Традиційні медіа крок за кроком втрачають аудиторію, яка в пошуках новин вирушає до месенджерів і соцмереж, адже вони пропонують більш зручний та оперативний формат подання інформації. З одного боку, це безумовна перевага для споживача. Однак нові медіа через відсутність зовнішнього регулювання та непрозорість є сприятливим майданчиком для поширення фейків і небезпечної дезінформації. 

Приміром, тенденція до щораз вищої популярності телеграм- і вайбер-каналів в Україні спостерігалася ще з початку пандемії, коли месенджери почали трансформуватися від додатків лише для приватного спілкування в альтернативні медіа. 

У 2020 році вайбер був найпопулярнішим. Тому він став ще й зручним майданчиком для поширення фейків, що не проходили жодних мінімальних фільтрів, на відміну від фейсбуку та інстаграму. Плітки про пандемію кочували рандомними розсилками з невідомих номерів, чатами будинків та закритими групами і часто призводили до панічних настроїв у суспільстві. На кшталт того випадку, коли автобус з евакуйованими українцями з Уханя закидали камінням. Чи коли в чатах активно шерили інформацію про міфічні гелікоптери над українськими містами, що розпилятимуть речовини-дезінфектори. 

Розблокуйте щоб читати далі
Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку
Вже передплатили?

Хочете стати колумністом LIGA.net – пишіть нам на пошту. Але спершу, будь ласка, ознайомтесь із нашими вимогами до колонок.

Статті, що публікуються в розділі "Думки", відображають точку зору автора і можуть не збігатися з позицією редакції LIGA.net
дезінформаціяЗМІВайберtelegram