Робота після війни. Що ветеранам з інвалідністю запропонують бізнес та держава

Андрію Собковському 20 років, він працював провідником Укрзалізниці. За рік до війни вступив на строкову службу, де і зустрів повномасштабну війну. Унаслідок ракетного удару військовий провідник втратив обидві ноги. Та менш ніж за рік після поранення чоловік уже повернувся в Укрзалізницю. Після поранення він почав розвивати комунікаційні навички й тепер дистанційно працює у контакт-центрі УЗ.

"Це було нашим концептуальним рішенням: залізниця – одна велика родина, ми не могли залишити наших героїв без можливості знову інтегруватися в мирне життя", – каже LIGA.net речниця пасажирського напрямку Укрзалізниці Анастасія Золотарьова.

Історія провідника Андрія – приклад того, як поранених військових можна інтегрувати у цивільне життя та економіку країни. Це доводить: частина ветеранів навіть після поранень може і хоче працювати, ключове – здатність бізнесу адаптувати роботу під нову реальність.

Як український бізнес готується зустрічати з фронту своїх працівників, які отримали поранення, і чи шукають вони зараз роботу? Про це у розборі LIGA.net.

Між миром і війною

За даними ООН, під час першої фази війни було поранено понад 16 700 військових та цивільних. Понад 11 000 ветеранів отримали інвалідність унаслідок війни, свідчить дослідження Києво-Могилянської академії (дані за 2019 рік). Як змінилася ця кількість після великого вторгнення – невідомо. З озвучених цифр – на кінець 2022-го загинули до 13 000 українських захисників, казали в Офісі президента. 

Відкрите питання – скільки поранених рано чи пізно зможуть повернутися на цивільну роботу.

За рік до повномасштабної війни українські ветерани масово стикалися з проблемами пошуку роботи, розповідали у Програмі реінтеграції ветеранів IREX. За їхніми даними, 59% ветеранів мали складнощі пошуку робочого місця, 32% – відчували, що їх не хотіли брати на роботу.

Наразі через воєнний стан поранених не можуть звільнити з військової служби, пояснює LIGA.net ветеран війни та засновник юридичної компанії "Міллер" Масі Найєм. Після важкого поранення у лютому 2023-го Найєм заснував ГО "Принцип". Організація має опікуватися правами військових, зокрема поранених.

У такому самому положенні після поранення і сам Масі. Офіційно він та його поранені побратими все ще у складі Збройних Сил. До того ж поранені продовжують отримувати заробітну платню в ЗСУ і виплати за поранення, додає Найєм.

Найімовірніше, через цю сукупність факторів поранені військові ще не зверталися до ГО "Принцип" щодо працевлаштування, припускає Масі.  

Читайте також: Аби було зручно усім. Як відновлювати міста з врахуванням безбар’єрності

Що говорять цифри стосовно ринку праці 

LIGA.net запитала у порталу Work.ua, що зараз відбувається на ринку праці з пропозицією роботи для людей з інвалідністю. Ось ключові дані у трьох графіках.

Загалом людям з інвалідністю доступно 7% від усіх вакансій на Work.ua. Цей показник незмінний щонайменше за останні чотири місяці. Резюме, в яких вказана інвалідність, складають 0,64% від загальної кількості. Зараз це 492 резюме від загальної кількості в 76 338. Скільки з них ветеранів війни – невідомо.

Найбільше можливостей для роботи – у торгівлі, серед робочих спеціальностей та ІТ.

Також понад 300 вакансій – у медицині та фармацевтиці, більше ніж 200 – у дизайні, логістиці та фінансовому секторі.

Як компанії готуються зустрічати ветеранів

Серед наслідків російського вторгнення – поранення, травми, інвалідність воїнів. Їхня реінтеграція в суспільство постає окремим важливим завданням. Про те, як бізнес готується до цього, ми запитали у п’яти великих компаній, де працюють десятки тисяч спеціалістів. Відповіді надали троє з них: холдинг Метінвест Ріната Ахметова, залізорудна група Ferrexpo Костянтина Жеваго та пасажирський підрозділ Укрзалізниці.

На фронт пішли 8000 співробітників Укрзалізниці, 7000 – Метінвесту, 600 – Ferrexpo.   

Повернення і перенавчання

У опитаних компаніях зберігають робочі місця за мобілізованими, відповіли там. Частина з цих працівників повернулися зі служби, на жаль, з пораненнями. П’ятеро таких спеціалістів Метінвесту вже готуються повертатися до роботи, щойно "офіційно" завершать службу в ЗСУ. Це працівники Запоріжсталі, Азовсталі та ММК ім. Ілліча, кажуть там. Як поранених готують до повернення?

Двоє працівників заводу Запоріжсталь пішли на війну і втратили кінцівки. Один із них – технолог, інший — ковшовий. Щоб повернутися до роботи, саме їм не доведеться перенавчатися. "Цих людей чекають на підприємстві, щойно вони завершать протезування, реабілітацію і будуть демобілізовані", – розповіли у холдингу.

