Волатильність регіональних доходів. Як розподіляється нафтогазова рента

Нафтогазова рента, 5% якої розподіляється між місцевими бюджетами з 2017 року, для деяких громад стала суттєвим джерелом наповнення бюджету. В теорії, вона б мала йти на поліпшення екологічного стану громад. Хоча зазвичай йде на поточні витрати. З часом її роль у формуванні місцевих бюджетів дещо впала.

Підписуйтесь на корисний легкий контент в Instagram

Розмір ренти залежить від ціни газу та обсягів його видобутку в країні. Але через COVID і широкомасштабне вторгнення РФ в Україну обидва показники суттєво змінюються рік до року.

LIGA.net дослідила, як розподіляється рента від видобутку газу, нафти та конденсату? І які чинники впливають на її розмір?

Де видобувають газ і нафту?

На території України розташовані три нафтогазоносні регіони:

• Східний: Дніпропетровська, Луганська, Полтавська, Сумська, Харківська, Чернігівська та Донецька області;
• Західний: Івано-Франківська, Львівська, Чернівецька, Волинська, Закарпатська;
• Південний: Одеська, Запорізька області, Крим.

Східний регіон є найбільшим. Тут зосереджено 76,5% запасів природного газу та 51,18% загальних запасів нафти. Полтавська та Харківська області є основними територіями видобування газу. Тут є найбільші поклади. На Харківщині це – Шебелинське, Західно-Хрестищенське та Єфремівське газоконденсатні родовища; на Полтавщині – Яблунівське нафтогазоконденсатне родовище.

В розрізі областей за видобуванням нафти до трійки найбільших належать Сумська, Івано-Франківська та Чернігівська області.

Хто видобуває нафту та газ?

Пік видобування природного газу в Україні припадає на 1975 рік. Тоді було отримано 69 млрд кубометрів, що склало 24% від всього видобутку у Радянському Союзі. З того часу об’єми впали через виснаження легкодоступних родовищ. Останні роки видобуток тримається на рівні близько 20 млрд кубів на рік.

Близько 80% природного газу та 85% нафти видобуваються державними компаніями. Найбільшою газовидобувною компанією є АТ "Укргазвидобування" (УГВ), яке належить до державної Групи Нафтогаз. У 2023 році УГВ видобула близько 74% всього природного газу.

Видобуток нафти сконцентровано в ПАТ "Укрнафта", державне управління над яким було відновлено у 2022 році. До того компанію фактично контролювала група Приват Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова.

Компаніям з групи Приват належало 42% акцій Укрнафти. Нафтогаз мав 50% + 1 акцію. Натомість правління компанії останнє десятиріччя формували міноритарні акціонери, що фактично позбавляло Нафтогаз впливу на компанію.

У 2023 році Укрнафта видобула 1,1 млрд куб. м природного газу.

За результатами 2023 року УГВ та Укрнафта увійшли в перелік 10 найбільших компаній за виторгом і прибутком. Прибуток Укрнафти склав майже 50,5 млрд грн, прибуток УГВ – 22,2 млрд грн.

Приватні компанії загалом забезпечують від 20% до 25% видобутку газу щороку. З початком великої війни їх видобуток знижується – з 4,3 млрд кубів у 2022 році до 3,7 млрд у 2023 році.

Це пов'язано з відсутністю ринку збуту для них. В червні 2022 року уряд постановою №666 з метою енергетичної безпеки, серед іншого, заборонив експорт газу. Але через падіння промислового виробництва і субсидування цін на газ для побутових споживачів (населення), приватні компанії не мають куди збувати весь свій ресурс всередині країни.

Наразі його викуповує Нафтогаз за цінами, які далекі від європейських біржових індексів. Відтак приватні компанії не мають стимулу нарощувати видобуток. 

За даними Forbes, до найбільших приватних компаній за видобутком природного газу у 2023 році увійшли: 

• ДТЕК Нафтогаз Ахметова (1,6 млрд кубометрів);
• група Diloretio Анни та Каріни Злочевських (колишня Burisma Миколи Злочевського, 530 млн кубометрів);
• Надра-Геоінвест Тетяни та Олександра Гузенків (пов'язана з родиною Володимира Кацуби, 310 млн кубометрів);
• Західнадрасервіс Зіновія Козицького (близько 265 млн кубометрів).

