"Україні як державі треба позбутися непрофільних активів. Тому я підтримую масштабну приватизацію", – заявив у 2019 році новообраний на той момент президент України Володимир Зеленський. За його планом, треба було розпродати найбільші державні підприємства, що генерують збитки. З молотка повинні були піти, зокрема, – Центренерго, Об’єднана гірничо-хімічна компанія, завод "Більшовик", Одеський припортовий завод, об’єднання "Сумихімпром".

Родзинкою нової приватизації мали стати аукціони у відкритій системі електронних торгів Прозорро.Продажі. Під час цих аукціонів кожен українець міг би у прямому ефірі спостерігати за процесом приватизації та бачити, що все відбувається чесно.

Проте за ці шість років у межах великої приватизації вдалося продати лише п’ять об’єктів (два з них – націоналізовані активи). Але і з ними не все гаразд. Частину активів заарештовано, щодо одного результати конкурсу скасували, ще один намагаються повернути попередні власники.

LIGA.net розібралася, що відбувається з об’єктами великої приватизації та чи дійсно новим власникам вдається управляти державним майном краще, ніж державі.

Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку LIGA PRO. Перейдіть до повної версії сторінки.

Відключити
велика приватизаціяприватизація більшовикаприватизація огхкФДМУдержавна власність