Зміст:
  1. Старт, провал і все з початку
  2. Для кого ринок напівпустий, для кого – напівповний
  3. Нові продукти, курс на великі торговельні мережі та часникове поле під ключ

Директор часникової компанії "Єврошок" Сергій Шиш розповів про те, як закопати в землю під Донецьком $40 000 та втратити. Повернути їх, примножити та знову все втратити через російську окупацію. Відкрити експортний коридор в Європу, а потім розпочати переробний бізнес з новими продуктами — від пасти до риболовної приманки.

Про це в його інтерв’ю, яке записала LIGA.net.

Старт, провал і все з початку

Чому саме часник став основою вашого бізнесу? Як ви звернули увагу на нього?

Часник обрав через його прибутковість. Свого часу, коли з’явилися гроші, перебирав варіанти, як їх використати з прибутком. Шукав справу, інвестиції в яку будуть найефективнішими. Звернув увагу на часник, коли намацав ринкову нішу.

Наче з часником ніколи не було перебоїв, він завжди є.

Йдеться про відсутність у нас потужного, промислового вирощування цієї культури. Тому, коли взявся за справу, то не розмінювався на дріб’язок. Обрав найкращого на той час в Україні, за моєю оцінкою, виробника посадкового матеріалу. Купив у нього насіння часнику, відразу на $40 000.

Не дрібна плата за "вхідний квиток" у цей бізнес. У кого саме купували?

У Сергія Паращенка, це компанія "Чистий продукт".

Щодо "вхідного квитка". У перший рік я прогорів. Повністю. Сподівання не виправдалися.

Щось вдалося зібрати, щоб повернути хоча б частину вкладеного?

Нічого. Навіть збирати не було чого. Взагалі це був повний проліт. Але з’явилася така спортивна злість. Це стало таким собі викликом – як так, в інших виходить, а в мене ні?

Тому того ж року знову купив посадковий часник.

Скільки вклали в другу спробу?

Приблизно $50 000. Цього вистачило на два гектари. І справа пішла. Хоча треба сказати: вирощування часнику – це дуже дорогий бізнес. Але прибутковий.

Розблокуйте щоб читати далі
Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку