Нова генерація. Скільки газових станцій побудували в Україні і чи допоможуть вони

Наступний опалювальний сезон обіцяє стати найскладнішим в історії України. Російські ракетні атаки вивели із роботи 9 ГВт потужності теплової генерації, водночас обстріли енергетичної інфраструктури тривають.

Щоб протидіяти намаганню РФ максимально послабити українську енергетику, влада взяла курс на розбудову розподіленої системи малих електрогенеруючих потужностей. На відміну від енергосистеми, що складається з великих об’єктів, розподілену генерацію неможливо знищити масованими ракетними ударами, впевнені керівники держави.

Президент Володимир Зеленський заявляв про мету побудувати у 2024 році 1 ГВт маневрових потужностей. На її виконання влітку уряд впровадив низку заходів, які мали стимулювати бізнес долучатися до створення малої електрогенерації. Це і пільгові кредити, і дозвіл працювати без відключень світла, і спрощені умови щодо приєднання установок до мережі.

Наскільки ефективними виявилися кроки влади до "децентралізації" енергетики? Чи мотивують вони бізнес виходити на ринок електрогенерації і що цьому заважає? Який обсяг потужностей вже був створений? Скільки ще вдасться побудувати до початку холодів і чи варто сподіватися на зменшення часу відключень світла?

LIGA.net поспілкувалась з учасниками і аналітиками ринку, щоб відповісти на ці запитання.

Що таке маневрова генерація і чому вона була потрібна Україні ще до 2022 року

Ще до повномасштабної війни слабким місцем української енергосистеми була здатність гнучко підлаштовуватися під зміни споживання. Атомні електростанції, частка яких у структурі генерації становила більше ніж 50%, не можуть швидко підвищувати та знижувати потужність. Такий тип генерації називається базовим.

Наймобільнішими джерелами покриття пікового навантаження в українській енергосистемі були гідроелектростанції (ГЕС, ГАЕС). Але їх ресурсу було недостатньо, зокрема, через кліматичні зміни. Останні роки були маловодними, характеризувалися невеликою кількістю опадів.