Держгеокадастр почав реєструвати меліоративні мережі. Перша – в Одеській області
В Україні зареєстровано першу меліоративну мережу як об’єкт Державного земельного кадастру, повідомляє Міністерство агрополітики. Землевпорядні роботи проведені на замовлення об'єднання водокористувачів "Вода життя" з Одещини.
За даними Держгеокадастру, 2 червня 2023 року зареєстровано меліоративну мережу, яка розташована на території Ізмаїльського району Одеської області. Заявник отримав відповідний витяг.
Реєстрація меліоративних мереж в Державному земельному кадастрі дозволяє юридично встановити місце їхнього розташування та склад, а також право власності на них. Це необхідно для залучення інвестицій у їх відновлення та розбудову, пояснив радник міністра аграрної політики та продовольства Михайло Соколов.
Відповідно до нового законодавства аграрії отримали право об'єднуватися в організації водокористувачів та спільно керувати меліоративними каналами, трубопроводами, насосними станціями, що подають воду на поля для зрошення або відводять її з територій, що потребують осушення.
Досі саме існування меліоративної мережі юридично підтверджувалось лише радянськими проєктами. Тому, наприклад, після встановлення нових труб вони юридично переставали існувати через прогалини в законодавстві.
"Така правова невизначеність також, на жаль, сприяла розкраданню меліоративних мереж, бо неможливо довести злочин, якщо те, що вкрали, юридично не існувало", – зазначив Соколов.
- У 1990 році площа зрошення сільскогосподарських земель в Україні перевищувала 2,29 млн га, зараз вона становить менше 600 000 га. За прогнозами Мінагрополітики, без розвитку меліорації площа сухої та дуже сухої ріллі до 2100 року сягне 66% від загальної площі у країні.
- У 2017 році ЄБРР порахував, що Україна щороку втрачає близько $1,5 млрд валютної виручки через низький рівень розвитку систем зрошення.
- За оцінками Мінагрополітики, підрив Каховської ГЕС зупинить водопостачання 31 системи зрошення полів Дніпропетровської, Херсонської та Запорізької областей.