Україна від’єднала свою енергосистему від Росії. Що буде з електроенергією

Що сталося?

Сьогодні рівно опівночі Україна відімкнула свою енергосистему від енергетичних систем України та Білорусі. Перехід в ізольований режим стався до початку військового вторгнення Росії та передбачався як експеримент. Він мав тривати з 24 до 27 лютого, був узгоджений із двома сусідніми країнами. Також, за словами радника міністра енергетики Олександра Харченка, про наміри України знали США та країни Євросоюзу.

Після закінчення трьох днів енергосистема України мала повернутися у попередній режим – об'єднавшись з російською та білоруською. Експеримент мав показати готовність України об'єднатися з енергосистемою Євросоюзу у 2023 році.

До цього моменту Україна готувалася п'ять років із червня 2017-го. І наважилася на нього усупереч багатьом небезпечним чинникам: ані обстріли Луганської ТЕС, ані кібератаки на українські електростанції, банки та урядові сайти, ані навіть запровадження воєнного стану через військову атаку РФ, плани української сторони не зірвали.

Станом на 8:30, за даними Укренерго, енергосистема України працює у нормальному режимі, частота стабільна – 50 Гц. ОЕС України та "острів Бурштинської ТЕС" синхронізовані в єдину енергосистему, яка працює автономно в єдиному блоці регулювання з енергосистемою Молдови. НЕК "Укренерго" спільно з правоохоронними органами посилило їхню охорону та кібербезпеку для захисту ІТ-інфраструктури компанії.

Що це означає – ми що обрізали електричні дроти на кордонах з Росією та Білоруссю?

Ні. "Від’єднання" суто технічне. Простими словами, Україна відімкнула декілька ліній електропередач на своїх прикордонних підстанціях із Росії та Білорусі. Єдиний виняток – тимчасово окуповані території Криму та Донбасу. Вони й далі працюють у звичному режимі, об'єднані з енергосистемою східного та північного сусідів України.

Щоб завершити вихід в "ізольований режим" оператор енергоринку Укренерго, об’єднав дві відокремлені  енергетичні системи України – ОЕС України (покриває 96% країни) та так званий Бурштинський енергоострів (Закарпатська, Львівська та Івано-Франківська області, на відміну від ОЕС України, синхронізований з енергетичною системою Європи).

Поки діятиме "ізольований режим" Україна не зможе імпортувати та експортувати електроенергію. Також країна не зможе просити про аварійну підтримку у разі аварійної ситуації у сусідів – ані у Росії, ані у Білорусі, ані в Угорщини та Словаччини. Тільки – у Молдови, вона разом з Україною пішла в "ізольований режим".

Які є ризики? Ми точно до цього готові?

100% гарантії не існує. Принаймні ніхто з двох опитаних експертів і двох учасників енергоринку їх не дає. Зі слів Олексія Хабатюка, ексзаступника голови департаменту НАК Нафтогаз України з енергоефективності, "ізольований режим" – це чутливий для України час.

Щоб мінімізувати всі ризики Україна готувалась до цього завчасно: накопичила на складах ТЕС та в портах понад 1 млн тонн вугілля, розрахувала ремонтну кампанію на АЕС так, щоб в цей період працювало 13 атомних енергоблоків одночасно.

Цього може бути достатньо, щоб пройти три дні "ізольованого режиму" без перебоїв. Але насправді існують загрози набагато серйозніші. На думку Хабатюка, з огляду на останні події на Донбасі, від Росії слід очікувати найгіршого: ризик, що вона спробує "розхитати" нашу енергосистему, зараз високий.

"Обстріл Луганської ТЕС, головного джерела електроенергії для області – прямий тому доказ. Також під ударом може опинитися й Курахівська ТЕС – вона в 30 км від Мар’їнки, куди потенційно можуть дістати "гради" або далекобійна артилерія", - уточнює він.

Крім цього, Харченко та Хабатюк не виключають, що Росія продовжить кібератаки на українські інфраструктурні об’єкти або спробує влаштувати диверсію на одній із підстанцій чи електростанцій. Цю небезпеку розуміють, як правоохоронні органи, так і Укренерго з іншими учасниками ринку.

За словами співрозмовника LIGA.net, у топменеджменті Укренерго, компанія ввела посилений режим "певних об’єктів та ліній електропередач", ізолювала свою кібербезпеку від зовнішнього втручання. Аналогічно зробив Енергоатом, ДТЕК, Укргідроенерго та Донбасенерго.

СБУ, Національна поліція та Нацгвардія вже оголосили про посилення охорони на всіх енергетичних та промислових об’єктах країни зі стратегічним значенням. На період дії "ізольованого режиму" під охороною силовиків перебуватиме понад 100 енергетичних об’єктів інфраструктури.

