З 2 вересня для споживачів запрацювала програма "Національний кешбек". Вони отримали можливість у ній реєструватися. Бізнес – виробники та торгові мережі, а також банки могли це робити з 24 серпня.

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

Для реалізації програми задіяно чимало сторін і ресурсу. Держава – як ініціатор, координатор та спонсор програми; споживачі, на яких вона спрямована; виробники, чия продукція реалізується; банки, які перераховують кошти.

Проте, найперше що потрібно для реалізації програми – щоб українці прийшли у торгові мережі, де продаватиметься товар. Серед цих товарів чи не найбільша частка припадає на продуктовий ритейл.

Як торгові мережі організовують цей процес? Які їхні зобов’язання та куди звертатися споживачу із запитаннями? Про все це LIGA.net поговорила з виконавчою директоркою Українського фуд-ритейл альянсу Наталією Петрівською.

До об'єднання "Український фуд-ритейл альянс" входять мережі АТБ-Маркет, Сільпо, Новус, Варус, Коло, Ашан.

Як відбувалось залучення продуктового ритейлу до програми "Національний кешбек"? Хто комунікував із бізнесом?

Міністерство економіки звернулося до нашої спілки ще на етапі запуску проєкту "Зроблено в Україні". Ми його підтримали. Учасники спілки стали такими собі амбасадорами цієї ініціативи. Тепер другий етап – програма "Національний кешбек", яку ми також підтримуємо.

Учасники нашої асоціації – це великі торгові мережі, які загалом щоденно обслуговують близько п'яти мільйонів відвідувачів. Ми розуміємо, що це – гарний майданчик для комунікації цієї ініціативи зі споживачами.

Розблокуйте щоб читати далі
Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку
Вже передплатили?
ритейлсупермаркетинаціональний кешбек