Зміст:
  1. Історія енергетичних відносин
  2. Питання розподілу грошей
  3. Час експортувати
  4. Незадоволення європейських операторів
  5. Публічний конфлікт між НКРЕКП та Укренерго
  6. Причини проблем

Сезон профіциту генерації в Україні фактично сплив. Попереду – важкі для енергосистеми літні місяці, коли масштабний експорт електроенергії неможливий. Чому держава втратила шанс заробити на експорті, коли це було можливо? На це питання шукала відповідь LIGA.net.

Історія енергетичних відносин

У березні 2022 року, перебуваючи в стані гарячої фази війни, Україна разом із Молдовою приєднались до спільноти європейських системних операторів – ENTSO-E. Це означає, що українська енергосистема синхронізувалась із європейською. До початку війни вона була синхронізована з системами Російської Федерації та Білорусі.

Планово ця синхронізація мала відбутись лише наприкінці 2022 року, а можливо, і пізніше. Фактично це був аванс Україні в умовах війни. Ні тоді, ні до цього часу ми не синхронізували своє законодавство щодо електроенергетичного ринку із європейськими правилами.

Між сторонами було досягнуто неформальної домовленості про те, що Україна має рік на адаптацію. Вже влітку 2022 року почався експорт електроенергії з України до Словаччини та Румунії.

У той час в Україні електроенергія коштувала близько 70 євро/МВт·год, а в європейських країнах ціна доходила до 400 євро/МВт·год. Така висока ціна була обумовлена тодішніми захмарними цінами на природний газ, викликаними вторгненням РФ в Україну і відмовою європейських країн від російського продукту.

Спостерігаючи надвелику маржу трейдерів, держава вирішила обкласти її збором. У липні постановою Кабміну №775 на експортерів були покладені спеціальні обов’язки (ПСО).

Їх суть полягала в тому, що 80% чистої маржі – різницю між цінами в Україні та Європі мінус вартість перетину – експортер мав сплатити на користь держпідприємства "Гарантований покупець" (ГарПок).

ГарПок – державний оператор ПСО. Через нього проходять розрахунки за електроенергію для побутових споживачів (населення), яка постачається за пільговими цінами. А також платежі для генерації, яка працює за зеленим тарифом.

Крім того, через великий наплив охочих експортувати, різко зросла ціна доступу до міждержавного перетину, який на своїх аукціонах розігрує системний оператор НЕК "Укренерго". В результаті державні ГарПок та Укренерго в липні-вересні 2022 року заробили приблизно 5 млрд грн від експорту.

Принципи проведення аукціонів на доступ до міждержавного перетину

В ідеальних умовах аукціони проводяться на рік, на місяць та на добу. Зараз відбуваються лише добові аукціони. На аукціонах виставляється доступна потужність перетину для експорту або імпорту. Якщо сумарна заявка трейдерів менше виставленої потужності, вони отримують право транспортувати заявлений обсяг безкоштовно. Якщо сумарна заявка більше доступної потужності, відбуваються торги, на яких право доступу до перетину розподіляється пропорційно заявкам за найнижчою ціною, яка потрапляє в ранжир.

Наприклад, на перетин 100 МВт претендують три компанії, кожна з яких хоче 60 МВт. Тобто сумарна заявка – 180 МВт. Перша дає ціну 300 грн/МВт·год, друга – 200 грн, третя – 100 грн. Тоді перша отримає свої 60 МВт, друга – 40 МВт, які залишились, а третя – нічого. Водночас для двох переможців єдина ціна складе 200 грн/МВт·год.

Питання розподілу грошей

Головне в торішньому процесі те, що всі кошти від проведення аукціонів на доступ до перетину залишав собі український системний оператор. Це суперечить європейським правилам, де доходи від доступу до перетину зазвичай навпіл поділяють між собою оператори обох країн, що торгують.

Поділ відбувається або шляхом перерахування коштів оператора, який проводить аукціон, оператору іншої країни, що торгує. Або через механізм спільних аукціонів на платформі Joint Allocation Office (JAO, Офіс спільного розподілу), засновниками якої є європейські системні оператори.

Передбачалось, що з другого кварталу 2023 року Україна запровадить необхідні зміни в законодавство та правила ринку, щоб поділ грошей від перетину був справедливим. Для цього Україні потрібно вирішити декілька фундаментальних проблем.