Сюди ж зараховують і Укрнафтобуріння (480 млн кубометрів). Але її вже не можна назвати приватною. У травні 2023 року компанія була передана в управління Укрнафті. До того часу її акціонерами були Ігор Коломойський, Віталій Хомутиннік та Павло Фукс. Наприкінці 2023 року компанії було анульовано спецдозвіл на користування надрами Сахалінського родовища у Харківській області. Наразі видобуток вона не здійснює.

Державні компанії – УГВ та Укрнафта – навпаки, активно працюють над нарощуванням видобутку. Особливо це помітно в УГВ, яка почала інвестиції в придбання бурильного обладнання ще 2015 року. Наразі компанія б'є історичні рекорди за проходкою бурінням.

"Пришвидшення буріння напряму пов’язане з покращенням показників із видобутку. Ми вже суттєво підвищили рівень проходки. Цього року плануємо пробурити 365 тис. м", – казав в травні цього року на той момент керівник УГВ Олег Толмачев.

Видобування нафти значно менш строкате, ніж природного газу. Домінує серед компаній у нафтовидобуванні Укрнафта. У 2023 році вона видобула 1,41 млн тонн нафти з конденсатом, у 2022 році – 1,37 млн тонн. Видобуток нафти залишається на тому самому рівні останні кілька років.

Як обраховується рента?

В Україні діє адвалорна (відсоткова) ставка ренти на видобуток нафти, конденсату і газу. Базою нарахування ренти є вартість проданого ресурсу в Україні. Такі правила діють з вересня 2022 року, після затвердження закону 2606-IX зі змінами в Податковий кодекс.

Відтоді за розрахунок береться найвищий з трьох показників: ціна купівлі Нафтогазу у приватних видобувників, ціна на Українській енергетичній біржі, середнє значення згідно зі звітами агентств Argus і ICIS. До того використовувались європейські індикативні ціни.

Ставки ренти залежать від ціни продажу газу, глибини покладів та віку свердловин. Так, за ціни газу від $150 до $400 за тисячу кубів, рентна ставка для наявних свердловин глибиною до 5 км складає 29%, для свердловин глибиною понад 5 км – 14%.

Для нових свердловин (пробурених з 2018 року) ці цифри складають 12% і 6% відповідно. Це – так звана стимулювальна ставка ренти, яка запроваджена 2018 року для підтримки інвестицій у буріння нових свердловин. Видобувні компанії сплачують ренту за весь товарний газ та газ, який використовують для власних технологічних потреб.

Для нафти і конденсату ставки складають 31% на поклади з глибини до 5 км і 16% на поклади, які залягають глибше ніж 5 км.

Скільки платять?

У 2023 році з видобутку нафти, газу і конденсату держава отримала 53,89 млрд грн. 78% від цієї суми складають надходження від ренти за природний газ. У 2022 році сума сплаченої ренти була майже у 1,5 раза більша – 74,35 млрд грн. 

Для порівняння, весь дохід держбюджету у 2023 році становив 2,67 трлн грн, з яких 433,9 млрд грн – гранти від міжнародних партнерів.

Таке просідання за надходженням ренти пов'язане з падінням світових цін на вуглеводні. В 2022 році вони різко зросли на фоні вторгнення РФ в Україну і введення західними країнами відкладених в часі санкцій проти російського імпорту газу та нафти. До того ж у 2023 році розрахунок ренти вже йшов за внутрішніми цінами, значно меншими від світових.

Для прикладу, УГВ скоротило рентні платежі у 1,8 раза – з 43,8 млрд грн у 2022 році до 23,8 млрд грн у 2023 році.

Рента від нафти скоротилась не так сильно. Укрнафта в 2023 році сплатила 13,1 млрд грн ренти проти 16,6 млрд у 2022 році.

Втім, ситуація в Укрнафті має свою специфіку. Група Приват, яка контролювала компанію до листопада 2022 року, мінімізувала сплату податків, реалізуючи ресурс за зниженими цінами пов'язаним приватним компаніям.

Аномальне збільшення виплати ренти Укрнафтою відбулось у 2020 році. Але це сталося внаслідок реалізації урядом угоди, згідно з якою Укрнафта виплатила борги за рентою за 2014-2015 роки грошима Нафтогазу. Натомість компанія зобов'язалась віддавати весь свій газ у наступні декілька років Нафтогазу. Угода була закріплена спеціальним законом 1006-IX, який був ухвалений в листопаді 2020 року.

