"Ядерна дипломатія". Росія будує третину нових реакторів у світі та зберігає вплив у ЄС
Один із проєктів Росатому - АЕС "Пакш-2" в Угорщині. Фото - Szijjártó Péter / Facebook

Незважаючи на санкції, Росія залишається головним експортером атомних електростанцій. Вона бере участь у будівництві понад третини нових реакторів у світі, зокрема в Китаї, Індії, Ірані та Єгипті. Про це пише Financial Times. 

Долучайтесь до нас на Facebook та беріть участь в дискусіях

Відносини, які Росія вибудовує через ядерні проєкти, перевершують навіть тривалі контракти на постачання газу трубопроводами, зазначає газета.

Так, будівництво атомної електростанції займає близько 10 років, а термін експлуатації реактора на нових станціях становить 60 років. Підготовка до демонтажу, включаючи видалення радіоактивних частин, займає ще 10-20 років і вимагає значних коштів.

Читайте також: Росатом домовляється із хунтою, щоб забрати уранові активи Франції у Нігері – Bloomberg

"Це дуже тривале зобов'язання для країни мати російську присутність. Це не лише власне будівництво. Це ціла екосистема", – каже наукова співробітниця програми з ядерної політики Королівського інституту об'єднаних служб Дар'я Долзікова.

У Туреччині Росія будує першу в країні атомну електростанцію в Аккую потужністю 4800 МВт, яка, як очікується, почне виробляти електроенергію цього року. Росатом забезпечує все, включно з персоналом станції, протягом усього терміну реалізації проєкту.

В аналогічній ситуації опинилася Бангладеш, що буде пов'язана з Росією проєктом "Руппур" на десятиліття. Там РФ будує першу атомну електростанцію. Вартість проєкту оцінюється у $12 млрд. 

Саме вторгнення в Україну змусило Росію переосмислити свій підхід до ядерної дипломатії. Невдовзі після початку війни Росатом втратив один зі своїх контрактів у Європі: електростанцію "Ханхіківі-1" у Фінляндії потужністю 1200 МВт, будівництво якої мало розпочатися у 2023 році.

"Змушений створювати нові альянси, Путін дедалі частіше позиціює свій уряд як партнера "глобального півдня" – терміну, що охоплює деколонізовані країни Африки, Азії та Латинської Америки", – пише Financial Times. 

Читайте також: Світ повертається до ядерної енергетики. Ціни на уран за п'ять років зросли на 233%

Росатом був ключовою частиною зусиль Москви, спрямованих на завоювання глобального півдня. Компанія підписала майже два десятки меморандумів про взаєморозуміння з країнами Африки та Латинської Америки, включаючи Зімбабве, Малі, Буркіна-Фасо і Бразилію. У Гані Росія розпочала підготовку заявки на будівництво першої в країні атомної електростанції разом з постачальниками зі США, Китаю, Індії, Південної Кореї та Франції.

Цього року Росія та Узбекистан підписали угоду про будівництво невеликого модульного реактора потужністю 330 МВт. Цей проєкт є першим для Росатома і Росії у впровадженні наступного покоління ядерних технологій за межами країни, йдеться у статті.

Навіть у Європі Росія не є повністю ізольованою. Угорська АЕС "Пакш" потужністю 2400 МВт, яку Росатом отримав без конкурсу 2014 року, має бути здана на початку 2030-х років, з підготовленою робочою силою і першою партією збагаченого урану.

У серпні 2022 року Угорщина видала Росатому ліцензію на будівництво АЕС "Пакш-2", попри те що компанія бере участь у захопленні Запорізької АЕС в Енергодарі. Росіяни збираються побудувати два енергоблоки ВВЕР-1200 третього покоління, збільшивши потужність атомного об'єкта у Пакші удвічі.

Саме цей проєкт є однією з причин, чому Угорщина активно виступає проти будь-яких санкцій щодо ядерного сектору Росії.

"Це яскравий приклад того, як діє російська ядерна дипломатія і чому вона небезпечна", – каже Володимир Сливяк, співголова російської екологічної групи "Екооборона".

Державна компанія "Росатом" може запропонувати до 90% фінансування для ядерних проєктів з виплатами, розтягнутими на десятиліття, за мінімальними відсотковими ставками. Більш привабливе фінансування допомогло Росатому підписати угоду з Бангладеш. Такі вигідні умови "мають вирішальне значення для бідних країн з низьким кредитним рейтингом, які не можуть отримати таке фінансування деінде", каже Сливяк.

Згідно з річними звітами Росатома, закордонні проєкти – зокрема, будівництво атомних електростанцій, експорт збагаченого урану та інші ініціативи – становлять близько половини його загального доходу. У 2023 році Росатом заробив $16,2 млрд від цих проєктів, порівняно з $11,8 млрд у 2022 році. За останнє десятиліття цей дохід збільшився більш ніж удвічі.

Згідно зі стратегією розвитку компанії, до 2030 року загальний дохід має сягнути понад $56 млрд, що більш ніж удвічі перевищить поточний рівень.

РосіяАЕСРосатомядерна енергетика