Зміст:
  1. Як все починалося і чому саме пивоварня Шульца
  2. Чи є альтернатива
  3. Що зараз відбувається на території колишнього пивзаводу

Пивоварня Карла Шульца, що на Голосіївському проспекті, знову опинилася в епіцентрі уваги. Цього разу причиною став будівельний паркан, який з'явився навколо комплексу. У Департаменті охорони культурної спадщини КМДА впевнені, що власник – міжнародна благодійна організація "Фонд національного добробуту Криму" – поновив спроби демонтувати будівлі.

Підписуйтесь на корисний легкий контент в Instagram

Водночас її директор Ленур Мамбетов запевнив LIGA.net, що повномасштабна війна призупинила реалізацію проєкту на невизначені строки.

Промислова зона на Деміївці виникла у другій половині ХІХ століття. Вигідне розташування на південному "найхлібнішому" в'їзді до Києва та поруч з Товарною станцією забезпечило швидкий індустріальний бум району, розповідає історик Антон Короб.

Наприкінці ХІХ століття там відкрилася на той час велика кількість підприємств, зокрема один з найбільших пивоварних заводів родини Шульц. Офіційний рік заснування – 1881-й.

У радянські часи його перетворили на Київський пивзавод №1. У 2003 році підприємство викупила компанія "Сармат", яка належала групі SCM Ріната Ахметова. Згодом майно передали його ж компанії "Еста холдинг", що займається будівництвом та управлінням нерухомістю для зведення житлового комплексу. Плани так і не були реалізовані, а ділянку Ахметов у 2018 році подарував Фонду національного добробуту Криму для створення культурно-освітнього комплексу.

Власник земельної ділянки почав будівельні роботи 2021 року і тим самим нагадав владі Києва, що комплекс – культурна пам'ятка, яка потребує збереження. У вересні цього року його внесли до списку об’єктів культурної спадщини міста. Водночас власник ділянки не згодний з таким рішенням та має намір оскаржувати його в суді.

Як все починалося і чому саме пивоварня Шульца

Після окупації Криму Росією 20-25 тисяч кримських татар покинули півострів. Половина з них оселилися в Києві та на околицях. Тоді й виникла ідея створити кримськотатарський культурно-освітній центр, розповів LIGA.net директор організації Ленур Мамбетов. Він наголошує на важливості створення такого простору для кримських татар, які вимушено покинули свої домівки.

"У нас тут почали народжуватися та підростати діти, ми всі перебуваємо в зовсім іншому культурному середовищі. Тому для нас важливо створити простір, який об’єднуватиме, зберігатиме наші традиції, а також ознайомлюватиме людей з нашою культурою", – зазначив директор Фонду.

Спочатку над проєктом працював лідер кримськотатарського народу та народний депутат Мустафа Джемілєв, якого підтримав президент Туреччини Реджеп Ердоган. За умови, якщо влада надасть земельну ділянку під будівництво, він пообіцяв профінансувати проєкт.

Натомість навіть попри певні домовленості з тодішнім керівництвом країни, ділянку вони так і не отримали, каже Мамбетов.

Після невдалих спроб знайти місце для центру, Джемілєв зустрівся з Ахметовим. Ахметов – казанський татарин та мусульманин. Виявилося, що у бізнесмена була ділянка на Голосіївському проспекті, яку він вирішив безоплатно передати під соціальний проєкт.

Один із варіантів проекту культурно-освітнього центру. Рендер надано Фондом національного добробуту Криму
Один із варіантів проекту культурно-освітнього центру. Рендер надано Фондом національного добробуту Криму

Проєкт передбачає школу на щонайменше 200 учнів, мечеть, культурно-діловий центр з музеєм кримських татар, бібліотеку, творчі майстерні, кафе та магазини в національному стилі. Це має бути відкрита територія із зеленими насадженнями та прогулянковими зонами. Загальна площа будівництва складає 30 тисяч квадратних метрів. Площа всієї ділянки – 3 гектари.

У 2021 році Фонд розробив ескізний проєкт та звернувся до Київської міської держадміністрації (КМДА) щодо отримання дозвільної документації.

"Нам її не надали, адже категорія ділянки – землі промисловості. І тоді вони запропонували або чекати на новий Генеральний план, в якому ця територія вже призначена для громадської забудови, або робити детальний план території (ДПТ). Нас одразу попередили, що ДПТ займе два роки і його не можна розробити лише для своєї ділянки. На цю ділянку була вже угода на розробку ДПТ від забудовників. Але вони не хотіли запускати цей процес далі... Нам пропонували варіанти, як обійти систему, але ми відмовилися", – розповідає директор організації.

Крім того, він додав, що київські забудовники неодноразово приходили до них з пропозицією викупити ділянку. І це не є дивним, адже ділянка біля метро, яка розташована неподалік від центру, є привабливою для девелоперів.

На запитання про те, чи погодяться вони на компроміс з місцевою владою, Мамбетов відповів, що з 2018 року ніхто з ними не намагався домовитися та дійти консенсусу. А щодо збереження пам’ятки почали говорити лише після 2021 року.

