Балтійські країни та Польща інвестують 600 млн євро в захист енергетичної інфраструктури
330-кіловольтний розподільчий пункт компанії Elering. Автор: Elering

Оператори основних передавальних мереж Естонії, Латвії, Литви та Польщі підготували проєкти на суму близько 600 мільйонів євро для посилення безпеки ключової енергетичної інфраструктури. Голова правління естонської компанії Elering Калле Кільк зазначив, що ці ініціативи планують профінансувати через Фонд згуртованості Європи, пише ERR

Фокус фінансування спрямований на попередження всіх видів атак, включаючи кіберзагрози та фізичне втручання. Особливу увагу приділять новим активам, отриманим у процесі синхронізації, таким як високовольтні лінії та синхронні компенсатори. Передбачено створення інструментів для моніторингу стану системи, виявлення позаштатних ситуацій та фізичного запобігання порушенням.

Серед запланованих заходів — посилення захисту від дронів. Як каже Кільк, Elering працює над створенням систем виявлення та нейтралізації безпілотників, але це потребує не лише інвестицій, а й змін у законодавстві, яке наразі дозволяє збивати дрони лише обмеженому колу уповноважених органів.

Окрім того, в рамках проєктів передбачено встановлення фізичних бар’єрів, вдосконалення систем доступу та посилений моніторинг об’єктів, зокрема трьох високовольтних ліній між Естонією та Латвією. Також більше уваги приділятимуть підводній інфраструктурі. На сьогодні виявлення пошкоджень кабелів займає багато часу, але планується впровадження автоматизованих рішень для пришвидшення цього процесу.

Попри високий рівень безпеки підстанцій та компенсаторів в Естонії, Кільк вважає, що фізичний захист об’єктів можна суттєво покращити. Зокрема, йдеться про запобігання несанкціонованому доступу до обладнання.

Остаточна заявка на фінансування з Фонду згуртованості Європи ще готується, тому загальна вартість проєктів є попередньою. За словами Кілька, близько третини коштів планується спрямувати на реалізацію проєктів в Естонії, решту — розподілити між Латвією, Литвою та Польщею.

Фінансування безпеки інфраструктури з національного бюджету малоймовірне. Очікується, що частину витрат покриють за рахунок європейських субсидій і плати за транскордонне перенавантаження, а решту — через тарифну політику мережевих операторів.