Фото: Wärtsilä Energy

Державне експортно-кредитне агентство Фінляндії Finnvera не знайшло в Україні проєктів з розбудови розподіленої генерації на 2024 рік. Про це у коментарі LIGA.net зазначив директор з розвитку ринків у Східній Європі фінської машинобудівної компанії Wärtsilä Energy Ігор Петрик.

Він назвав це "парадоксом", бо українські інвестори стикаються зі складнощами у пошуку фінансування енергетичних проєктів. Але водночас не користуються наявними для цього можливостями.

"Finnvera має бюджет на  2024 рік на Україну у розмірі 50 млн євро. Треба зазначити, що це пробний крок, бо минулого року через війну не було зовсім нічого", – вказав Петрик.

В проєкт у приблизно в половину з зазначеної суми увійшла одна з фінських технологічних компаній. Але цей проєкт не є енергетичним, вказав Петрик.

"Попри наші намагання, поки що не видно кандидатів на решту бюджету в нашому сегменті. Звичайно, у Finnvera є критерії відбору, і на цьому етапі найбільшу вагу має кредитоздатність отримувача експортних гарантій, навіть не життєздатність інвестиційного проєкту", – каже представник Wärtsilä Energy.

На його думку, це пов’язано з тим, що в українській енергетиці існує "дефіцит розуміння засад створення інвестиційно-привабливого поля, якщо мова не про "зелені" чи якісь інші спеціальні тарифи".

"Для масштабування програми створення розподіленої високоманевреної генерації не обійтися без залучення МФО та фондів держав-партнерів", – констатував Петрик.

Українська влада стимулює розбудову нової маневрової генерації через різні заходи. Але, наприклад, пільгова кредитна програма 5-7-9, якою з літа можна користуватися для придбання газопоршневих станцій, не буде ефективною для створення децентралізованої енергосистеми.

Пільговий кредит у 150 млн грн – такою є максимальна сума займу по 5-7-9 на газопоршневу станцію – "ніяк не допомагає" у створенні повноцінної електростанції на 20 чи 30 МВт, пояснює представник Wärtsilä Energy. Сума вкладень у побудову 1 МВт газопоршневої станції коштує від 1 млн євро.

Ефективними з погляду балансування енергосистеми можуть бути станції потужністю від 10 МВт, які здатні реагувати на команди диспетчера щодо збільшення чи зупинки генерації, додає представник Wärtsilä Energy. 

  • Згідно із заявою ексочільника оператора системи передання (ОСП) Укренерго Володимра Кудрицького, на сьогодні з 1 ГВт маневрової генерації, який згідно з планами влади мали побудувати в Україні у 2024 році, було введено в експлуатацію приблизно 60 МВт. До цього прем’єр-міністр Денис Шмигаль розповів, що за осінь та зиму в Україні під’єднають до мережі 170 МВт розподіленої генерації, які профінансували міжнародні партнери через Фонд підтримки української енергетики.

  • У серпні Укренерго провів аукціони з отримання можливості для надання допоміжних послуг – тобто виробітки електроенергії за заявкою ОСП. Їх переможці отримали п’ятирічні контракти на надання додаткових послуг з 1 жовтня 2025 року за фіксованою у євро вартості е/е. Петрик назвав ці аукціони "першим прикладом заохочення до інвестицій ринковим методом і рухом у правильному напрямку".

  • Український уряд готується провести аукціони з розбудови генерувальних маневрових об’єктів потужністю 700 МВт. Урядовою постановою №677, що регулює правила проведення таких аукціонів, передбачено, що їх переможці, серед іншого, отримують підтримку держави у відведенні земельної ділянки, зможуть скористатися механізмом державно-приватного партнерства. За словами Ігоря Петрика, відповідна постанова по суті дає державі можливість залучати приватні інвестиції у побудову нових станцій.