Штучний інтелект не полегшує роботу, а ускладнює її – дослідження

Впровадження генеративного штучного інтелекту в робочий процес не скорочує обсягу праці співробітників, а навпаки, – послідовно його нарощує. Такого висновку дійшли вчені Школи бізнесу Хааса в Каліфорнійському університеті Берклі.

Доцентка кафедри менеджменту Аруна Ранганатан та аспірантка Меггі Сінці проводили дослідження в американській технологічній компанії приблизно з 200 співробітниками.

Упродовж восьми місяців авторки спостерігали за командами інженерів, дизайнерів, продакт-менеджерів та операційного персоналу, відстежували внутрішні канали комунікації та провели понад 40 поглиблених інтерв'ю.

Дослідники виявили три форми інтенсифікації праці:

→ перша – розширення завдань. Штучний інтелект заповнює прогалини у знаннях, і працівники почали брати на себе обов'язки, які колись виконували колеги. Продакт-менеджери та дизайнери почали писати код, дослідники взялися за інженерні завдання;
→ друга форма – розмиття меж між роботою та особистим часом. Низький поріг входу в завдання спонукав співробітників надсилати запити ШІ під час обіду, у перервах чи пізно ввечері, не сприймаючи це як повноцінну роботу;
→ третя – зростання багатозадачності. Паралельний запуск кількох агентів та постійне перемикання між потоками створювали безперервне когнітивне навантаження.

Зрештою склався цикл, що самопідкріплюється. ШІ прискорював виконання завдань, що підвищувало очікування щодо швидкості. Вищі очікування посилювали залежність від ШІ, залежність розширювала коло завдань, а розширення кола збільшувало щільність роботи.

"Можливо, ти думав: о, зі ШІ можна бути більш продуктивним, заощадити час, працювати менше. Але насправді ти не працюєш менше. Ти працюєш стільки ж або навіть більше", – описав цей парадокс один з інженерів.

Ранганатан і Сінці попереджають, що короткострокове зростання продуктивності здатне маскувати дедалі більше навантаження, яке згодом виявляється у когнітивному виснаженні, вигорянні та зниженні якості рішень. Як противагу вони пропонують компаніям формувати так звану "практику ШІ" – набір усвідомлених норм і процедур, що регулюють використання інструментів.

Серед конкретних заходів – запровадження обов'язкових пауз перед ухваленням важливих рішень, об'єднання повідомлень у "пакети", що надходять за розкладом, для зниження фрагментації уваги співробітників, а також виділення часу для живого спілкування з колегами, яке відновлює розуміння того, що відбувається, та підтримує творче мислення.

• Національний банк вважає, що можливий крах "бульбашки" штучного інтелекту матиме відносно незначний прямий вплив на валютний ринок, фінансову систему та економіку України. Вторинні ефекти будуть відчутнішими.