Андрію Собковському 20 років, він працював провідником Укрзалізниці. За рік до війни вступив на строкову службу, де і зустрів повномасштабну війну. Унаслідок ракетного удару військовий провідник втратив обидві ноги. Та менш ніж за рік після поранення чоловік уже повернувся в Укрзалізницю. Після поранення він почав розвивати комунікаційні навички й тепер дистанційно працює у контакт-центрі УЗ.

"Це було нашим концептуальним рішенням: залізниця – одна велика родина, ми не могли залишити наших героїв без можливості знову інтегруватися в мирне життя", – каже LIGA.net речниця пасажирського напрямку Укрзалізниці Анастасія Золотарьова.

Історія провідника Андрія – приклад того, як поранених військових можна інтегрувати у цивільне життя та економіку країни. Це доводить: частина ветеранів навіть після поранень може і хоче працювати, ключове – здатність бізнесу адаптувати роботу під нову реальність.

Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку. Перейдіть до повної версії сторінки.
війнаінвалідністьветеранироботапрацевлаштування людей з інвалідністю