На Панамському каналі почалася ревізія після погроз Трампа повернути його під контроль США
Влада Панами розпочала аудит пов'язаної з Китаєм компанії Panama Ports Co., яка контролює два порти, прилеглі до Панамського каналу. Про це повідомляється на сторінці контрольно-ревізійного управління Панами в соцмережі X (Twitter).
Panama Ports – дочірня компанія гонконзького холдингу CK Hutchison, що належить мільярдеру Лі Кашину.
Головний ревізор Панами Анель Боло Флорес сказав, що перевірка має на меті верифікувати дотримання умов 25-річної концесії й оцінити, чи отримує уряд достатню частку доходів, враховуючи що обсяги вантажів значно зросли порівняно з 1998 роком.
Аудит відбувається на тлі заяв президента США Дональда Трампа, який звинувачує Панаму в тому, що вона дозволяє Китаю втручатися в роботу каналу. Трамп говорив про наміри "повернути" канал під контроль США.
США здійснювали нагляд за будівництвом каналу, що відкрився в 1914 році, але передали повний контроль над ним Панамі в 1999 році. Трамп назвав цей крок помилкою і засудив високі збори. Плата за перетин каналу, що використовує прісну воду для роботи шлюзів, значно зросла після того, як сильна посуха у 2023 році призвела до обмежень, а згодом і до змін у розподілі слотів.
"З нами дуже погано поводилися через цей безглуздий подарунок, який ніколи не треба було робити. Ми не віддавали його Китаю, ми віддали його Панамі, і ми забираємо його назад", – цитує Трампа Financial Times.
Уряд Панами неодноразово заперечував будь-яку китайську присутність у каналі, а президент Хосе Рауль Муліно наполягає, що канал залишатиметься під панамським контролем.
"Канал ніхто не дарував, це стало результатом багаторічної боротьби цілого покоління, що досягла кульмінації в 1999 році", – написав він на X.
- Панамський канал надзвичайно важливий для економіки Панами (3,1% ВВП) і глобальної торгівлі (2,5%). Це важливий маршрут постачання LNG зі США, найбільшого експортера у світі, до країн Північної Азії, таких як Японія, Південна Корея чи Китай.
- У 2023 році через рекордну посуху судноплавство на каналі довелося значно обмежити, терміни очікування становили кілька тижнів. Деякі судна купували пропуски на спеціальних аукціонах, але більшість просто обирали довші маршрути.