З новиною про звільнення очільника Національного банку України Кирила Шевченка хотілося б прокоментувати роботу регулятора у воєнний час та вплив його рішень на економіку країни та бізнес.

Ставлення до роботи Нацбанку за цей час у мене склалося двояке. З одного боку – це найуспішніша, професійна державна інституція України. Команда регулятора справилась з банківським наглядом, забезпечила у рамках своїх можливостей макроекономічну стабільність, з початком повномасштабного вторгнення Росії в Україну не допустила відтоку капіталу з країни, стабілізували курс. За березень 2022-го – п'ятірка.

Але далі, починаючи з квітня, інтереси економіки України принесли в жертву монетарним стандартам та таргетуванню інфляції. У результаті – маємо і курс, і інфляцію, і непорозуміння в середині влади, на прикладі виконавчої взаємодії з Кабінетом міністрів України загалом та Міністерства фінансів зокрема.

Розблокуйте щоб читати далі
Щоб прочитати цей матеріал потрібно оформити підписку