Китай не підтвердив заяви Путіна про угоду щодо "Сили Сибіру – 2"

Заяви президента РФ Володимира Путіна та голови Газпрому Олексія Міллера про досягнення домовленості з Китаєм щодо будівництва газопроводу "Сила Сибіру – 2" не знайшли підтвердження з боку Пекіна. На цьому наголошують експерти та західні видання Financial Times, The Washington Post та Аxios.

У вівторок Міллер повідомив, що під час візиту Путіна до Китаю сторони підписали "юридично зобов'язальний меморандум". За його словами, з урахуванням уже чинних маршрутів експорт російського газу до КНР може зрости до 106 млрд кубометрів на рік. Наступного дня ці тези повторив і Путін. "Нарешті знайшли консенсус сторони, що ведуть переговори. У нас через Монголію буде 50 млрд (кубометрів). Загалом вийде понад 100 млрд кубометрів газу", – заявив він.

Втім, як пише The Washington Post, за три дні візиту Путіна підтвердження з боку Китаю так і не пролунало. Лідер КНР Сі Цзіньпін не згадав про газопровід, проєкт також не коментує CNPC – покупець російського газу. Видання Financial Times зазначає, що китайські державні медіа про угоду не писали, а в офіційному комюніке за підсумками переговорів йдеться лише про намір "активно просувати транскордонні інфраструктурні та енергетичні проєкти" без згадки "Сили Сибіру – 2"

"Заяви Росії були дещо передчасними. Це радше сигнал про наміри, ніж фінальне рішення", – сказав Віктор Гао, голова Китайського інституту енергетичної безпеки в коментарі FT.

Схожу думку висловив і директор Carnegie Russia Eurasia Center Олександр Габуєв: "Юридично зобов'язальний меморандум без ціни і строків не є остаточною угодою". За його словами, реальною домовленістю стали додаткові постачання через уже наявні маршрути – "Сила Сибіру – 1" (+6 млрд кубів) та Далекосхідний газопровід (+2 млрд). Щодо "Сили Сибіру – 2" Китай дав сигнал, що "зацікавлений у маршруті через Монголію, але готовий говорити про ціну та умови".

Саме ціна залишається головним питанням. За словами експертів, Пекін раніше вимагав ціну на рівні внутрішньої в Росії – $120–130 за тисячу кубів, що понад утричі нижче за європейську ($390). Нині, за даними Мінекономрозвитку РФ, постачання в КНР йде за $247 – зі знижкою близько 36% до європейських котирувань.

"За певних умов цей проєкт може стати збитковим для Росії, але всі важелі впливу – у Китаю, оскільки Москва сама відрізала себе від європейського ринку", – наголосив Джозеф Вебстер з Atlantic Council у коментарі Аxios.

Переговори щодо будівництва "Сили Сибіру – 2" тривають роками через розбіжності: Росії потрібен цей проєкт, щоб компенсувати зниження європейських постачань після вторгнення в Україну, тоді як Китай побоюється надмірної залежності від одного постачальника, а зростання попиту на газ у країні сповільнюється.

• The Wall Street Journal писав, що інтерес Китаю до "Сили Сибіру – 2" повернувся через війну Ізраїлю з Іраном.
• Проєктування магістрального газопроводу "Сила Сибіру – 2" розпочалося у вересні 2020 року. Базовий сценарій передбачав, що новий трубопровід введуть в експлуатацію до 2027 року.