Криза 2023 року почнеться саме з Китаю. На те вказують дев’ять причин
Ключові хвилі проблем, що створюють умови для економічного цунамі:
1. Ринок нерухомості Китаю
Ви, напевно, ще не забули про ситуацію з банкрутством найбільшого забудовника China Evergrande Group, який не зміг розрахуватися з боргами на $300 млрд.
У серпні 2022 року Evergrande вкотре не виконав зобов'язання з реструктуризації боргу.
Evergrande – величезна компанія, яка володіє більш ніж 1300 забудовами у понад 280 містах. Штат компанії налічує близько 200 000 працівників. Обсяг продажів 2020 року склав понад $110 млрд.
Крах Evergrande може викликати ширші ризики для ринку нерухомості Китаю, вважають аналітики ринку, завдавши шкоди домовласникам та фінансовій системі загалом.
Тільки уявіть, нерухомість та суміжні галузі становлять в економіці Китаю до 30% ВВП.
Після дефолту Evergrande кілька інших великих розробників, зокрема – Kaisa, Fantasia і Shimao Group, що базуються в Шанхаї, також звернулися за захистом від кредиторів.
Китайські приватні інвестори почали різко скорочувати обсяги платежів за нерухомість, придбану на виплат, що підлило масла у вогонь у будівельному секторі. За оцінками аналітиків Nomura, забудовники здали лише близько 60% заздалегідь проданих будинків у період з 2013 по 2020 рік, тоді як непогашені іпотечні кредити Китаю за той самий період зросли на 26,3 трлн юанів ($3,9 трлн).
Аналітики Citi кажуть, що бойкот може збільшити безнадійні борги китайських банків на $83 млрд та викликати соціальну нестабільність у той час, коли країна вже бореться зі зростанням протестів щодо погіршення стану невеликих сільських банків.
Як наслідок – з'явилися серйозні проблеми з ліквідністю і в китайських банків.
П'ять найбільших китайських банків продемонстрували втрати від кризи, що триває в секторі нерухомості, водночас безнадійні борги, пов'язані з нерухомістю, різко зросли у першій половині 2022 року, навіть попри скромний прибуток на тлі економічного спаду.
Влітку 2022 року Китаєм прокотилася хвиля протестів сотень вкладників, у яких заморозили депозити на $6 млрд.
Китайська влада стурбована не лише фінансовими ризиками, а й потенційною соціальною нестабільністю, спричиненою банкрутством сільських банків та інших малих та середніх підприємств. Банки Китаю вже повідомляють про безповоротні кредити на суму $312 млн внаслідок іпотечного бойкоту.
Боргова криза сейсмічних масштабів поставила навколішки деяких із найбільших забудовників країни, тоді як хвиля блокувань COVID-19, що охопили виробничі центри та комерційні центри влітку, загальмувала виробництво.
Аналітична компанія S&P Global Ratings оцінила, що продажі нерухомості у Китаї можуть впасти на третину цього року через іпотечні страйки, оскільки люди вважають, що забудовники не зможуть вчасно завершити передпродажні об'єкти – найпоширеніший спосіб продажу будинків у Китаї.
Отже, сектор нерухомості, який формує до 30% ВВП Китаю, серйозно лихоманить. Це впливає вже на банківський сектор і через нього – на всю економіку Китаю.
2. Борги провінцій
Ще одним проблемним сектором Китаю є борги провінцій (у країні їх 34, у нашій аналогії – області та муніципалітети): місцеві органи влади Китаю зіткнулися з борговим стисненням на суму $2 трлн.
Понад 40% непогашеного провінційного боргу підлягає погашенню протягом п'яти років.
Уряд 31-ї провінції Китаю має об'єм боргу 120% від доходу провінцій.
Розумієте масштаб цієї проблеми?
3. Борги Китаю
Тут все просто і складно водночас: валовий борг Китаю (загальний борг Китаю, що охоплює зобов'язання держави, компаній і домашніх господарств) досяг рекордного рівня, перевищивши ВВП утричі.
Основна причина такого зростання – стимулювання зростання економіки Китаю (інакше Світ ніколи б не побачив такі темпи зростання економіки 10%-11%-14% на рік).
А також – боротьба з наслідками COVID-19 та підтримка національної економіки.
За ВВП Китаю $17,7 трлн кредити нефінансовому сектору склали $51,87 трлн, або 295% ВВП. Для порівняння, у США обсяг такої заборгованості становить 263,5%, у Великій Британії — 257%, у Німеччині — 195%.