1. Верховна Рада має підкорегувати закон "Про ринок електроенергії". Треба прописати можливість для Укренерго перераховувати гроші операторам інших країн або проводити спільні аукціони на JAO. Також Рада має вирішити проблему ПДВ. Експортери платять за перетин з урахуванням 20% ПДВ, який не враховується в міжнародних розрахунках. У такій моделі гроші від перетину розподілялись би в пропорції 7/5 на користь того оператора, який проводить аукціони. Щоб вирішити цю проблему, потрібно внести зміни в Податковий кодекс.

2. Нацкомісія з регулювання енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) має затвердити порядок проведення спільних аукціонів.

3. Нацбанк, своєю чергою, має дозволити Укренерго здійснювати відповідні міждержавні платежі у валюті.

До квітня 2023 року ніхто не вів підготовки для впровадження цих змін. Лише Укренерго засилало листи на НКРЕКП з проєктом Порядку проведення аукціонів на перетин з Румунією, який дозволив би ділитися грошима з румунським оператором Transelectrica. Але цей проєкт так і не був взятий в роботу.

Час експортувати

У 2022 році активний експорт тривав з липня до вересня включно. 10 жовтня, коли росіяни почали масовані обстріли ракетами української енергетичної інфраструктури, експорт припинився.

Наступне вікно можливостей з'явилось у березні 2023 року. Це було обумовлено відновленням об'єктів генерації, сезонним зменшенням споживання, збільшенням генерації сонячних станцій, а також потужним водопіллям, яке дозволило значно наростити генерацію на гідроелектростанціях.

Утім, в цей час в Україні ще були знеструмлені населені пункти через пошкодження локальних підстанцій російськими терористами. Зокрема, в Одеській та Житомирській областях. Уряд вирішив, що в умовах, коли деякі громадяни залишаються без електроенергії, країна немає морального права продавати електрику за кордон. Хоча ці два процеси ніяк не залежать один від одного.

Лише 7 квітня міністр енергетики Герман Галущенко заявив про поновлення експорту електроенергії.

Згідно з даними Укренерго про результати аукціонів з розподілу перетину, експорт почався лише 11 квітня. Спочатку – до Молдови, потім – в Польщу через лінію "Добротвірська ТЕС — Замосць", де продає виключно ДТЕК Ріната Ахметова, якому належить зазначена ТЕС.

Але на цих напрямках держава заробляла мало. На Молдову доступний експорт близько 800 МВт – у 1,5 раза більше, ніж споживає країна. Тому плати за перетин тут бути не може. Що стосується експортного ПСО, то воно розповсюджується лише на країни ЄС.

У ситуації з Польщею плати від перетину також немає через монополію ДТЕК на цьому напрямку. Що стосується ПСО, то воно мінімальне, тому що ціни на електрику в Польщі зазвичай найнижчі серед усіх західних сусідів.

Лише 17 квітня відкрився найвигідніший для України напрямок – Словаччина з потужністю 200 МВт. Тут з'явилася велика конкуренція. Плата за перетин доходила до 1400 грн/МВт·год у разі ціни електрики в Україні менше 3000 грн/МВт·год.

Але цей експорт тривав загалом чотири дні. Вже 21 квітня словацький оператор SEPS виставив доступну потужність для експорту "0", що унеможливило його.

Незадоволення європейських операторів

Чому словаки відмовились від нашої електрики? Якщо відкинути коректні формулювання, вони хочуть грошей від перетину. До того ж це не стільки "жадібність". За чотири дні Укренерго заробило на перетині до 50 000 євро на цьому напрямку, половина з яких мала піти до Словаччини. Гроші хоч і відчутні, але порівняно невеликі.

Учасники ринку, з якими спілкувалася LIGA.net, впевнені, що головним стимулом для керівництва SEPS було дотримання чинних правил і домовленостей. В іншому випадку у нього могли бути проблеми з контролюючими органами своєї країни.

"Тобто відкрили експорт, побачили, що аукціони на перетин приносять гроші, які вони не отримують. І закрили від гріха подалі, щоб не приписали завдання збитків власній компанії", – каже співрозмовник LIGA.net.

Формально в SEPS висловили незадоволення тим, що Укренерго проводить аукціони на перетин для експорту на пів години раніше словацького оператора. Але їх не засмучує те, що аукціони на перетин для імпорту Укренерго також проводить першою. Імпорт як йшов до квітня, так і продовжується зараз.

