"Ванкувер – приклад для Києва". Архітектор про побудову комфортного міського простору
Власник бюро "Архіматика" Дмитро Васильєв є визначною фігурою в архітекторському середовищі Києва. Хоч Васильєв і має постійного клієнта – забудовника KAN Development Ігоря Ніконова, він не залучений до жодного непопулярного будівельного проєкту. Два його ЖК – Комфорт Таун та Файна Таун – для багатьох містян є взірцем побудови комфортного міста.
LIGA.net продовжує серію інтерв’ю з київськими архітекторами. У першій частині ми пропонували подивитись на те, як повинен виглядати історичний центр міста, очима архітектора-реставратора Миколи Віхарєва.
У цьому тексті архітектор Дмитро Васильєв розказує, як має виглядати комфортне житло. Чи є сенс купувати квартири-студії та будувати дешеве житло? До чого треба привчати людину під час вибору квартири? Як не перетворити нові ЖК на "багаті гетто"? Які уроки треба винести після побудови Комфорт Тауну та Файна Тауну? Чого не вистачає Києву, щоб стати зрозумілим, затишним місто? Про це та багато іншого в інтерв’ю архітектора Дмитра Васильєва для LIGA.net.
Що зараз представляє собою "Архіматика"? Скільки людей у вас працює, які відділи є в компанії?
Наша команда налічує 230 людей – це партнери, які співпрацюють з нами у різних форматах. Ми багато років працюємо разом і займаємося проєктуванням усіх елементів будівництва. Як генеральний проєктувальник, ведемо проєкт від концепції до здавання в експлуатацію.
У нас є креативний відділ, що розробляє концепції, архітектурний відділ, який займається проєктуванням, та інженерний – відповідає за інженерне забезпечення будівель. Сфера відповідальності конструкторів – стійкість і міцність будівель. Також є департамент урбан-дизайну та ландшафту, відділ генерального плану, що працює з просторами й забудовою, та закордонний відділ, який займається міжнародними проєктами й менеджментом.
Чи стало у вас менше співробітників після початку повномасштабної війни?
Так, приблизно на 35%. У 2022 році будівництво фактично зупинилося. І якби не наша активність у залученні міжнародних проєктів, ситуація могла б бути ще гіршою. Частина людей виїхала за кордон, хтось змінив професію, а дехто пішов до війська.
Чи багато ваших співробітників знайшли роботу за кордоном?
Так, і доволі легко. Багато архітекторів влаштувалися до відомих міжнародних компаній. Найбільш відчутною втратою став від’їзд фахівців віком близько 30 років – досвідчених, продуктивних, які формували основу професійної спільноти. На жаль, більшість із них навряд чи повернеться.
З іншого боку, це свідчить про високий рівень українських архітекторів, адже вони без проблем інтегрувалися у світовий ринок і знайшли роботу в топових компаніях. І це, безперечно, приємно.