Якщо ж працівники через травми не зможуть виконувати попередню роботу, їм пропонують перенавчання. Для цього у холдингу створили спеціальний підрозділ для роботи з ветеранами війни з інвалідністю. Там вивчають, як поранених можна повернути "на відповідні вакансії, зважаючи на кваліфікацію", кажуть у Метінвесті. 

У Ferrexpo також розробляють програму для реінтеграції своїх ветеранів і ветеранок. Насамперед хочуть мінімізувати бар’єри, які у них можуть виникнути під час адаптації на роботі після повернення з війни.

У компанії переглядають умови роботи, щоб люди могли працювати за тою самою спеціальністю після повернення з війни, навіть з інвалідністю. Завдання – зробити так, щоб травми не впливали на можливість виконувати попередню роботу, кажуть в компанії.

Для ветеранів там готують шестимісячну навчальну програму, щоб підвищити чи оновити наявні кваліфікації, опанувати нові навички й продовжити роботу в компанії. 

В Укрзалізниці також готують ґрунт, аби повертати ветеранів з інвалідністю до попередньої роботи. Наприклад, для ветеранів УЗ, які працювали на пасажирському напрямку, облаштовують робочі місця під їхні потреби та проводять перенавчання, якщо "стару" роботу неможливо виконувати. 

"Один з прикладів – історія 20-річного провідника Андрія Собковського, який був мобілізований та внаслідок поранення втратив обидві ноги. УЗ оплатила лікування, та після першого курсу реабілітації ми запропонували йому доєднатися до нашого контакт-центру. Зараз він працює зі зверненнями пасажирів (дистанційно. – Ред.). Цими днями Андрій проходить курс реабілітації в клініці Protez Foundation у штаті Міннеаполіс, США", – розповідає Анастасія Золотарьова з УЗ.

Що робить і як стимулює держава

Ще з 2016 року для компаній існує квота, за якою у компаніях зі штатом 20+ осіб 5% мають складати пільгові категорії громадян, серед яких і ветерани російсько-української війни. Також для бізнесу існують вимоги працевлаштовувати людей з інвалідністю. Вони мають складати 4% від середньої кількості штату, або одне робоче місце у штаті на 8-25 осіб. 

Наразі очевидно, що цих кроків недостатньо. Втім, якщо до 24 лютого роботодавці не завжди охоче ставилися до працевлаштування ветеранів, зараз це змінилося. 97% опитаного бізнесу підтримують працевлаштування у себе ветеранів. Підходи змінює і держава.

Заохотити брати на роботу

У Мінекономіки та Мінветеранів не відповіли на запити LIGA.net щодо їхніх рішень, як повертати до праці ветеранів з інвалідністю. Але про деякі кроки уже відомо.

У 2023 році Кабмін планує затвердити Стратегію переходу від військової служби до цивільного життя. Її складова – перенавчання ветеранів та підтримка їхнього бізнесу (наприклад – гранти до 250 000 грн на власну справу). 

Мінекономіки також планує створити нові фінансові стимули для працевлаштування людей з інвалідністю та ветеранів. У лютому Кабмін затвердив часткову компенсацію зарплат. Бізнесу зможуть пів року компенсувати 3350 грн, які компанія витрачає на зарплату працівника з інвалідністю (це 50% мінімальної зарплати).

Нове навчання

Ветерани та люди з інвалідністю також можуть отримати від Держслужби зайнятості ваучер на навчання одній з 70 нових професій. Серед них – зварник, кухар, столяр, архітектор, ветеринар, кіберфахівець.

Перенавчання пропонують і безпосередньо українські виші. Наприклад, у Києво-Могилянській бізнес-школі запустили ІТ-курси для ветеранів з інвалідністю. Також ІТ-курси відкрив фонд Life Line Ukraine разом з КМДА. Окремі курси для ветеранів військ РЕБ запустила компанія "Інфозахист".

Яке ставлення до ветеранів має виробити держава

У тому, якою має бути політика і держсервіс щодо ветеранів, може допомогти досвід США та Ізраїлю, підказує ветеран та юрист Масі Найєм. Це вимагатиме адаптації цього досвіду до українського контексту, додає він.

"Ми лікуємо ветеранів як героїв. Даємо їм багато можливостей для здобуття вищої освіти, маємо багато стипендій. Є багато інших переваг: наприклад, під час оренди квартири, бонуси на роботі, якщо ти пройшов війну. Різні механізми для підтримки ветеранів, їхньої інтеграції та повернення до нормального життя", – розповідає LIGA.net Йотам Поліцер, керівник організації IsraAID, яка допомагає країнам, де сталися війни чи катаклізми.

Читайте нас в Telegram: тільки важливі та перевірені новини