Пивзавод Шульца на початку XX ст. з книги Віталія Ковалинського ''Київські мініатюри''
Пивзавод Шульца на початку XX ст. з книги Віталія Ковалинського ''Київські мініатюри''

Чи є альтернатива

У березні низка активістів звернулася з відкритим листом до керівництва Турецької Республіки щодо необхідності проведення публічного обговорення місця розташування центру. Ініціатором виступив пам'яткоохоронець Дмитро Перов, якого мер Віталій Кличко обіцяв призначити заступником директора Департаменту охорони культурної спадщини (ДОКС). Але так і не зробив цього.

Перов розповів LIGA.net, що отримав відповідь від тодішнього посла Туреччини в Україні Ягмура Ахмета Гюльдере, в якій йшлося, що вони готові розглянути альтернативні варіанти для створення освітньо-культурного центру.

У Фонді Мамбетова сумніваються, що київська влада зможе надати аналогічну ділянку і за площею, і за локацією. Водночас вони обіцяють розглянути цей варіант, якщо їм нададуть гідну альтернативу.

Мамбетов навів приклад, що Україна та Туреччина підписали меморандум щодо будівництва 500 квартир для кримських татар. Владу міста просили надати ділянку в столиці для реалізації благодійного проєкту – будівництва будинку на 100 квартир. Натомість були запропоновані кілька варіантів за межами Києва. А ділянку в столиці так і не знайшли.

Один із варіантів проекту культурно-освітнього центру. Рендер надано Фондом національного добробуту Криму
Один із варіантів проекту культурно-освітнього центру. Рендер надано Фондом національного добробуту Криму

Що зараз відбувається на території колишнього пивзаводу

Роботи на майданчику велися в 2021 та 2023 роках. ДОКС та громадські активісти стверджують, що власник ділянки порушив державні будівельні норми – не отримав містобудівних умов та обмежень і погодження будівельних робіт від Міністерства культури.

Водночас у Фонді спростовують інформацію: жодних будівельних робіт не було. За словами Мамбетова, вони 2018 року провели будівельну експертизу. Згідно з її висновками, майже всі будівлі є в аварійному стані. Деякі з них не підлягають реконструкції. Наприклад, фасадну будівлю накрили тканиною через те, що вона небезпечна для людей, які торгують поряд, – там лишилися лише одні стіни.

Пивзавод Шульца. Фото: Антон Короб
Пивзавод Шульца. Фото: Антон Короб

Коментуючи демонтаж двох корпусів, Мамбетов заявив, що поки зносити нічого не збираються. А ті будівлі були в аварійному стані та почали розвалюватися, тому їх розібрали. Одна з причин – будівництво по сусідству.

"Якщо ми хотіли знести все, то чому розібрали лише дві будівлі, а не весь комплекс?" – питає Мамбетов.

Наразі проєкт заморожений через повномасштабну війну. А сама організація займається волонтерською діяльністю та ніяк не працює над його реалізацією. Водночас у ДОКС впевнені, що власник і далі знищує комплекс. Директорка ДОКС Марина Соловйова розповіла LIGA.net, що 12 жовтня було видано припис, згідно з яким у власника вимагають припинити будь-які будівельні роботи на об’єкті.

У десятиденний термін з дня отримання припису він мав укласти з Департаментом охоронний договір, привести об’єкт до належного стану та демонтувати конструкції, якими закрив фасад будівлі. Однак, організація досі не виконала припис. Ба більше, в офіційному листі вони відмовилися його виконувати.

Ще одна проблема, на яку звертає увагу Соловйова, – до комплексу прибудували незаконні торгові точки. А на території організували шиномонтаж. Ці споруди також вимагають демонтувати. Натомість в організації пояснюють, що здають об'єкти в оренду, адже мають платити мільйони податків за землю, а прибудова існувала і до них. Організація два роки самостійно боролася зі стихійною торгівлею та зверталася до Департаменту благоустрою КМДА щодо демонтажу. Частина МАФів була все-таки прибрана за декілька днів у 2022 році напередодні приїзду президента Туреччини Реджепа Ердогана.

Департамент культурної спадщини планує зібрати комісію та разом з правоохоронцями їхати на перевірку об’єкта. У разі, якщо припис не буде виконано, ДОКС писатиме заяву до прокуратури щодо знищення пам’ятки.

Корпус пивзаводу Шульца. Фото: Апостроф/Олександр Гончаров
Корпус пивзаводу Шульца. Фото: Апостроф/Олександр Гончаров

У вересні Соловйова повідомила, що історичні будівлі пивоварного заводу Шульца, які опинились під загрозою знищення, внесено до об’єктів культурної спадщини міста Києва. Мінкульт може внести комплекс до державного реєстру. Але й перебування у переліку міста вже надає охоронний статус, пояснює Перов.

Організація не погоджується з цим рішенням і має намір оскаржувати його в суді. На питання щодо строків реалізації проєкту, Мембетов відповів, що вони чекатимуть скільки потрібно.