Україна пообіцяла ЄС протягом року провести десять реформ для вступу: список
Фото: MartaKosEU / X

Україна зобов'язалася перед Європейським Союзом прискорити ключові реформи для зміцнення верховенства права та боротьби з корупцією. Про це повідомляється на сайті Єврокомісії за підсумками неформальної зустрічі міністрів європейських справ у Львові.

У заяві європейської комісарки з питань розширення Марти Кос і віцепрем'єр-міністра з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Тараса Качки визначено десять "найбільш актуальних та ефективних заходів", на яких Україна зосередиться впродовж наступного року:

Ухвалити комплексні зміни до Кримінального процесуального кодексу та іншого законодавства, щоб забезпечити швидке та якісне правосуддя, зокрема шляхом:

  • скасування автоматичного закриття кримінальних проваджень через сплив строків досудового розслідування та перегляду чинних строків (так звані "правки Лозового");
  • усунення процесуальних перешкод у кримінальних провадженнях, особливо у справах про високопосадову корупцію;
  • продовження строків давності та посилення підстав для їх переривання й зупинення у справах про корупцію та пов’язані з нею правопорушення – відповідно до європейських стандартів;
  • зміцнення незалежності НАБУ та САП і захисту їхньої юрисдикції від обходу та неналежного впливу шляхом чіткого розмежування підслідності між органами досудового розслідування та запровадження дієвих правил запобігання і вирішення конфліктів підслідності;
  • розширення юрисдикції НАБУ та САП на всі посади з високими корупційними ризиками на підставі незалежної оцінки.

Забезпечити НАБУ доступ до неупереджених, оперативних і якісних судових експертиз.

Провести всебічний перегляд процедури добору й звільнення генерального прокурора, щоб узгодити її з найкращими європейськими практиками із залученням Венеційської комісії.

Ухвалити закон, який гарантує прозорий конкурсний відбір, призначення та переведення прокурорів на керівні та інші посади в Офісі генерального прокурора, обласних і окружних прокуратурах, включно з чіткими критеріями та прозорою, конкурентною і меритократичною процедурою, що містить оцінювання професійної компетентності та доброчесності.

Реформувати Державне бюро розслідувань: провести незалежний комплексний огляд інституційної структури ДБР, механізмів доброчесності та функцій нагляду; ці результати мають лягти в основу підготовки, ухвалення та впровадження закону для реалізації відповідних рекомендацій.

Без зволікань призначити суддів до Конституційного суду та членів Вищої ради правосуддя.

Продемонструвати співпрацю з Єврокомісією щодо умов та формату розширення участі міжнародних експертів у складі конкурсної комісії для добору членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС).

Ухвалити законопроєкт щодо декларацій доброчесності суддів, уточнивши їхній зміст, розширивши охоплений період та вдосконаливши процедуру перевірки; для Верховного суду це також передбачає тимчасове залучення незалежних експертів, номінованих міжнародними партнерами. Ухвалити законодавство, спрямоване на вдосконалення виконання судових рішень щодо майнових і немайнових зобов’язань та їхню цифровізацію.

Ухвалити Антикорупційну стратегію та Державну антикорупційну програму до другого кварталу 2026 року й забезпечити їх високий рівень реалізації.

Розробити та зміцнити системи внутрішнього контролю проти корупції на високому рівні, зокрема шляхом:

  • заохочення Державної аудиторської служби до проведення системних аудиторських оцінок внутрішнього контролю в державному секторі;
  • розробки національного плану дій із приведення внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у відповідність до міжнародних стандартів і найкращих практик;
  • інтеграції управління корупційними ризиками в загальну систему управління ризиками організацій і забезпечення широкого впровадження інструментів НАЗК – таких як управління конфліктом інтересів та механізми викривачів – у практику внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту міністерств і відомств.

30 вересня Україна офіційно закінчила скринінг законодавства на відповідність нормам ЄС. Процес тривав 15 місяців і став одним із найшвидших.

20 жовтня віцепремʼєр-міністр із питань євроінтеграції Тарас Качка зазначив, що заявка України на членство в Євросоюзі очікує прориву в грудні. Йдеться, за його словами, про відкриття шести переговорних кластерів.