Як обмін досвідом допомагає підприємствам впроваджувати енергоефективні заходи

Обмін провідними практиками, впровадження заходів з енергоефективності та збереження клімату — не просто слова для учасників навчальних мереж енергоефективності — LEEN. За підтримки проєкту "Консультування підприємств щодо енергоефективності", що впроваджується федеральною компанією Deutsche Gesellschaft für Internationale Zusammenarbeit (GIZ) спільно з Міністерством економіки України за дорученням уряду Німеччини, пілотні мережі демонструють значні успіхи. А широкомасштабне впровадження механізму LEEN збагатить український бізнес та покращить його конкурентоспроможність, переконують експерти.

Навчальні мережі енергоефективності (Learning Energy Efficiency Networks — LEEN) – інноваційний інструмент, який допомагає компаніям підвищувати свою енергоефективність. Концепція, що виникла у Швейцарії, активно впроваджувалась у багатьох країнах ЄС та поза його межами, а тепер довела свою ефективність і в Україні. 

Мережа енергоефективності об'єднує від 8 до 15 компаній, які визначають спільну мету зі скорочення споживання енергії та викидів CO2 і  регулярно обмінюються досвідом реалізації своїх заходів, а також отримують кваліфіковану експертну підтримку й супровід. Професійний модератор та інженер-консультант організовують роботу мережі й допомагають компаніям визначати та втілювати необхідні кроки для впровадження енергоефективних заходів та досягнення спільної мети. 

Щонайменше на 32 млн грн  скоротили свої щорічні енерговитрати 11 підприємств Львівщини, що утворили мережу LEEN у листопаді 2018 року. Перша українська навчальна мережа енергоефективності об'єднала промислові підприємства з різних галузей, які прагнули зменшити своє енергоспоживання та були готові обмінюватись досвідом. 

Як обмін досвідом допомагає підприємствам впроваджувати енергоефективні заходи

Координацію Мережі енергоефективних підприємств Львівщини ("МЕП-Львів") взяла на себе Львівська торгово-промислова палата (далі "ТПП" — авт.). 

"Львівська ТПП вже мала багаторічний досвід у підтримці бізнес-заходів, освітніх проєктів у напрямку екології та енергоефективності, тому зацікавилась цим інноваційним інструментом", — коментує її віцепрезидент Володимир Коруд. 

МЕП-Львів було створено за моделлю регіональної мережі. Підприємства, які до неї увійшли, дуже різні за профілем, розміром та обсягами енергоспоживання, проте розташовані в одному регіоні, тож незначні відстані між ними полегшують організацію мережевих зустрічей. 

Інша модель – галузева – об’єднує підприємства однієї галузі. Першу в Україні галузеву мережу енергоефективності утворили навесні 2019 року підприємства хлібопекарської галузі. Всеукраїнська асоціація пекарів (далі "ВАП" — авт.) зібрала під своїм проводом 13 компаній з різних регіонів країни у Мережу енергоефективних хлібопекарів (МЕХ). 

Як обмін досвідом допомагає підприємствам впроваджувати енергоефективні заходи

Рішення свого підприємства про участь у МЕХ коментує головний енергетик ПрАТ "Київхліб" Андрій Антонюк.

"ПрАТ "Київхліб" — один із найбільших виробників хлібобулочних виробів в Україні. В умовах сучасного ведення бізнесу кожна складова впливає на кінцевий продукт, а також на його собівартість і конкурентність з іншими виробниками. У зв’язку зі здорожчанням вартості природного газу, нині енергоносії складають до 15% собівартості хлібобулочних виробів". 

"На першому етапі на підприємствах провели енергоаудити, — розповідає виконавча директорка ВАП й модераторка МЕХ Олена Жукова. – Команда енергоаудиторів відвідала виробництва, провела обстеження та обробила величезну кількість даних. Після цього кожна компанія отримала індивідуальний перелік економічно та технічно доцільних енергоощадних рішень, а також експертні рекомендації щодо впровадження енергоефективних заходів".

