновити менше за розміром водосховище, а у його верхній частині створити лучно-болотне та лісове середовище.

Для цього пропонується відокремити дамбою верхню мілководну третину водосховища для збереження рослинності, яка встигла там сформуватися. Решта 66% площі знову має бути заповнена водою.

• 18 липня 2023 року Кабінет міністрів ухвалив постанову про експериментальний проєкт із початку відбудови Каховської ГЕС.
• Укргідроенерго готове відбудувати Каховську ГЕС за п'ять років після деокупації.