Вайбер і телеграм все ще лідирують фейками
Традиційні медіа крок за кроком втрачають аудиторію, яка в пошуках новин вирушає до месенджерів і соцмереж, адже вони пропонують більш зручний та оперативний формат подання інформації. З одного боку, це безумовна перевага для споживача. Однак нові медіа через відсутність зовнішнього регулювання та непрозорість є сприятливим майданчиком для поширення фейків і небезпечної дезінформації.
Приміром, тенденція до щораз вищої популярності телеграм- і вайбер-каналів в Україні спостерігалася ще з початку пандемії, коли месенджери почали трансформуватися від додатків лише для приватного спілкування в альтернативні медіа.
У 2020 році вайбер був найпопулярнішим. Тому він став ще й зручним майданчиком для поширення фейків, що не проходили жодних мінімальних фільтрів, на відміну від фейсбуку та інстаграму. Плітки про пандемію кочували рандомними розсилками з невідомих номерів, чатами будинків та закритими групами і часто призводили до панічних настроїв у суспільстві. На кшталт того випадку, коли автобус з евакуйованими українцями з Уханя закидали камінням. Чи коли в чатах активно шерили інформацію про міфічні гелікоптери над українськими містами, що розпилятимуть речовини-дезінфектори.
За рік повномасштабної війни групи та канали в месенджерах "вайбер" і "телеграм" підвищили свою популярність майже в чотири рази – до 41% в лютому 2023 року. Згідно з опитуванням КМІС на замовлення "Українського інституту медіа та комунікацій", телеграм як джерело інформації про перебіг війни в Україні та інші події сьогодні використовують більше ніж 65% українців.
Водночас вимог достовірності серед популярних телеграм-каналів в Україні дотримуються переважно лише ті, що створені редакціями традиційних ЗМІ. Такими є результати дослідження "Ukraine NOW", який реалізовує Інститут когнітивного моделювання у співпраці з Мінцифри.
Новини в телеграм-каналах досить часто не містять посилання на офіційні джерела інформації. Замість цього використовуються безособові конструкції на кшталт "наші джерела повідомляють" або "є інформація". Також більшість неінституціалізованих каналів у телеграмі подають новини суб'єктивно та емоційно забарвлено, що заважає аудиторії робити власні висновки.
Важливим критерієм є також прозорість медіа: тобто розкриття осіб, яким належить канал або які регулюють його інформаційну політику. Цей чинник, зокрема, став дуже важливим, коли після початку повномасштабного вторгнення рф низка популярних в Україні телеграм-каналів різко змінили риторику та почали розповсюджувати проросійську дезінформацію.
Відтак слід памʼятати, що контроль за споживанням інформації передусім належатиме самим споживачам. Адже так звані нові медіа через відсутність зовнішнього регулювання фактично позбавлені запобіжників. Натомість інформаційний потік тільки зростатиме.