Результати енергоаудитів виявили чималий потенціал енергоефективності на всіх підприємствах енергоефективних мереж. Спираючись на ці обрахунки, компанії обох мереж узгодили спільну мету й прийняли добровільне зобов’язання скоротити сукупне споживання енергії та викиди парникових газів. Обидві мережі оголосили про свої зобов’язання публічно у присутності представників урядів України та Німеччини, і керівники залучених підприємств підписали відповідні документи.

Компанії-учасниці МЕП-Львів домовились заощадити 6 330 МВт∙год та 4 270 т CO2, а Мережа енергоефективних хлібопекарів — 4 170 МВт∙год та 2 000 т CO2.

Вирішальним для підприємств стало пов’язане з цими цілями щорічне зменшення енерговитрат щонайменше на 5%. Власників підприємств переконав технічний та економічний аналіз потенціалу енергозаощадження на їхньому виробництві, проведений енергоаудиторами. У центрі уваги були заходи з підвищення енергоефективності у типових та широко застосовуваних системах: виробництво та розподіл стисненого повітря, генерація тепла та холоду, електроприводи, рекуперація тепла ти системи освітлення. Період окупності заходів, що бралися до уваги, не перевищував двох років. 

За три роки роботи обидві мережі з лишком перевиконали взяті на себе зобов’язання, не лише реалізувавши більшість рекомендацій з висновків енергоаудитів, а й впроваджуючи нові ідеї та заходи.  

Як обмін досвідом допомагає підприємствам впроваджувати енергоефективні заходи

Рисунок 1 – МЕП-Львів – економія енергії

Як обмін досвідом допомагає підприємствам впроваджувати енергоефективні заходи

Рисунок 2 – МЕХ  – економія енергії

Як обмін досвідом допомагає підприємствам впроваджувати енергоефективні заходи

Рисунок 3 – МЕП-Львів – скорочення викидів

Як обмін досвідом допомагає підприємствам впроваджувати енергоефективні заходи

Рисунок 4 – МЕХ – скорочення викидів

Про те, яких результатів вдалося досягти завдяки співпраці у Мережі його підприємству, розповідає начальник електродільниці ПрАТ "Компанія Ензим" Юрій Наливайко. 

"Коли Львівська ТПП та проєкт "Консультування підприємств щодо енергоефективності" запровадили нову для України модель підвищення енергоефективності на прикладі пілотної Мережі енергоефективних підприємств Львівщини, наша компанія вирішила приєднатися до неї й активно брати участь в її роботі.

Завдяки постійному спілкуванню у професійному колі колег та інженерів-консультантів з’явилися обґрунтовані рішення щодо енергоефективності та економії коштів. Це також чудова нагода ділитися власним досвідом, запозичувати його від інших та брати приклад одне з одного. Під час регулярних зустрічей Мережі як офлайн, так і онлайн, ми розглядали багато актуальних питань з енергоефективності на підприємствах. Вони дозволили нам успішно реалізовувати вже наявні проєкти та спланувати нові на майбутнє".

Зокрема, під час участі у проєкті підприємство ПрАТ "Компанія Ензим" здійснило: 

  • заміну виробничого електрообладнання на більш енергоефективне;

  • модернізацію систем освітлення;

  • утилізацію  вторинного тепла;

  • теплоізоляцію трубопроводів;

  • оптимізацію режимів роботи мережі електропостачання та інші заходи.

За словами Юрія Наливайка, заміна двох повітряних компресорів для ферментації, які є суттєвими споживачами електричної енергії на підприємстві, дозволила зменшити її споживання на 17,5% та зекономити близько 13 872 кВт∙год/місяць. Компенсація реактивної потужності енергії — один із найбільш доступних енергоощадних заходів — дозволила знизити витрати на оплату за реактивну енергію і зменшити втрати електроенергії. А зменшення втрат тепла в результаті робіт з ізоляції трубопроводів та запірної арматури склало 324,0 Гкал/рік. Компанія намагається ефективно споживати  не лише первинні енергоресурси, але й повторно використовувати теплову енергію, яка утворюється внаслідок ферментаційних процесів. 

