Створення сприятливого для бізнесу макросередовища. Ось чого я чекаю від Нацбанку із новим головою
З новиною про звільнення очільника Національного банку України Кирила Шевченка хотілося б прокоментувати роботу регулятора у воєнний час та вплив його рішень на економіку країни та бізнес.
Ставлення до роботи Нацбанку за цей час у мене склалося двояке. З одного боку – це найуспішніша, професійна державна інституція України. Команда регулятора справилась з банківським наглядом, забезпечила у рамках своїх можливостей макроекономічну стабільність, з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну не допустила відтоку капіталу з країни, стабілізували курс. За березень 2022-го – п'ятірка.
Але далі, починаючи з квітня, інтереси економіки України принесли в жертву монетарним стандартам та таргетуванню інфляції. У результаті – маємо і курс, і інфляцію, і непорозуміння в середині влади, на прикладі виконавчої взаємодії з Кабінетом міністрів України загалом та Міністерства фінансів зокрема.
З початку війни, 24 лютого, до липня 2022-го, а це більше ніж квартал, НБУ ніяк не міг наважитися привести офіційний курс гривні до долара США максимально до ринку (тільки з 09:00 21 липня його встановили на рівні 36,6 грн/$, підвищивши на 25%). Це вбивало наші залишки експорту та ІТ-індустрію. Те, що потрібно було поступово починати робити з початку квітня протримали до червня-липня та обвалили за один підхід.
З адаптацією курсу гривні максимально до ринкових вимог в НБУ не вийшло. Дотепер маємо розбіжність до 20% між готівковим і офіційним курсом. І так, найімовірніше, буде й далі. Попри те, що у банках за долар просять 42 грн, регулятор не планує змінювати офіційний курс гривні, за словами заступника голови Нацбанку Юрія Гелетія.
В умовах війни та падіння економіки на 35%, НБУ замість стимулювання економічних суб‘єктів підняв ставку рефінансування і продає банкам депозитні сертифікати. Навіщо в такій ситуації банкам ризикувати із займодавцями, краще сидіти на гарантованих процентах від НБУ. І таких прикладів можна навести багато.
Від нового керівника НБУ я чекаю не сліпого слідування євродирективам і простої трансляції вимог Міжнародного валютного фонду, а роботи зі створення в Україні сприятливого для бізнесу макросередовища.
Візьмімо за приклад роботу Федеральної резервної системи чи банка Англії.
Довідка LIGA.net. Можливим наступником Кирила Шевченка на посаді очільника НБУ називають Андрія Пишного - екскерівника та чинного радника голови правління державного Ощадбанку, члена міжнародної групи з питань санкцій проти Росії "Єрмака-Макфолла".
З керівником Офісу президента – Андрієм Єрмаком – Андрій Пишний знайомий давно, 2011 року вони заснували ГО "Відчуй", що опікується людьми з вадами слуху.
