Бізнес малий — перспективи великі. Як Європа стимулює розвиток підприємництва в Україні

Навіть до повномасштабного вторгнення Росії малому та середньому бізнесу (МСБ) в Україні було досить важко забезпечити сталий розвиток власних проєктів. З початком прямої російської агресій ситуація багато в чому лише погіршилася. Водночас підтримка країн-партнерів надала вітчизняним підприємцям нові можливості для забезпечення власної стійкості та конкурентоспроможності.

Німецьке товариство міжнародного співробітництва Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) GmbH 3 квітня в Києві презентувало результати п’ятирічної програми міжнародної співпраці, що співфінансується Європейським Союзом, урядами Німеччини та Норвегії. Під час заходу "Прямуємо разом: підсумки ReACT4UA/EU4Business та перспективи STEP IN 2 EU" учасники обговорили вплив програми на економічну стабільність України та поділилися історіями успіху.

Партнерська допомога. Від пандемії до російського вторгнення

Програма "ReACT4UA/EU4Business: Застосування та імплементація Угоди про асоціацію між ЄС та Україною у сфері торгівлі/ Відновлення, конкурентоспроможність та інтернаціоналізація МСП" з 2020 року підтримує українські малі й середні підприємства (МСП). Вона має на меті посилити стійкість підприємців, їхню конкурентоспроможність й готовність до експорту.

У кризові періоди під час пандемії COVID-19 і після початку повномасштабного вторгнення програма надавала експертну й фінансову допомогу українським МСП. Також вона ініціювала ключові структурні реформи, що сприяють довгостроковій економічній інтеграції України з Євросоюзом.

Серед основних досягнень програми її імплементатор GIZ Ukraine виділяє такі:

· підтримали 30 000 МСП та понад 60 бізнес-посередницьких організацій, 78 кластерів та бізнес-асоціацій;

· надали 16 млн євро грантів для 2 000 підприємців;

· організували участь МСП у понад 65 виставках, делегаціях і навчальних візитах до 20 європейських країн;

· виділили пряму підтримку 42 українським містам.

"Ми не тільки надаємо позики чи гранти бізнесу в Україні. Ми також підтримуємо бізнес-асоціації, участь у міжнародних ярмарках і схожі ініціативи, щоб дати змогу МСП встановити зв'язки з ринками ЄС та іншими європейськими бізнесами", — пояснив під час конференції Маркус Колль, керівник відділу співробітництва Посольства Федеративної Республіки Німеччина в Україні.

Зокрема, за даними GIZ Ukraine, в результаті реалізації програми ReACT4UA/EU4Business понад 4 500 В2В-зустрічей та контактів перетворилися у більш ніж 500 потенційних контрактів для підприємців.

"Була виконана надзвичайно важлива і велика робота щодо адаптації проєкту до безпрецедентних умов, які виникали спочатку під час пандемії COVID-19, потім — під час повномасштабного вторгнення", — зазначив Генрік Вітфельдт, керівник відділу державних фінансів, підтримки бізнесу та соціальних політик при Делегації ЄС в Україні.

Зі свого боку, спеціальний представник з питань України в Міністерстві закордонних справ Норвегії Крістіан Сюсе нагадав, що його країна має намір цього року виділити Україні 8 млрд євро.

"Це досить вагомо для такої країни, як наша. А ось як витратити ці кошти? Так, у співпраці з іншими! Ми ухвалили рішення, що будемо робити це з німецькими та французькими колегами. Це робить нашу спільну діяльність ще цікавішою і кращою", — наголосив він і додав, що якби був представником українського бізнесу, обов'язково звернув би увагу на програму ReACT4UA/EU4Business.

Сертифікації та декларації. Відгуки й кейси

Серед тих, хто вже долучився до спільної програми підтримки МСП, є підприємства з різних галузей, а також українські громади. Проєктна координаторка компанії Pran" Наталія Деркач розповіла про успішний досвід партнерства з міжнародними організаціями.

"Коли ми з нашим вже тепер партнером зустрілися у Фінляндії, розповіли про свій продукт, то одразу отримали пропозицію представити нас на виставці. Вони прийшли і презентували нас. Це реальний кейс. Безумовно, партнерство з міжнародними організаціями має велике значення", — підкреслила вона.

Загалом Prana на ринку вже понад 20 років, її продукція — енергоефективні системи вентиляції з рекуперацією — представлена у 43 країнах світу. Щоб досягти такого результату, компанія дотримується власної експортної стратегії, пропонуючи інноваційний продукт з високою доданою вартістю. Її рекуператори створені за власною запатентованою технологією на основі мідного теплообмінника.

Нещодавно Prana презентувала на виставці у Франкфурті нове покоління рекуператорів. Їх будуть виготовляти на лініях масового виробництва вже з літа.

Виробництво повного циклу, а також наявність власної кліматичної лабораторії дозволяє компанії самостійно тестувати всі продукти. Це дуже пришвидшує їхню сертифікацію в акредитованих лабораторіях ЄС. "Це і дає можливість сьогодні вільно представляти продукт на ринках Європи. Але ми потребуємо і подальшої сертифікації. Тому підтримка міжнародних інституцій нам буде і далі потрібна, щоб швидше і краще інтегруватися в європейську економіку", — пояснила Наталія Деркач.