Річ в тім, що для імпорту сумарний обсяг заявок менший за пропускну здатність. Відповідно, грошей це не приносить. А на експорт є конкуренція – відповідно йде заробіток від аукціонів.

Та сама причина відсутності експорту в Румунію, який відбувався влітку 2022 року. Укренерго не має механізмів поділитись із ними грошима, тому Transelectrica не дає доступну потужність для експорту. Хоча технічно готова приймати потужність 200 МВт.

Між тим частина електроенергії, яку Україна продає в Молдову, транзитом йде в Румунію. Молдавський державний енергетичний монополіст Energokom ще в березні 2023 року приєднався до платформи JAO. Тому може заробляти на реекспорті. Україна ж від цього напрямку не отримує ані плати за розподіл перетину, яка обов'язково з'явилась би у випадку прямого продажу в Румунію, ані експортного ПСО.

Що стосується Угорщини, там до іншого додаються і політичні ризики – уряд Віктора Орбана зайняв проросійську позицію в ЄС. Але головна проблема та сама: оператори хочуть поділу грошей від перетину.

Публічний конфлікт між НКРЕКП та Укренерго

Відразу після зупинки експорту в Словаччину почалась інформаційна війна між регулятором та системним оператором. LIGA.net поспілкувалася з обома сторонами. Щоправда, обидві організації розповідали своє бачення в режимі "не під запис".

НКРЕКП звинуватила Укренерго в тому, що та не задовольнила бажання SEPS першою проводити аукціони. В Укренерго на це відповідають, що в такому разі всі гроші від розподілу перетину залишились би в Словаччині. А це прямий шлях до кримінального провадження через завдання збитків державній компанії.

"Це пряма підстава, – зазначає співрозмовник в Укренерго. – Будь-яке рішення, яке позбавляє компанію грошей всупереч закону або без погодження регулятора, автоматично тягне за собою прихід правоохоронних органів".

НКРЕКП ж посилається на ч. 3 ст. 43 закону "Про ринок електроенергії", яка передбачає, що оператор узгоджує із операторами суміжних держав порядок розподілу доходів від управління обмеженнями.

На початку травня комісія звинуватила Укренерго у невиконанні покладених на компанію законом зобов'язань. Голова НКРЕКП Костянтин Ущаповський вимагав від оператора підписати угоду із SEPS, щоб якнайшвидше відновити експорт.

У відповідь Укренерго вказало на те, що замість тимчасових рішень потрібно впровадити норми щодо спільних аукціонів, які відповідають європейським вимогам.

Причини проблем

Поки НКРЕКП та Укренерго публічно сварились між собою, сезон профіциту генерації в Україні завершився. Зупинилось водопілля, більше ніж половина наявних енергоблоків АЕС пішли у плановий ремонт, також в сезонний ремонт почали виходити блоки ТЕС.

Починаючи з 23 травня експорт припинився повністю. Імпорт же зі Словаччини та Молдови перевищив 800 МВт. Масштабний експорт неможливий як мінімум до осені. А найімовірніше – до наступної весни.

Потужність експорту та імпорту електроенергії навесні

Чому регулятор та оператор не змогли знайти спільної мови? Костянтин Ущаповський, який був обраний головою НКРЕКП напередодні російського вторгнення, є креатурою міністра енергетики. А Герман Галущенко вже декілька років намагається замінити керівника Укренерго Володимира Кудрицького на лояльну для себе людину. Або хоча б завести в правління своїх людей.

Наймасштабніша спроба відбулась у листопаді-грудні 2021 року, коли закінчились повноваження наглядової ради Укренерго, а нова ще не була призначена. Тоді Міненерго, користуючись вікном можливостей, видало наказ із заміною 5 з 7 членів правління Укренерго. Щоправда, після розголосу цієї історії та незадоволення з боку європейських енергетичних інституцій Галущенко відступив.

Наразі конфлікт навколо експорту припинився через відсутність резерву генерації. Утім, якщо Верховна Рада, Кабмін, НКРЕКП і Нацбанк не ухвалять необхідні рішення, Україна і в наступний сезон втрачатиме, за підрахунками Ущаповського, 20 млн грн щодоби через відсутність експорту.