RU EN

Регулювання ГМО в Україні: чому нам ближча практика ЄС

Регулювання ГМО в Україні: чому нам ближча практика ЄС

Виконавча директорка «Насіннєвої асоціації України»
01.09.2023, 11:40

Новий закон про ГМО: чому на часі?

Сфера ГМО в Україні вимагає комплексного реформування. Адже наразі відсутня система  контролю за ГМО, а правила поводження із ними формальні. Саме це призвело до формування великих сірих ринків ГМ-продукції. Ми не завжди знаємо, що споживаємо, навіть коли на продуктах є напис "Без ГМО".

Ще один аспект – попри те, що в Україні триває війна, ми прагнемо розвиватися, щоб інтегруватися в Євросоюз. Для цього нам потрібно привести до ладу і гармонізувати наше законодавство з європейським, включно зі сферою ГМО. Таким кроком є прийнятий законопроєкт  №5839. Однак треба розуміти, що це тільки початок довгого шляху. 

Коротко про ГМО й актуальне законодавство 

У країнах ЄС споживачі знають все про якість продукції, яка їм необхідна. Такі можливості надає європейська стратегія "Від ферми до столу" (The Farm to Fork). Вона реалізує ідею свідомого вибору людиною здорової їжі. Це ефективний контроль за ГМО в усьому ланцюжку постачання продуктів: від засівання, харчування тварин до потрапляння у споживчий кошик.

Наприклад, ви споживаєте курятину. Дотримання виробниками норм "Від ферми до столу" має гарантувати, що вищезазначеним умовам відповідають всі елементи виробництва: від кормів до курчат. Саме відносно кормів треба враховувати, чи містять вони ГМО. Причому має бути контроль, який виключає по всьому ланцюгу так звані сірі зони з можливим додаванням ГМО на будь-якому з етапів вирощування. 

У нас  регулювання  ГМО і його використання в Україні є фрагментарним, а правила недієвими. Це має виправити прийнятий 23 серпня 2023 року законопроєкт  №5839. У ньому заявлено про подолання таких явищ, як нелегальне ГМО, втрати виробників, які займаються традиційним вирощуванням і виробництвом, але ризикують отримати випадкове забруднення їхніх полів ГМО від сусідів.

Генна інженерія з’явилася у 1972 році через зміни клімату та потреби забезпечити їжею населення Землі, яке продовжувало невпинно зростати. Наразі досконало не вивчено вплив ГМО на людський організм, і ніхто не знає наслідків його споживання. Однак ми знаємо точно – люди мають право знати та обирати, що вживати. А для цього їм потрібне законодавство з чітко визначеними правилами. 

Навіщо нам потрібен новий закон про ГМО? 

23 серпня 2023 року у другому читанні Верховна Рада ухвалила законопроєкт  №5839, який має на меті врегулювати відносини у сфері  ГМО та встановити чіткі правила і санкції. Він є першим кроком до впорядкування ситуації та націлений на наближення законодавства до Європейського Союзу. 

Що по суті? На імплементацію закону дається три роки. За цей час в Україні мають з'явитися дієві інструменти контролю за сферою ГМО. Це будуть вимоги до субʼєкта та оцінки ризиків обʼєктів ГМО та джерел, відкриті досьє, наявність порядку проведення консультацій з громадськістю, післяреєстраційний моніторинг.

Що стосується реєстрації ГМО – цим буде займатися міжвідомча Державна комісія з оцінювання ризику ГМО. Окремо, встановлюються норми для державного нагляду і контролю у закритих і відкритих системах. І як у кожній діяльності з підвищеним рівнем ризиків,  з’явиться система штрафів, планові та позапланові перевірки, відкритий перелік суб’єктів, залучених до сфери ГМО, та створення відкритих і доступних реєстрів полів, щоб кожен аграрій знав, де і що вирощується.

У тексті законопроєкту уточнено терміни "генетично модифікований організм", "генетично модифіковане джерело", "генетично модифікована продукція", "ГМ-продукція як харчовий продукт". Також визначені контроль та правила, якими після розробки підзаконних актів і впровадження реєстрів будуть керуватися користувачі. У них буде змога переглянути, що дозволено використовувати в Україні, які для цього потрібні умови, якими є вимоги та правила до розміщення  посівів у дослідженнях та потім у відкритих системах, які ризики врахувати.

Також у новому документі є пропозиції щодо утилізації незаконної продукції та засади про обов’язковість дозволів, що видаватимуться на проведення досліджень у закритих та відкритих системах. Важливо – реєстрація і випробування ГМ-кукурудзи у відкритих системах будуть заборонені. 

За три роки мають сформувати систему, яка виявить все нелегальне ГМО і дасть змогу притягнути недобросовісних виробників до відповідальності. Коли буде офіційне рішення про вступ України в ЄС, скасують усі реєстрації сортів ГМО, які відсутні у європейських базах. 

Українська влада дослухалася до пропозицій аграрних асоціацій, і у підсумку маємо норми, які заявляють та наближають нас до вступу у ЄС. Новий закон поклав основу подальшій праці над створенням підзаконних актів, структурних змін, інституцій та способів контролю. Саме так має запрацювати система, яка викорінить сірі ринки продукції з ГМО й у перспективі зробить цю сферу прозорою і зрозумілою не тільки виробнику, а й кінцевому споживачу – нам з вами. 

Практика регулювання сфери ГМО у світі та ЄС 

Найбільше ГМО у світі вирощують у США, Бразилії, Аргентині, Індії, Канаді. Штати є світовим лідером, де офіційно дозволено вміст ГМО у продуктах харчування до 10%. Ба більше, у 2019 році у США дозволили розводити ГМ-рибу. Регулятивні органи цієї країни вважають продукт безпечним, допоки не було надано доказів та інформації про його шкоду. У випадку шкоди всі дозволи скасовують, а збитки компенсують повною мірою.

Майже повністю заборонено вирощування або експорт ГМО у Туреччині, Алжирі, Мадагаскарі, Киргизстані, Бутані, Саудівській Аварії, Еквадорі, Перу, Белізі та Венесуелі. У Китаї часто змінюють правила вирощування ГМО. 

Маркування є обов’язковим у 64 країнах світу. Це, зокрема, країни ЄС, Австралія, Японія. Натомість у США та Канаді ГМО не позначається. 

У Євросоюзі до цього питання поставилися більш конструктивно. В усіх країнах, крім двох, заборонено вирощування ГМ-рослин. Тільки в Іспанії та Португалії вирощують ГМ-кукурудзу з загальною площею посівів не більше 100 тис. га. Наразі і цей дозвіл можуть скасувати, він перебуває на перегляді.   

Натомість імпорт ГМО дозволений для виробництва біопалива і використання як корму для тварин. Однак і він має свої чіткі правила та обмеження. Імпортувати дозволено тільки зареєстровані лінії ГМО. Якщо виявлять, що якась лінія ГМО шкодить здоров’ю чи є біонебезпечною, то її одразу заборонять для імпорту. 

У країнах ЄС питанню ГМО надається багато уваги, воно ретельно вивчається, а законодавство аналізується і вдосконалюється. У липні 2023 року Європейська комісія запропонувала переглянути визначення ГМО і відокремити від нього NGT-рослини. Вони розроблені за новою геномною технологією. Їхньою головною відмінністю є те, що схрещування їхніх геномів може відбутися і природнім шляхом або шляхом звичайного розведення. Тому NGT-рослини пропонують звільнити від необхідності маркувати їх як ГМО.

Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишкою і натисніть Ctrl+Enter.
Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net

Коментарі

Останні новини