Фото: Вікіпедія

У Верховній Раді вивчають можливість застосування європейського досвіду розв'язання проблеми застарілого житлового фонду – зокрема малометражних хрущовок. Про це LIGA.net повідомила голова комітету з питань містобудування Олена Шуляк.

Підписуйтесь на LIGA.Бізнес в Telegram: коротко про важливе

"З необхідністю модернізації застарілого житлового фонду стикаються більшість урбанізованих держав сучасного світу. Вибір моделей, механізмів, інструментів в тій чи іншій країні залежить як від масштабу самої проблеми, так і від рівня розвитку економіки держави та її соціальної орієнтації", - зауважила Шуляк.

В Україні, за словами депутатки, розробляють орієнтовану на досвід ЄС житлову політику. Законопроєкт "Про основні засади житлової політики" планують представити протягом наступних двох місяців.

Читайте також: У Києві затвердили програму поквартальної реконструкції застарілого житла: карта

Серед популярних в ЄС методів – надбудова додаткових поверхів, перебудова квартир заради збільшення їх площі, забудова площі між будинками, а також знесення цілих районів заради нового будівництва на їх місці. 

Довідка
Востаннє вирішити проблему застарілого житлового фонду в Україні спробували у 2021 році, коли був зареєстрований законопроєкт №6458. Він передбачав, зокрема, що під здійснення реконструкції застарілого житла підпадають будинки різної поверховості, а не лише п'ятиповерхівки. Водночас замовниками таких проєктів можуть бути виконавчі органи сільських, селищних та міських рад.

Законопроєкт також розширював перелік можливих джерел фінансування проєктів реконструкції та наводив алгоритм ухвалення рішень щодо реконструкції або знесення. Крім цього, передбачалося вдосконалити процедуру видавання компенсації власникам застарілого житла і різні можливі варіанти відселення жителів під час реконструкції. 

В Україні процеси, пов'язані з реконструкцією застарілого житла, і досі регулює закон "Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду", ухвалений у 2006 році. За словами Шуляк, він абсолютно неефективний: по-перше, через те що передбачає згоду на переселення всіх мешканців будинку, по-друге, через брак державного фінансування.

У країнах ЄС програма ліквідації будівель з незадовільними умовами проживання передбачає низку субсидій домовласнику на знесення та реконструкцію зношеного житла, а сама реконструкція здійснюється переважно без виселення чи відселення мешканців із максимально можливим дотриманням для них нормальних побутових умов.

Читайте також: Нове життя старого Києва. П'ять знакових проєктів реновації в столиці — фото

В ЄС поряд з реновацію житла діє так званий редевелопмент. Якщо реновація означає примусове знесення будівель, незалежно від їхнього технічного стану, витяг з-під землі інженерних мереж і виїмку фундаментів, то редевелопмент – це зміна функціонального призначення територій із метою їх найефективнішого використання. 

В Україні, на думку голови парламентського комітету з містобудування, можливим сценарієм розв'язання проблеми застарілого житла можуть бути надбудови додаткових поверхів та мансард, реконструкція будинку без відселення мешканців і енергозбереження шляхом проведення модернізації інженерного обладнання.

Також може йтися про зміну архітектурно-планувальної та об’ємно-просторової організації квартир у будівлі та заповнення розривів між будівлями новим будинком.

  • У липні 2022 року Верховна Рада ухвалила закон про забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій (так званий закон про бомбосховища в новобудовах). Одним із нововведень цього закону став дозвіл на зведення будинків за типовими проєктами.
  • Кабінет міністрів у жовтні того ж року затвердив порядок розроблення, здійснення експертизи та застосування проєктів повторного використання у будівництві.