Директорка Білгород-Дністровського порту про борги, Кропачова та приватизацію

Білгород-Дністровський порт є важливим торговельно-транспортним вузлом для перевалки лісових, зернових та інших вантажів у Дністровському лимані, в який можуть заходити судна з Чорного моря. 

7 серпня держава втретє спробує продати порт. Вперше ніхто не подав заявок на участь в аукціоні, а вдруге в аукціоні переміг бізнесмен Віталій Кропачов, однак він відмовився купувати порт. Продаж підприємства є важливим, щоб порт міг отримати нові інвестиції для розвитку. 

Оксана Кіктенко очолила підприємство у 2021 році. Саме з нею напередодні третьої спроби приватизації LIGA.net вирішила поговорити, щоб дізнатись, наскільки порт готовий до продажу. 

7 серпня повинен відбутися повторний аукціон з приватизації Білгород-Дністровського порту. Наскільки об’єкт готовий до приватизації? 

Об’єкт абсолютно готовий до приватизації, бо підготовка до цього тривала майже три роки. Команда зробила велику роботу з формування єдиного майнового комплексу (ЄМК), виготовлення правоустановчих документів, зняття арештів та відновлення діяльності підприємства, щоб інвестор отримав об’єкт з повним технологічним циклом виробництва. Ми здійснили передання 252 основних об’єктів з балансу АМПУ (Адміністрація морських портів України) на наш баланс. Це ті об’єкти, які під час перерозподілу 2013 року були передані АМПУ. Це прохідна, периметр, залізнична група, дороги, електро- та водопостачання. Тобто нічого цього у Білгород-Дністровського порту не було, а його ЄМК складався тільки з адміністративних будівель. На всі об’єкти нерухомого майна був виготовлений окремий новий технічний паспорт, всі об’єкти мають 100-відсоткову державну власність. Інвестор отримає повний необхідний комплекс об’єктів для провадження своєї діяльності.

Ми також визначили чіткі межі землі, отримали кадастрові номери. Всі земельні ділянки знаходяться на правах постійного користування у нашого підприємства, навіть ті, на яких стоять об’єкти АМПУ. 

Хтось із зацікавлених у приватизації компаній приїжджав на об’єкт? 

Звичайно. З найпершого оголошення про продаж у нас було багато зацікавлених осіб. Приїжджали представники іноземних та українських компаній. 

Що це були за компанії?

Нібулон, АрселорМіттал, Новотех-Термінал та багато інших.

В інтерв’ю нашому виданню власник Укрдонінвесту Віталій Кропачов сказав, що після купівлі порту йому не надали документів щодо аудиту об'єкта. Коли востаннє проводився аудит підприємства? 

Стосовно компанії Віталія Кропачова, ми теж були здивовані участю Укрдонінвесту в аукціоні. Вони не приїжджали на об’єкт, не вимагали жодних документів та нічого не просили нас показати. Навіть після того, як вони перемогли на аукціоні, нікого з представників компанії в порту не було, а ми готові були відповісти на всі питання. 

Щодо аудиту. Згідно з умовами підготовки об’єктів малої приватизації, наявність незалежного фінансового аудиту не є обов’язковою та не передбачена законом. А юристи Укрдонінвесту повинні це знати й розуміти. Тому він не проводився на підприємстві. Однак Фонд державного майна у 2021 році проводив внутрішній аудит підприємства. Це великий документ, де детально були відображені всі проблемні питання підприємства. Але ніхто з представників компанії Кропачова у нас його не просив.

Зрозумійте, стан підприємства був дуже важкий, коли я почала їм керувати. На рахунку було 3000 грн. Рахунки були заблоковані, майно арештовано, контрактів немає, доходів немає, нічого не працює, а порт відключений від електроенергії. Як керівник, я була зацікавлена зробити незалежний фінансовий аудит навіть для себе. Але такої фінансової можливості ми тоді не мали  через велику заборгованість щодо заробітної плати працівників. Всі ресурси йшли туди. Навіть технічний паспорт підприємства ми змогли виготовити, лише коли порт почав працювати.

Навіть без фінансового аудиту є інші документи, які розкривають багато інформації, але їх у нас ніхто не просив. 

Після аукціону ми вже готували документи на передання порту Кропачову, але так ніхто і не з’явився. 

 А які зараз є борги у підприємства та перед ким? 

Станом на зараз заборгованість складає 131 млн грн. Це велика кредиторська заборгованість. З них 87 млн – до бюджету, 12 млн – заробітна плата, 18 млн – інші кредитори. Зокрема Адміністрація морських портів. За цей час нам вдалось погасити 10 млн заборгованості стосовно заробітної плати. Загалом виплачено за останній рік 30 млн грн заробітної плати, з них 10 млн – це заборгованість. 

А працівники отримують заробітну плату вчасно?

Так, двічі на місяць. З того моменту, коли я очолила порт, заборгованості перед працівниками не існує. Ми виплатили частково заборгованість, яку наростили попередні керівники, і зараз все платимо вчасно. Хіба що в червні у нас була неприємна ситуація з податковою, через те що вони в примусовому порядку в МТБ Банку списали в незаконний спосіб 850 000 грн з нашого рахунку. Це були гроші, акумульовані на заробітну плату. До того ж вони списали це через  рішення, якого не має. Ми звернулися до правоохоронних органів, а колектив – до Кабміну. Зараз намагаємось все виправити. 

Часто профспілки та співробітників можуть використовувати різні гравці, як гальмо для приватизації. А як колектив порту ставиться до того, що у підприємства буде приватний власник?

Коли я прийшла сюди керівником, то майже весь колектив був проти приватизації, зокрема через приватизацію 90-х років,  працівники  наводили невдалі приклади  у Білгород-Дністровському. Тому я проводила роз’яснювальні бесіди та нарешті змогла переконати їх, що приватизація – це єдине правильне рішення держави стосовно цього підприємства. Зараз її підтримують майже 90% трудового колективу порту і чекають на неї більше, ніж держава. У держави зараз немає змоги розвивати такі підприємства. А без капіталовкладень ми, на жаль, не зможемо перейти на інший рівень роботи та відновити порт повноцінно.

Які функції порт виконував під час дії Чорноморської зернової ініціативи? 

Порт не брав участі в цій ініціативі. Головна причина – це відсутність достатніх глибин для судозаходів.