"Для досягнення бажаних результатів недостатньо лише впроваджувати необхідні заходи, — додає Юрій Наливайко. — Потрібно також систематично здійснювати управління енергоспоживанням. Тому у 2019 році ми розпочали проєкт із впровадження системи енергетичного менеджменту згідно зі стандартом ISO 50001. Також активно впроваджуємо систему технічного обліку енергоресурсів".

Перевагою навчальної мережі енергоефективності є постійна взаємодія між її учасниками. Кожні три місяці представники усіх підприємств-членів мережі збираються разом на одному із залучених підприємств на  фокус-зустрічі. Вони складаються з короткого навчання на обрану технічну тему, презентацій досвіду впровадження окремих заходів від підприємств, обговорення, презентацій від постачальників обладнання та екскурсії виробництвом підприємства, яке приймає зустріч. За відгуками учасників, саме професійне спілкування та обмін досвідом стали для них найбільш привабливими факторами співпраці у мережі.

"Зустрічаючись, ми обговорювали заздалегідь визначені питання і дискутували між собою про досягнення кожного підприємства з часу останньої зустрічі, — розповідає головний енергетик ПрАТ "Київхліб" Андрій Антонюк.  – Також у наших зустрічах брали участь експерти-практики, які знайомили нас з новими актуальними рішеннями та технологіями з енергоефективності. Таким чином, за три роки існування Мережі її учасники впровадили десятки енергоефективних заходів: від найдрібнішого – такого, як утеплення трубопроводу, вартістю 5 тис. грн, до найбільшого – будівництва сучасної транспортабельної котельні з капіталовкладенням до 3 млн грн".

"Ми презентували концепцію мереж енергоефективності для інших торгово-промислових палат України, — резюмує віцепрезидент Львівської ТПП Володимир Коруд. — Також ділимось досвідом з підприємницькими асоціаціями та галузевими об’єднаннями, розповідаємо про Мережу в медіа. Ми сподіваємось, що позитивні результати пілотної навчальної мережі енергоефективності стануть у пригоді як іншим бізнес-об’єднанням та організаціям підтримки бізнесу (BSO), так і підприємцям, промисловцям, чиновникам центральної та регіональної ланок влади".

Мережі енергоефективності — це чудова можливість для торгово-промислових палат, галузевих та бізнесових асоціацій розширити портфоліо своїх послуг та надавати підтримку підприємствам у подоланні нових викликів, адже енергоефективність й надалі буде вагомим фактором і навіть умовою конкурентоспроможності бізнесу.  

Для підприємств це нагода не гаяти час та гроші й одразу перейти до реалізації свого потенціалу енергоефективності.  

"Нерідко буває, що компанія без системного підходу проводить енергоаудит, отримує звіт і вважає свою місію виконаною. Але суть аудиту якраз у впровадженні рекомендованих заходів. Тому у Мережі наші консультанти допомагають обрати найбільш доцільні заходи та ефективні рішення і протягом двох-трьох років супроводжують компанії на цьому шляху", — каже Володимир Коруд.

Для промисловості України такий інструмент як мережі LEEN, є дуже перспективним, впевнена членкиня правління з питань декарбонізації та сталого розвитку Центру енергетичної безпеки України Тамара Буренко.

"Мережі LEEN в Україні допомагають підприємствам досягати енергоефективності та ресурсоефективності, що є факторами зниження собівартості продукції. Крім того, цей інструмент став чинником об'єднання у професійну спільноту, що є прогресивною і більш гнучкою до сучасних викликів. Такі мережі мають багато прихильників як серед різних за профілем підприємств, так і підприємств однієї галузі. Це їхня особливість, яку потрібно зберігати", — зазначає експертка.

Навчальні мережі енергоефективності зарекомендували себе як корисний інструмент для підвищення енергоефективності в українській промисловості, а результати пілотних мереж демонструють: у мережі підприємства підвищують свою енергоефективність швидше, ефективніше та результативніше, ніж працюючи наодинці. До того ж вони готові взяти на себе добровільні зобов’язання щодо зменшення впливу своїх виробничих процесів на клімат, таким чином допомагаючи виконанню міжнародних кліматичних зобов’язань України. 

Авторка: Світлана Чеботарьова, радниця проєкту "Консультування підприємств щодо енергоефективності"