4. Банкрутства банків
Тут важливо зазначити, що Китайський Центробанк тримає руку на пульсі.
Через зростання проблемних кредитів у Піднебесній зросли ризики банкрутства банків.
І вже 2022 року три банки врятували. Але ризики нікуди не поділися та, схоже, виявлять себе ще сильніше у 2023 році.
5. Старіння Китаю
Політика "одна сім'я – одна дитина" у Китаї призвела до незворотних наслідків.
По-перше, населення Китаю скорочується. За прогнозами ООН, населення країни скоротиться з 1,426 млрд цього року до 1,313 млрд до 2050 року, і нижче 800 млн до 2100 року.
По-друге, старіння китайського населення.
Середній вік зросте з сьогоднішніх 38,5 років цього року до 50-ти років у 2047 році.
Ці показники безпосередньо впливають на економіку, її продуктивність, зміну споживчого ринку.
І всі ці показники входитимуть у негативний тренд. Це посилить вже накопичені проблеми.
6. Приховані борги іншим країнам
Китайські кредити залишають країнам, що розвиваються, – $385 млрд прихованих боргів.
Як показала практика, Китай діє так само, як діяв раніше СРСР – смітить грошима для купівлі урядів інших країн, активів, отримання вигідних контрактів та захоплення нових територій.
Історія СРСР показала, що левова частка цих кредитів списується (прощається). А отже, попереду у Китаю чергова "дірка в бюджеті".
7. Падіння темпів зростання економіки Китаю
2021 року темпи зростання економіки Китаю перевищили 8% на рік, – найкращий показник за 10 років.
Але у 2022 році економіка країни сповільнюється – зростання ВВП у річному обчисленні впало до 0,4% у квітні-червні 2022 року, що є другим найнижчим рівнем з 1992 року.
Відновлення економіки стримується сукупним впливом COVID-19 та падінням ринку нерухомості.
Було заблоковано цілі регіони, порушено ланцюжки постачання, це підняло ціни на сировинні ресурси, постраждали обсяги виробництва практично в усіх секторах економіки та фінансові показники компаній і надходження до бюджету.
Світовий банк прогнозує зростання ВВП у Китаї – другої за величиною економіки світу – лише на 2,8% у 2022 році.
2023 року зростання другої за величиною економіки світу становитиме 4,5%. Або не становитиме.
На 2022 рік Китай так само планував 5,5%, але результат виявився гіршим більш ніж удвічі.
Низькі темпи зростання економіки Китаю посилюють наслідки боргової кризи.
Як писав вище, загальний валовий борг Китаю перевищив 300% ВВП, держборг – близько $13 трлн. ВВП Китаю водночас сьогодні $17,7 трлн. Не набагато більше.
Досить ризиковано, але варто згадати, що обслуговування держборгу Піднебесної коштує приблизно 2,5%-2,9% річних (залежно від терміну погашення облігацій).
То коли у вас економіка зростає на 10% на рік, ви сміливо можете позичати під 2,5% річних суму в розмірі 100% ВВП і навіть 200%. Але коли темпи зростання економіки знижуються до 3% на рік, а валовий борг перевищує 300% річних, виникають серйозні ризики параду внутрішніх дефолтів і проблем з обслуговуванням боргу самого Китаю.
8. Перегони озброєнь
Китай відкрито заявляє про свої претензії на Тайвань та готується до прямого військового зіткнення.
Невдалий досвід Росії змусив КНР переглянути свої плани та збільшити витрати на озброєння. Зокрема, на 2022 рік експерти оцінюють реальний військовий бюджет країни у $229 млрд зі зростанням до $400 млрд до 2030 року.
Джерело – бюджет Китаю, який уже починає тріщати по швах.
9. Проблеми із наповненням бюджету
Тиждень тому з'явилася новина про те, що дефіцит бюджету Китаю вже перевищив $1 трлн (25% бюджету).
Ключова причина – боротьба Китаю з COVID-19 та наслідки цієї боротьби для економіки. Сукупні доходи населення та бюджетів державних фондів за перші 11 місяців поточного року становили 18,6 трлн юанів. Це на 3% менше, ніж роком раніше.
Доходи від податку на нерухомість за перші 11 місяців року впали на 23,8% порівняно з тим самим періодом 2021 року.
Склавши всі дев’ять причин разом, можемо очікувати в Китаї "ідеальний шторм", який, перетворившись на цунамі, перекинеться на весь Світ, адже частка Китаю у світовій економіці становить 18,5%. Легко не буде нікому.
Але – "попереджений, значить озброєний!".