Чи достатньо цього, щоб уникнути ризиків? "Проблема терактів у тому, що їм важко протидіяти, навіть Європі, США та Ізраїлю", – вважає Хабатюк. Тому за найгіршим сценарієм, відключень електроенергії споживачам не уникнути.

У країні восьмий рік – війна, введено надзвичайний, а тепер і воєнний стан. Навіщо було ризикувати?

Вихід у "ізольований режим" – це стандартний і запланований захід. Цього року їх має бути два – перший взимку, другий – влітку. Це один із необхідних технічних кроків для об’єднання енергетичних систем Європи та України в 2023 році. Про це ще 2017 рку домовилось Укренерго з консорціумом ENTSO-E – мережею операторів енергетичних систем Європи.

Під час "ізольованого режиму" Укренерго має протестувати українську енергетичну систему на гнучкість. Ціль тестування – продемонструвати європейським колегам її надійність і здатність підтримувати необхідну частоту 50 Гц в різних режимах роботи, пояснили в Укренерго. Від зібраних даних залежатиме, об'єднаються енергетичні системи України та Європи чи ні.

"Робота в ізольованому режимі – це певний стрес-тест для енергетиків. У такому режимі тримається більший об’єм резервів, таким чином ви мінімізуєте ризики несподіваних аварій і відключень електроенергії споживачам. Резервні потужності зможуть швидко підхопити систему", – пояснює Харченко.

Теоретично, Росія та Білорусь можуть відмовитися "приймати Україну назад" у свою енергосистему, припускає директор компанії "Август" Ірина Береснєва (Август – один із постачальників електроенергії в Україні для промисловості).

Такий ризик не виключають ані Хабатюк, ані Харченко, ані навіть співрозмовник в Укренерго. Особливо – на фоні оголошення про війну Росії проти України. У такому разі, країна працюватиме в "ізольованому режиму" ще щонайменше 10 місяців – поки не синхронізується з енергосистемою країн Європи.

А що буде з цінами на електроенергію? Це якось на неї вплине?

Під час "ізольованого режиму" два ринки енергетичної системи України з’єднаються. Це означає, що на Бурштинському енергоострові, де зазвичай ціни на електроенергію дорожчі, ніж в іншій частині України, вартість енергоресурсів буде дешевшою.

"На три дні людям в Бурштині пощастить. Потім все повернеться. У них ринок маленький, контрольований однією компанією (ДТЕК. – Ред.), ви ж розумієте – монополія є монополія", – каже Харченко. Інших сюрпризів для споживачів він прогнозувати не став.

Думку Харченкf підтверджують дані ДП "Оператор ринку". За даними держкомпанії, 24 лютого вартість електроенергії ОЕС України впала на 7%, до майже 2155 грн за кВт-год.

Це на 372,42 грн менше, ніж коштувала електроенергія на Бурштинському енергоострові 23 лютого.

"Особисто у мене немає ніяких побоювань, що ціни можуть зрости. Чому вони мають зрости якщо на ринку ціни зарегульовані?", – дивується Харченко.

Що далі? Уявімо, що цю зиму ми пройшли, які є шанси, що Україна увійде в енергетичну систему Європи?

Шанси є, але 100% гарантій, що це відбудеться вже 2023 року немає. За даними співрозмовника LIGA.net, який брав участь у переговорах з ENTSO-E, ще тиждень тому у європейців були певні сумніви: вони побоювались, що Україна має недостатньо маневрену енергосистему, плюс синхронізація ще більше може розлютити Росію.

"У європейців дійсно були певні побоювання. Довелося витратити час, щоб пояснити, що Україна до ізольованого режиму готова. Коли ми показали реальну картину, всі побоювання були зняті", – переконує Харченко.

За його словами, ENTSO-E ще декілька років тому провів аналіз роботи українського енергетичного ринку, який показав, що майбутнє об’єднання енергосистем піде на користь кожному. Наприклад, для України – це можливість не тільки прискорити інтеграцію до Євросоюзу, але й підвищити конкуренцію на своєму енергоринку.

Виграють і самі європейці. За словами Харченка, до 2040 року Румунія та Угорщина відчуватимуть дефіцит електроенергії через брак власних електростанцій. Синхронізація в перспективі дозволить українським АЕС збільшити власне виробництво та експортувати надлишок електроенергії на зовнішні ринки.

"Від цього виграються всі", – вважає Ірина Береснєва з компанії "Август". Але чи зможе Україна довести цю реформу до кінця, з огляду на те, що ще на початку 2000-х подібні плани зірвалися? "Тоді від синхронізації відмовились з політичних причин. Зараз вже інша політична ситуація", – переконаний Харченко.