Компанія Shtern-Hemiko виготовляє пакування для клієнтів з різних галузей економіки, зокрема представників харчової промисловості, виробників дитячих товарів тощо. "Дуже багато з них почали звертатися до нас з питаннями щодо надання декларації відповідності на наше пакування, оскільки вони самі експортують. Ми поки не експортуємо свою продукцію. Зараз із допомогою GIZ Ukraine проходимо сертифікацію й готуємося до оформлення декларації відповідності на нашу продукцію", — розповіла директорка компанії Shtern-Hemiko Зоряна Ваків.

У компанії очікують, що отримання декларації відповідності дасть змогу підтримати клієнтів, які без такої декларації не можуть експортувати свою продукцію.

Малий бізнес — економічний контекст

За даними Міністерства економіки України, попри великі втрати, яких зазнав український бізнес через війну, частка приватних підприємців в структурі ВВП станом на кінець минулого року відновилася до рівня 51%. Бізнес забезпечує 64% в доданій вартості, 72% — в реалізації продукції. 82% громадян України працюють саме на малих та середніх підприємствах.

Наприкінці серпня 2024 року Кабінет міністрів прийняв комплексну Стратегію відновлення, сталого розвитку та цифрової трансформації малого і середнього підприємництва на період до 2027 року та затвердив план її реалізації у 2024-2027 рр. Документ спрямований на відновлення та полегшення ведення бізнесу. Зокрема, у йдеться про першочергові потреби бізнесу — доступ до фінансування та дерегуляцію.

"На жаль, Україна зараз має досить обмежену частку власне малих бізнесів у структурі ВВП, — зазначив під час конференції Андрій Телюпа, заступник міністра економіки України. — Тож ми маємо працювати більше, щоб допомогти малим компаніям стати середніми, щоб вони зайняли своє місце".

Очікується, що завдяки впровадженню урядової стратегії продажі малого і середнього бізнесу збільшаться на третину, досягнувши 10,65 трлн грн, а частка МСП в економіці сягне 74% від загальної доданої вартості. Частка проблемних кредитів для МСП має зменшитися на 20%. Кількість компаній, що стикаються з браком капіталу, скоротиться до 10%. Кількість експортерів зросте до понад 35 тис., а обсяги експорту сягнуть 60 млрд євро. Загалом індекс економічної свободи, що вимірює легкість ведення бізнесу, має зрости на 14 пунктів і досягти рівня 75+ зі 100.

Звичайно, це завдання не тільки для Міністерства економіки. Розвиток малого і середнього підприємництва в країні потребує комплексних рішень і не може фінансуватися лише партнерськими коштами.

"Наші банки досі демонструють високу прибутковість. Незважаючи на те, що оподаткування зростало впродовж останніх двох років, фінансові установи мають хорошу капіталізацію і ліквідність. Власне, банки готові до масштабних програм видачі позик", — запевнив заступник голови Національного банку України Сергій Ніколайчук під час заходу.

Партнерська підтримка триватиме

Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit за дорученням уряду Німеччини продовжить підтримувати український малий та середній бізнес. У межах нової програми "STEP IN 2 EU", яку імплементуватиме GIZ Ukraine, українські підприємства отримають комплексну підтримку для виходу на внутрішній ринок Європейського Союзу.

Нова ініціатива спирається на результати програм ReACT4UA/EU4Business і має на меті покращення інституційних та фінансових умов для бізнесу в процесі адаптації до європейських норм і правил. Також планують у співпраці з Мініекономіки та Нацбанком розроблятита впроваджувати низку економічних реформ, необхідних для просування України до повноправного членства в ЄС.

"Якщо подивитися на розмір наших програм, то, як ви знаєте, за останні п'ять років ми досить суттєво зросли. Починали із 6 млн євро, і згодом обсяг програми зріс майже в десять разів. Майбутня програма також почнеться з не дуже великої суми, з 15 млн євро, які планує надати німецький уряд. Зараз ми ведемо дискусії з нашими партнерами зі співфінансування щодо продовження цієї співпраці", — зазначив директор програми ReACT4UA/EU4Business Хаген Еттнер.

Він сфокусував увагу на п'яти основних елементах переходу до нового проєкту:

1. Підтримка реформ.

2. Секторальна підтримка.

3. Місцевий та регіональний розвиток.

4. Доступ до фінансування.

5. Координація активностей.

"У нашій підтримці не буде провалів, — запевнив Хаген Еттнер. — Так, графік може відрізнятися, різні партнери можуть доєднуватися в різний час. Але ми хочемо запевнити, що наша підтримка буде безперервною".

Одним з елементів безперервності підтримки в GIZ Ukraine бачать втілення експортної стратегії. У межах програми ReACT4UA/EU4Business аналітичний альянс Civitta та EasyBusiness провів комплексний аналіз експортного потенціалу секторів України, оцінивши здатність МСП створювати високу додану вартість. Дослідження визначило ключові сектори для інтеграції в ринок ЄС і необхідні напрями підтримки.

Зокрема, галузями з найвищим експортним потенціалом назвали харчову, текстильну та швейну , деревообробну та меблеву промисловості, виробництво електротехнічного обладнання і сектор інформаційно-комунікаційних технологій. Серед п’яти найбільш перспективних з точки зору експорту європейських країн — Польща, Німеччина, Франція, Італія, Нідерланди.

"Я сподіваюся, що ми будемо надалі реалізувати програму підтримки української економіки. Сподіваюся також, що ми зможемо використати попередній досвід, — резюмував директор GIZ Ukraine Даніель Буше. — Ми працювали з тисячами українських МСП, з кластерами, з асоціаціями. Нашим надійним партнером є Міністерство економіки України, яке також має довготривалу візію щодо вступу до ЄС".