"Ядерна дипломатія". Росія будує третину нових реакторів у світі та зберігає вплив у ЄС

Незважаючи на санкції, Росія залишається головним експортером атомних електростанцій. Вона бере участь у будівництві понад третини нових реакторів у світі, зокрема в Китаї, Індії, Ірані та Єгипті. Про це пише Financial Times. 

Відносини, які Росія вибудовує через ядерні проєкти, перевершують навіть тривалі контракти на постачання газу трубопроводами, зазначає газета.

Так, будівництво атомної електростанції займає близько 10 років, а термін експлуатації реактора на нових станціях становить 60 років. Підготовка до демонтажу, включаючи видалення радіоактивних частин, займає ще 10-20 років і вимагає значних коштів.

Читайте також: Росатом домовляється із хунтою, щоб забрати уранові активи Франції у Нігері – Bloomberg

"Це дуже тривале зобов'язання для країни мати російську присутність. Це не лише власне будівництво. Це ціла екосистема", – каже наукова співробітниця програми з ядерної політики Королівського інституту об'єднаних служб Дар'я Долзікова.

У Туреччині Росія будує першу в країні атомну електростанцію в Аккую потужністю 4800 МВт, яка, як очікується, почне виробляти електроенергію цього року. Росатом забезпечує все, включно з персоналом станції, протягом усього терміну реалізації проєкту.

В аналогічній ситуації опинилася Бангладеш, що буде пов'язана з Росією проєктом "Руппур" на десятиліття. Там РФ будує першу атомну електростанцію. Вартість проєкту оцінюється у $12 млрд. 

Саме вторгнення в Україну змусило Росію переосмислити свій підхід до ядерної дипломатії. Невдовзі після початку війни Росатом втратив один зі своїх контрактів у Європі: електростанцію "Ханхіківі-1" у Фінляндії потужністю 1200 МВт, будівництво якої мало розпочатися у 2023 році.

"Змушений створювати нові альянси, Путін дедалі частіше позиціює свій уряд як партнера "глобального півдня" – терміну, що охоплює деколонізовані країни Африки, Азії та Латинської Америки", – пише Financial Times. 

Читайте також: Світ повертається до ядерної енергетики. Ціни на уран за п'ять років зросли на 233%

Росатом був ключовою частиною зусиль Москви, спрямованих на завоювання глобального півдня. Компанія підписала майже два десятки меморандумів про взаєморозуміння з країнами Африки та Латинської Америки, включаючи Зімбабве, Малі, Буркіна-Фасо і Бразилію. У Гані Росія розпочала підготовку заявки на будівництво першої в країні атомної електростанції разом з постачальниками зі США, Китаю, Індії, Південної Кореї та Франції.

Цього року Росія та Узбекистан підписали угоду про будівництво невеликого модульного реактора потужністю 330 МВт. Цей проєкт є першим для Росатома і Росії у впровадженні наступного покоління ядерних технологій за межами країни, йдеться у статті.

Навіть у Європі Росія не є повністю ізольованою. Угорська АЕС "Пакш" потужністю 2400 МВт, яку Росатом отримав без конкурсу 2014 року, має бути здана на початку 2030-х років, з підготовленою робочою силою і першою партією збагаченого урану.

У серпні 2022 року Угорщина видала Росатому ліцензію на будівництво АЕС "Пакш-2", попри те що компанія бере участь у захопленні Запорізької АЕС в Енергодарі. Росіяни збираються побудувати два енергоблоки ВВЕР-1200 третього покоління, збільшивши потужність атомного об'єкта у Пакші удвічі.

Саме цей проєкт є однією з причин, чому Угорщина активно виступає проти будь-яких санкцій щодо ядерного сектору Росії.

"Це яскравий приклад того, як діє російська ядерна дипломатія і чому вона небезпечна", – каже Володимир Сливяк, співголова російської екологічної групи "Екооборона".

Державна компанія "Росатом" може запропонувати до 90% фінансування для ядерних проєктів з виплатами, розтягнутими на десятиліття, за мінімальними відсотковими ставками. Більш привабливе фінансування допомогло Росатому підписати угоду з Бангладеш. Такі вигідні умови "мають вирішальне значення для бідних країн з низьким кредитним рейтингом, які не можуть отримати таке фінансування деінде", каже Сливяк.

Згідно з річними звітами Росатома, закордонні проєкти – зокрема, будівництво атомних електростанцій, експорт збагаченого урану та інші ініціативи – становлять близько половини його загального доходу. У 2023 році Росатом заробив $16,2 млрд від цих проєктів, порівняно з $11,8 млрд у 2022 році. За останнє десятиліття цей дохід збільшився більш ніж удвічі.

Згідно зі стратегією розвитку компанії, до 2030 року загальний дохід має сягнути понад $56 млрд, що більш ніж удвічі перевищить поточний рівень.

• Атомні станції у Східній Європі, які раніше отримували збагачений уран з Росії, прагнуть скоротити свою залежність від Москви та планують підписати контракт з урановидобувною компанією Казахстану вже у 2025 році. 
• Наприкінці квітня 2024 року країни G7 домовилися зменшити залежність від Росії в атомній енергетиці.
• 10 червня 2024-го єдина в Болгарії АЕС почала використовувати американське паливо замість російського. АЕС "Козлодуй" почала чотирирічний перехід на ядерне паливо Westinghouse.