RU

Київський модернізм. Архітектура, якою пишається Україна. Але може втратити – Фото

Київський модернізм. Архітектура, якою пишається Україна. Але може втратити – Фото - Фото
Колаж - Liga.net
30.07.2021, 14:00

Автопарк №7, Дитячий світ, Літаюча тарілка, ВДНГ та інші унікальні об'єкти радянського модернізму, які ми не помічаємо

Радянська архітектура у багатьох асоціюється з однотипними хрущовками. Водночас хрущовки відображали культуру часу, в якому зводилися – максимальне спрощення – ніяких зайвих форм, декору і максимально корисне використання площ. Це була епоха модернізму, яка прийшла до СРСР в 60-х роках на зміну сталінського помпезного неокласицизму. Цьому посприяв уряд, який наприкінці 1955 року ухвалив постанову "Про усунення надмірностей у проєктуванні і будівництві". Архітектори тоді працювали в умовах вакууму, сучасного міжнародного досвіду перед очима не було, зате було багато політичних обмежень. Віддушиною для них стали держконкурси на індивідуальні проєкти, де народжувалися неймовірні шедеври, говорив архітектор Слава Балбек. Велика частина таких проєктів була сконцентрована в Києві. Частини з них вже немає, частина може зникнути в осяжному майбутньому.
Ми вирішили скласти віртуальний гід будівлями радянського модернізму, які на державному рівні, можливо поки, не розглядаються як культурні пам'ятники і більшість не має охоронного статусу. У підготовці гіда допомагав архітектор і співзасновник руху #SaveKyivModernism Віктор Герасименко. Архітектори, які підтримують рух, виділили 70 об'єктів радянського модернізму, виступаючи за присвоєння їм охоронного статусу. Ми обрали 10 найбільш відомих об'єктів – вони побудовані в 70-80х роках, крім одного – будівлі ВДНГ – було зведено в кінці 50-х.

"Літаюча тарілка"

Сергій Гришкевич / Livejournal

"Літаючу тарілку" на вул. Антоновича, 180 біля станції метро Либідська, на початку 70-х будували скоріше всупереч політичному режиму, ніж завдяки йому.

Унікальність проєкту – у двошаровій оболонці будівлі.

Спочатку київський архітектор Флоріан Юр'єв проєктував "Тарілку" як світломузичний театр з акустичним залом. Але партійній верхівці і представникам КДБ ця ідея не подобалася, тому замість нього з'явився кінолекційний зал, а замість світломузичних установок – фрески в жанрі соцреалізму. Сферична форма об'єкта забезпечила виняткову акустику в приміщенні, необхідну для роботи світлотеатру.

Цікаво, що форма тарілки – не тільки естетична особливість, вона вирішує проблему занадто вузької території, відведеної під забудову будинку, в якому розташувалася державна наукова установа "УкрІНТЕІ". Юр'єв у прямому сенсі підняв об'єкт у повітря, залишивши місце для пішоходів.

Щоб зробити об'єкт у формі "тарілки" Юр'єву потрібно було дістати монолітний бетон. Але цей матеріал суворо котирувався керуючою верхівкою, будувати тоді було прийнято із залізобетону. Юр'єв добився і особистого підпису секретаря ЦК КПРС України.

Сергій Гришкевич / Livejournal

У серпні 2017-го частину будівлі Інституту науково-технічної інформації (УкрІНТЕІ) разом із "літаючою тарілкою" було здано на 50 років в оренду компанії-забудовнику ТРЦ Ocean Mall Вагіфу Алієву. За умовами договору, його фірма повинна реконструювати будівлю. В кінці 2018-го стало відомо, що плани орендаря змінилися. Брокер об'єкта компанія NAI опублікувала план будівництва, з якого випливало, що "тарілку" вмонтують до ТРЦ Ocean Mall. Після розголосу про загрозу поглинання об'єкта, протестів громадськості і втручання активістів Алієв пообіцяв не перетворювати витвір радянського модернізму в бутик та врахувати всі побажання автора первісного проєкту. У 2020-му Мінкультури вніс "Літаючу тарілку" до реєстру пам'яток архітектури і монументального мистецтва. Зараз забудовник не чіпає "тарілку", ведучи основні роботи з ТРЦ Ocean Mall.


Універмаг "Дитячий світ"

Фото: vechirniy.kyiv.ua

Фото: vechirniy.kyiv.ua

Дитячий універмаг у столиці побудували в 1987 році. Архітектори проєкту в пошуках унікального стилю теж пішли в обхід радянських квот і роздобули алюмінієві панелі для фасаду. Їм пощастило – завод, що виготовляє панелі, знаходився в Броварах, так що проблема не привернула увагу влади.

