"Ядерна дипломатія". Росія будує третину нових реакторів у світі та зберігає вплив у ЄС
Незважаючи на санкції, Росія залишається головним експортером атомних електростанцій. Вона бере участь у будівництві понад третини нових реакторів у світі, зокрема в Китаї, Індії, Ірані та Єгипті. Про це пише Financial Times.
Підписуйтесь на корисний легкий контент в Instagram
Відносини, які Росія вибудовує через ядерні проєкти, перевершують навіть тривалі контракти на постачання газу трубопроводами, зазначає газета.
Так, будівництво атомної електростанції займає близько 10 років, а термін експлуатації реактора на нових станціях становить 60 років. Підготовка до демонтажу, включаючи видалення радіоактивних частин, займає ще 10-20 років і вимагає значних коштів.
Читайте також: Росатом домовляється із хунтою, щоб забрати уранові активи Франції у Нігері – Bloomberg
"Це дуже тривале зобов'язання для країни мати російську присутність. Це не лише власне будівництво. Це ціла екосистема", – каже наукова співробітниця програми з ядерної політики Королівського інституту об'єднаних служб Дар'я Долзікова.
У Туреччині Росія будує першу в країні атомну електростанцію в Аккую потужністю 4800 МВт, яка, як очікується, почне виробляти електроенергію цього року. Росатом забезпечує все, включно з персоналом станції, протягом усього терміну реалізації проєкту.
В аналогічній ситуації опинилася Бангладеш, що буде пов'язана з Росією проєктом "Руппур" на десятиліття. Там РФ будує першу атомну електростанцію. Вартість проєкту оцінюється у $12 млрд.
Саме вторгнення в Україну змусило Росію переосмислити свій підхід до ядерної дипломатії. Невдовзі після початку війни Росатом втратив один зі своїх контрактів у Європі: електростанцію "Ханхіківі-1" у Фінляндії потужністю 1200 МВт, будівництво якої мало розпочатися у 2023 році.
"Змушений створювати нові альянси, Путін дедалі частіше позиціює свій уряд як партнера "глобального півдня" – терміну, що охоплює деколонізовані країни Африки, Азії та Латинської Америки", – пише Financial Times.
Читайте також: Світ повертається до ядерної енергетики. Ціни на уран за п'ять років зросли на 233%
Росатом був ключовою частиною зусиль Москви, спрямованих на завоювання глобального півдня. Компанія підписала майже два десятки меморандумів про взаєморозуміння з країнами Африки та Латинської Америки, включаючи Зімбабве, Малі, Буркіна-Фасо і Бразилію. У Гані Росія розпочала підготовку заявки на будівництво першої в країні атомної електростанції разом з постачальниками зі США, Китаю, Індії, Південної Кореї та Франції.
Цього року Росія та Узбекистан підписали угоду про будівництво невеликого модульного реактора потужністю 330 МВт. Цей проєкт є першим для Росатома і Росії у впровадженні наступного покоління ядерних технологій за межами країни, йдеться у статті.
Навіть у Європі Росія не є повністю ізольованою. Угорська АЕС "Пакш" потужністю 2400 МВт, яку Росатом отримав без конкурсу 2014 року, має бути здана на початку 2030-х років, з підготовленою робочою силою і першою партією збагаченого урану.
У серпні 2022 року Угорщина видала Росатому ліцензію на будівництво АЕС "Пакш-2", попри те що компанія бере участь у захопленні Запорізької АЕС в Енергодарі. Росіяни збираються побудувати два енергоблоки ВВЕР-1200 третього покоління, збільшивши потужність атомного об'єкта у Пакші удвічі.
Саме цей проєкт є однією з причин, чому Угорщина активно виступає проти будь-яких санкцій щодо ядерного сектору Росії.
"Це яскравий приклад того, як діє російська ядерна дипломатія і чому вона небезпечна", – каже Володимир Сливяк, співголова російської екологічної групи "Екооборона".
Державна компанія "Росатом" може запропонувати до 90% фінансування для ядерних проєктів з виплатами, розтягнутими на десятиліття, за мінімальними відсотковими ставками. Більш привабливе фінансування допомогло Росатому підписати угоду з Бангладеш. Такі вигідні умови "мають вирішальне значення для бідних країн з низьким кредитним рейтингом, які не можуть отримати таке фінансування деінде", каже Сливяк.
Згідно з річними звітами Росатома, закордонні проєкти – зокрема, будівництво атомних електростанцій, експорт збагаченого урану та інші ініціативи – становлять близько половини його загального доходу. У 2023 році Росатом заробив $16,2 млрд від цих проєктів, порівняно з $11,8 млрд у 2022 році. За останнє десятиліття цей дохід збільшився більш ніж удвічі.
Згідно зі стратегією розвитку компанії, до 2030 року загальний дохід має сягнути понад $56 млрд, що більш ніж удвічі перевищить поточний рівень.
- Атомні станції у Східній Європі, які раніше отримували збагачений уран з Росії, прагнуть скоротити свою залежність від Москви та планують підписати контракт з урановидобувною компанією Казахстану вже у 2025 році.
- Наприкінці квітня 2024 року країни G7 домовилися зменшити залежність від Росії в атомній енергетиці.
- 10 червня 2024-го єдина в Болгарії АЕС почала використовувати американське паливо замість російського. АЕС "Козлодуй" почала чотирирічний перехід на ядерне паливо Westinghouse.