Фото: EPA

Уряд Естонії планує залучити військовослужбовців добровольчого воєнізованого формування Кайтселійт разом зі співробітниками Департаменту поліції та прикордонної охорони для охорони об'єктів енергетичної інфраструктури під час десинхронізації національної енергосистеми від російської. Про це заявив міністр внутрішніх справ Естонії Лаурі Ляенеметс в інтерв’ю ERR.

За його словами, під час десинхронізації енергосистема Естонії стане найбільш уразливою, тому заплановано залучити менше ніж 100 військових Кайтселійту. "Ми провели багато підготовчих заходів, але краще бути готовими до можливих ризиків, щоб нічого не сталося", – пояснив міністр.

Він зазначив, що уряд і президент повинні схвалити рішення про використання Кайтселійту. Минулого тижня було затверджено перелік об’єктів державної оборони, включно з ключовими об’єктами енергетичної інфраструктури, які тимчасово отримали такий статус для підвищення безпеки.

Фізична охорона триватиме довше двох-трьох днів і завершиться після синхронізації з європейською енергосистемою. Після цього статус окремих об’єктів може бути переглянутий, хоча це не означатиме обов’язкової фізичної охорони.

Нині Литва, Латвія та Естонія працюють у системі IPS/UPS (мережа синхронного передання деяких країн СНД із загальним режимом роботи та централізованим диспетчерським контролем).

Планується, що країни Балтії 8 лютого 2025 року відключать свої електросистеми від єдиної мережі з Росією та Білоруссю (БРЕЛЛ), а з 9 лютого під'єднаються до європейської електромережі. Вартість проєкту становить 1,6 млрд євро, три чверті видатків покриваються з бюджету ЄС.

У листопаді оператори систем передавання електроенергії Литви, Латвії та Естонії – Litgrid, Augstsprieguma tikls (АСТ) та Elering – уклали угоду про управління системою Балтійського регіону.