Панелі за задумом авторів виконують відразу кілька функцій – розсіюють сонце в приміщенні і надають сферичну ілюзію – під сонцем будівля виглядає інакше, так як промені відбиваються від частини фасаду, водночас інша частина ще знаходиться у тіні.

Універмаг Дитячий світ один із небагатьох продуктів радянської епохи, який потрапив до онлайн-видання ArchDaily – пише про міжнародну архітектуру.

На початку 2021 року стало відомо, що на будівлю столичного Дитячого світу чекає масштабна реконструкція. За задумом власників у ньому розмістяться розважальний центр, кінотеатр, кілька ресторанів і кафе, а на даху зроблять автостоянку на 133 місця. А замість нинішнього фасаду проєкт передбачав різнокольоровий фасад, схожий на тетріс. Але після того як проти виступила частина жителів Києва, забудовник запропонував інші варіанти проєкту – останній із них передбачає збереження існуючого фасаду.


Київський крематорій

Фото: КиевИнформатор

Фото: КиевИнформатор

Київський крематорій – це самодостатня бетонна композиція, створена на високому архітектурному рівні. Незважаючи на те, що загальний рівень будівництва і якості матеріалів у Радянський період були невисокими, складні форми об'єкта дійшли до наших днів повністю неушкодженими. Він побудований у 1980 році і знаходиться на території Байкового кладовища.

Але за сорокарічний період не обійшлося без втрат. Унікальне панно на стіні крематорію (230 метрів у довжину) спочатку було прикрашено скульптурними композиціями, що символізують війну, материнство, любов. Але в якийсь період радянська влада вирішила, що витвір антирадянський, і наказала залити все бетоном.

Минулого року (2020) в рамках фестивалю Kyiv Art Week за сім днів майстрам вдалося очистити від бетону фрагмент ліпнини з жіночим обличчям площею два квадратних метри, який був прихований понад 30 років. Обійшлися ці роботи мерії в кілька десятків тисяч гривень.


Будівля Міністерства соціальної політики України

Фото: Українська правда

Фото: Українська правда

Будівля знаходиться на вул. Еспланадна, 8/10 біля ст.м. Палац спорту. Побудовано в 1981 році. Часто до об'єктів радянського модернізму відносять тільки 20-поверхову будівлю Мінсоцполітики. Але унікальність полягає в містобудівному комплексі, частиною якого є корпус будівлі. Завданням архітекторів було не тільки побудувати приміщення для апарату Міністерства легкої промисловості УРСР, після другої світової війни такі інституції активно будували у всьому УРСР, а й створити єдиний ансамбль із Палацом спорту.

Будівля Мінсоцполітики довгий час була впізнаваною завдяки декоративним елементам фасаду – вертикальним алюмінієвим конструкціям "сонцерізам". Але в 2017 році чиновники міністерства з власної ініціативи вирішили демонтувати унікальні сонцерізи, розташовані на фасаді будівлі.

Національна бібліотека України ім. В.І. Вернадського

Фото: офіційний сайт Нацбібліотеки ім.Вернадського

Фото: офіційний сайт Нацбібліотеки ім.Вернадського

Побудована в 1989 році і знаходиться біля ст.м. Деміївська. Зовні бібліотека – це монументальний хмарочос, один із небагатьох об'єктів радянського модернізму, який все ще використовують за призначенням.

Незважаючи на те, що будівля бібліотеки влаштована просто – прямокутні, квадратні форми і шпиль, всі вони естетично взаємодіють із навколишнім простором.

Суміш двох архітектурних епох, неокласицизму і радянського модернізму, величні настінні панно, скульптури, "космічний" інтер'єр і унікальне освітлення, що дозволяє читати при денному світлі цілий день – ті унікальні якості, які ввібрав в себе об'єкт.

Павільйон ВДНГ №1

Фото: ВДНГ/Facebook

Фото: ВДНГ/Facebook

Виставки досягнення народного господарства (ВДНГ) у всіх республіках Радянського Союзу були політичними проєктами і представляли собою класику містобудування.

Київський проєкт був дуже масштабним, за кілька десятиліть на 286 га виставки з'явилося майже 180 будівель, 20 павільйонів, які пізніше отримали статус історико-культурних пам'яток України. Зараз комплекс входить до п'ятірки найбільших експоцентрів світу, після Московського, Ганноверського, Міланського і Франкфуртського.

Центральний павільйон №1 – головна архітектурна домінанта київського ВДНГ. Якщо більшість павільйонів у ВДНГ не відрізняються помпезністю, стилізовані в приглушених тонах, то в центральному спостерігається надлишок орнаменталістики – відсилання до сталінської епохи.

