Держгеокадастр почав реєструвати меліоративні мережі. Перша – в Одеській області
Фото Мінагрополітики

В Україні зареєстровано першу меліоративну мережу як об’єкт Державного земельного кадастру, повідомляє Міністерство агрополітики. Землевпорядні роботи проведені на замовлення об'єднання водокористувачів "Вода життя" з Одещини.

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

Підписуйтесь на LIGA.Бізнес в Telegram: коротко про важливе

За даними Держгеокадастру, 2 червня 2023 року зареєстровано меліоративну мережу, яка розташована на території Ізмаїльського району Одеської області. Заявник отримав відповідний витяг.

Реєстрація меліоративних мереж в Державному земельному кадастрі дозволяє юридично встановити місце їхнього розташування та склад, а також право власності на них. Це необхідно для залучення інвестицій у їх відновлення та розбудову, пояснив радник міністра аграрної політики та продовольства Михайло Соколов.

Довідка. 17 лютого 2022 року Рада ухвалила закон про зрошення земель. Зокрема, до закону "Про Державний земельний кадастр" внесли зміни, згідно з якими Держгеокадастр доповнено новими об’єктами – "меліоративні мережі" та "складові частини меліоративних мереж".

Відповідно до нового законодавства аграрії отримали право об'єднуватися в організації водокористувачів та спільно керувати меліоративними каналами, трубопроводами, насосними станціями, що подають воду на поля для зрошення або відводять її з територій, що потребують осушення.

Досі саме існування меліоративної мережі юридично підтверджувалось лише радянськими проєктами. Тому, наприклад, після встановлення нових труб вони юридично переставали існувати через прогалини в законодавстві.

"Така правова невизначеність також, на жаль, сприяла розкраданню меліоративних мереж, бо неможливо довести злочин, якщо те, що вкрали, юридично не існувало", – зазначив Соколов.

  • У 1990 році площа зрошення сільскогосподарських земель в Україні перевищувала 2,29 млн га, зараз вона становить менше 600 000 га. За прогнозами Мінагрополітики, без розвитку меліорації площа сухої та дуже сухої ріллі до 2100 року сягне 66% від загальної площі у країні.
  • У 2017 році ЄБРР порахував, що Україна щороку втрачає близько $1,5 млрд валютної виручки через низький рівень розвитку систем зрошення.
  • За оцінками Мінагрополітики, підрив Каховської ГЕС зупинить водопостачання 31 системи зрошення полів Дніпропетровської, Херсонської та Запорізької областей.