Росія могла вести розвідку з уламків порома "Естонія", що затонув 30 років тому – ЗМІ

Росія може використовувати пором "Естонія", що затонув понад 30 років тому у Балтійському морі, для дій проти НАТО. Про це йдеться у спільному розслідуванні німецьких телеканалів WDR, NDR та газети Süddeutsche Zeitung.

Аварія порома стала найбільшою судноплавною катастрофою в Європі з часів Другої світової війни. "Естонія" затонула за одну годину під час великого шторму, загинуло 852 особи із 989 пасажирів і членів екіпажу, що були на борту. 757 людей досі вважаються зниклими безвісти.

Уламки порома лежать на глибині 80 метрів за 50 кілометрів від фінського острова Утьо. У 1995 році Швеція, Естонія та Фінляндія уклали угоду, яка забороняє водолазні роботи в місці катастрофи. Однак, йдеться в розслідуванні, кілька країн НАТО мають інформацію, що російські військові порушували заборону й занурювалися до "Естонії".

Ймовірно, кілька років тому на уламках порома закріпили технічні пристрої, що дають змогу здійснювати високоточну навігацію підводних дронів та роботів. Швидше за все йдеться про підводні навігаційні маяки та сенсори, які використовуються для орієнтації підводних апаратів, дронів та дослідницьких систем на глибині, де не працює GPS.

Росія також могла встановити там датчики для спостереження за рухом кораблів та підводних човнів або для запису шумів від гвинтів кораблів та інших ознак присутності військових суден та підводних човнів НАТО.

Крім того, в районі аварії порома російські військові відпрацьовували підводні операції, повідомили джерела німецьких ЗМІ.

За цією діяльністю, ймовірно, стоїть Головне управління глибоководних досліджень (ГУГД) Міноборони РФ – надсекретний підрозділ, підпорядкований безпосередньо міністру оборони.

За оцінками західних розвідок, ГУГД має флот суден, що представлені як науково-дослідні, але фактично виконують шпигунські завдання: складають карти підводних кабелів і трубопроводів, встановлюють сенсори й можуть готувати диверсії проти критичної інфраструктури. Йдеться, зокрема, про океанографічне дослідницьке судно Північного флоту "Янтарь".

Частина техніки, яку росіяни використали для операцій в районі затонулого порому, закуповувалась через компанію на Кіпрі, зазначають журналісти. Йшлося про суму близько $50 млн (43 млн євро).

Деякі зразки техніки використовувалися для створення комплексної системи спостереження в Арктиці під назвою "Гармонія". Ця підводна сенсорна система встановлена в Баренцевому морі для захисту російського арсеналу ядерної зброї.

Російські системи з датчиками, ймовірно, працюють й у Балтійському морі. На початку 2024 року Литва повідомила, що на Курській косі знайдено гідроакустичний гідролокатор російського виробництва.

У Фінляндії та Естонії не підтвердили висновки WDR, NDR та SZ, що стосуються порома "Естонія".

Міністерство закордонних справ Естонії заявило, що разом із союзниками уважно стежить за ситуацією у Балтійському морі. Фінська прикордонна служба повідомила, що з оперативних причин не оприлюднить деталі щодо можливих заходів спостереження.

Представник Міноборони ФРН сказав, що відомство веде моніторинг підводної діяльності, яка "може бути спрямована проти критично важливої морської інфраструктури або служити цілям шпигунства". Подробиці не наводяться, оскільки це "дало б змогу зробити висновки про наші можливості в галузі розвідки, виявлення та реєстрації у підводному середовищі".

У НАТО публікацію ЗМІ не прокоментували. Російська сторона на запит видань також не відповіла.