Ритм всьому комплексу задає ступінчастий "трамплін", встановлений над головним входом комплексу, і "ребра" над кожним вікном, встановлені для захисту від сонця. Павільйон побудовано у 1958 році.

Автобусний парк №7

Фото: Українська правда

"Найбільш вражаючий приклад радянського модернізму", "прихована реліквія" попередньої епохи, яка "раніше вважалася інноваційною будівлею", – так характеризували в репортажі CNN автобусний парк №7. У народі його ще називають "Барабан" або "Цирк".

Автопарк знаходиться недалеко від парку Партизанської слави в Дарницькому районі. Він має дископодібну, як гігантський НЛО, форму. У 70-і в СРСР на порядку денному був космос, і це відбивалося і на архітектурі. У багатьох містах тоді виростали бетонні будівлі з вікнами і вітражами у вигляді ілюмінаторів і величезними залами.

Опорна колона в центрі автопарку виконує головну функцію – з'єднує 186 тросів, які тримають бетонні плити стелі. Світло до приміщення потрапляє через вікна в стелі і скляні трубки, розташовані на стінах будівлі.

У радянські часи автопарк користувався величезною популярністю – обслуговував місцеві і міжнародні рейси, вміщував понад 300 автобусів. Зараз автопарк в аварійному стані, але досі працює, обслуговує невелику кількість автобусів.

Будівля виставково-торговельного центру Квіти України

Виноград на Квітах України (Фото – Зберегти квіти України – Facebook)

Демонтаж Квітів України в Києві (Фото – Гена Новіков – Facebook)

Побудований у 1985 році на вул. Січових Стрільців, 49. Навчально-методичний павільйон Квіти України – високо цінується в архітектурному середовищі. В кінці 80-х проєкт отримав нагороду Спілки архітекторів України, як найкращий архітектурний витвір.

Унікальність Квітів України в його толерантності до зовнішнього середовища. Архітектори використали прийом каскад – ступінчаста будівля, піднімаючись, відходить на задній план. Таким чином вона дає більше світла і простору до зовнішнього середовища.

У подібній конструкції прихований символізм – будівля не тисне і налаштовує на те, щоб вивести на перший план людей і рослини.

До минулого року в павільйоні розміщувався супермаркет. Власник будівлі – Rockwill Group. Її керуючий партнер Олексій Пишний цього року заявив про реконструкцію будівлі під офісний центр із коворкінгом, ресторанами і підземним паркінгом. Вартість проєкту – $20 млн.

Власники хочуть частково демонтувати його фасад. Що і спробували зробити, але активісти зупинили роботи. Вони стверджують, що будівля має історичну цінність – це частина радянської епохи, а тому вимагають її збереження в первісному вигляді. Протистояння перемістилося в судову площину. Зараз на будівлю накладено арешт.

Залізничний ринок

Фото: kyiv.depo.ua

Знаходиться на вул. Кудряшова, 1 неподалік від Локомотивного ДЕПО. Побудовано в 1973 році за проєктом архітектора Алли Аніщенко, однієї з небагатьох жінок-архітекторів епохи київського модернізму.

Аніщенко вперше в СРСР використовувала унікальну інженерну структуру в формі шайби. Це рідкісний приклад застосування вантової конструктивної схеми даху. Відсутність вертикальних жорстких елементів дозволила спланувати гнучкий простір і видимість "летючої геометричної форми". Завдяки цьому архітекторка також добилася рівномірного доступу денного світла до внутрішніх частин приміщення.

Київрада передала землю під критим ринком на Кудряшова, 1 в оренду на 10 років ТОВ "Залізничний ринок". Тепер модерністську будівлю можуть знести. Дані Держгеокадастру свідчать про те, що цільове призначення ділянки – будівництво та обслуговування будівель торгівлі.


Будинок меблів

Фото: kyivpastfuture

Будинок меблів біля ст.м. Дружби Народів був знаковою спорудою свого часу. Побудований у 1984 році.

Універсальний меблевий магазин-виставка з увігнутим дахом – результат експериментальних пошуків інженерів інституту КиївЗНДІЕП.

Найцікавіше в Будинку меблів – покриття: центральний зал магазину перекритий висячою металевою мембраною. Короноподібний дах повинен був пропускати природне світло до магазину і одночасно захищати від перегріву внутрішніх приміщень.

Технологія виявилася не тільки новаторською і красивою, але і надійною: у 2014 році обговорювалася реконструкція фасаду Будинку меблів, але не покрівлі.

Диана Манучарян
Диана Манучарян
корреспондент LIGA.net
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Вакансії
Більше вакансій
IT Project Manager
Киев Semantrum
Розмістити вакансію

Коментарі

Останні новини