Після повернення в державне управління Укрнафта перестала створювати борги перед бюджетом і вперше за 10 років активно працює над приростом видобутку. Щоправда, на відміну від УГВ, компанія не має потужного бурильного флоту. Хоча інвестиції в обладнання вже передбачені, розповідає голова компанії Сергій Корецький. Наразі Укрнафта оновлює геологічну інформацію для подальшого буріння.

"Загальний масив сейсмічної інформації має обсяг близько 400 гігабайтів", – зазначає Корецький.

Як розподіляється рента в регіонах?

В регіональних програмах охорони навколишнього середовища діяльність нафтогазових компаній зазначається джерелом забруднення. Так, у Полтавській області основними забруднювачами атмосферного повітря є ПАТ "Укртатнафта", яка також входить в Групу Нафтогаз, – 24,3% обласних викидів, та ПрАТ "Полтавський ГЗК" – 21,1 % обласних викидів.

Нафтогазовий комплекс виступав і забруднювачем земельних ресурсів через Кременчуцький нафтопереробний завод Укртатнафти. Після початку повномасштабного вторгнення по заводу неодноразово завдавалися удари російськими ракетами і дронами.

У Харківській області серед забруднювачів повітря – ДВ Нафтогазовидобувна компанія та Шебелинкагазвидобування. Останнє є структурним підрозділом УГВ. На Івано-Франківщині понад 4% території зайнято нафтогазовими трубопроводами та пробурено більше ніж 2000 свердловин, що обумовлює значне техногенне навантаження на природнє середовище.

В програмах громад, на території яких відбувається видобування, нафтогазовий комплекс також є одним з джерел забруднення навколишнього середовища.

Ще в 2016 році УГВ стикнулось із проблемою блокування видачі спеціальних дозволів на видобуток Полтавською обласною радою. На той момент схвалення облради було обов'язковим для початку видобувних робіт у відповідній області.

До того ж на місцях видобувні компанії стикались з протидією представників місцевих рад. Це збіглося з реформою місцевого управління, яка відбувалась в країні. В її рамках передбачалося підвищення фінансової свободи для регіонів.

Основна претензія від них була в тому, що буріння і видобуток газу завдають значної шкоди екології. Видобувні компанії обіцяли інвестувати в громади в рамках корпоративно-соціальної відповідальності. Але це не допомагало. Громади вимагали грошей, а не проєктів від компаній.

Тоді виникла ідея законодавчо закріпити частку ренти за місцевими бюджетами. Відповідний закон 1793-VIII зі змінами в Бюджетний кодекс був ухвалений в грудні 2016 року. Він передбачав, що 5% від ренти на газ, конденсат і нафту підуть в місцеві бюджети.

З них 1,5% мали йти в сільські, селищні та міські бюджети, 1,5% – в районні, 2% – в обласні. З 2021 року, коли черговий етап адміністративної реформи був завершений, основний шматок виплат – 3% – почали отримувати бюджети громад. 2% залишилось обласним бюджетам.

"Є громади, які отримали по 10 млн грн. При тому їх річний бюджет складав 2 млн грн", – розповідав в 2018 році на той момент керівник УГВ Олег Прохоренко.

У 2023 році, за підрахунками DiXi Group, місцеві бюджети отримали $76 млн, або близько 3 млрд грн.

Найбільші обсяги ренти в країні отримують лише дві області – Полтавська та Харківська. Вони ділять між собою понад 90% надходжень від газової ренти регіонам. Для прикладу, в 2023 році бюджет Полтавської області складав 3,42 млрд грн. Надходження від нафтогазової ренти склали 437 млн грн.

Однією з найбільших проблем для громад є нерівномірні надходження ренти залежно від ціни на вуглеводні, обсягів видобутку і темпів буріння видобувними компаніями.

Про те, як громади використовують свою частку ренти від нафтогазових доходів та займаються екологічними проблемами читайте в наступних матеріалах

The following publications were produced as part of the n-ost project Online journalism, in-depth, which is funded by the German Federal Ministry for Economic Cooperation and Development (BMZ). The views expressed in these publications are those of the independent authors and do not necessarily reflect those of the BMZ