Україні після війни треба буде сотні тисяч тонн сталі, але ринок тисне імпорт – Метінвест
Після завершення війни Україна матиме значний попит на сталь для відновлення інфраструктури та житлового будівництва. Водночас ринок стикнеться з викликами — конкуренцією з іноземними постачальниками, необхідністю залучення інвестицій та відновлення виробництва. Про це в інтерв’ю FAQ talks розповів комерційний директор Гірничо-металургійної групи "Метінвест" Дмитро Ніколаєнко.
За його словами, потенціал споживання сталі в Україні після війни може сягати 300–600 кг на душу населення, залежно від темпів відновлення інфраструктури та житла. Крім будівельного сектору, важливими напрямами залишатимуться автомобільна промисловість, виробництво техніки та машин.
Однак ключовими факторами залучення інвестицій є стабільність та гарантії безпеки.
Виробництво сталі — стратегічний напрям для відбудови країни, проте зараз в Україні виготовляється обмежена кількість продукції, зокрема балок, швелерів і товстого листа.
"Для забезпечення потреб відбудови необхідно або відновити роботу наших заводів, таких як Каметсталь і Запоріжсталь, або розширювати виробничі потужності через купівлю підприємств на європейському ринку", — пояснює Ніколаєнко.
Перспективним напрямом він називає виробництво порожнистих профілів (Hollow Sections), які дають змогу швидше та гнучкіше зводити об'єкти.
Однак значною проблемою є конкуренція з імпортною продукцією. Український ринок насичений сталлю з ЄС та Китаю. Ніколаєнко також зазначив, що зріс імпорт сталі з Туреччини, яка, своєю чергою, закуповує металопродукцію в Росії. Це створює ризик потрапляння російського металу в Україну після його оброблення в Туреччині. "Постачальники запевняють, що такого не відбувається, але перевірити це складно. Ми контролюємо свою продукцію та отримуємо відповідні декларації", — пояснив він. На його думку, Україні необхідно ретельно моніторити імпорт, щоб уникнути потрапляння російської продукції через треті країни.
Європа відкрила ринок для української сталі, але конкуренція зростає
Українські виробники вже знайшли нові ринки збуту в найближчих регіонах. ЄС скасував антидемпінгові мита на гарячекатані рулони та квоти для України, що дозволило експортувати не лише чавун і заготовки, а й ширший спектр продукції.
"Припинення постачання кінцевої продукції від російських виробників до ЄС створило для нас нові можливості. Наприклад, чавун ми здебільшого продаємо на американському ринку, а заготовки — на різних ринках залежно від цінової ситуації", — зазначає Ніколаєнко.
Американський ринок залишається вигіднішим за європейський, оскільки там відсутній російський чавун, що традиційно знижував загальний рівень цін. Основними ринками для залізорудної сировини залишаються Європа та Китай. У Європі ключовими клієнтами є виробники профільних труб.
- Гірничо-металургійна група "Метінвест" отримала збиток третій рік поспіль, у 2024 році він сягнув $1,15 мільярда. Основною причиною збитку стало створення значного резерву під часткове знецінення активів Покровської вугільної групи (шахтоуправління "Покровське" і Свято-Варваринська збагачувальна фабрика) на суму $1,32 мільярда.
