Робота та війна: трудове законодавство знову перепишуть. Буде більше підстав для звільнення
Війна Росії проти України виявила неспроможність українського трудового законодавства швидко відреагувати на виклики воєнного часу.
Ухвалений у березні Закон "Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану" №2136-ІХ лише частково виправив ситуацію. У законотворців було надто мало часу на те, аби врахувати всі аспекти та узгодити новий закон з уже чинними.
Тому 5 квітня 2022 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №7251 "Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин". Він має більш фундаментальний характер і вносить зміни до КЗпП, березневого закону, закону "Про відпустки" та інших актів.
Мета – розв'язати проблеми організації трудових відносин під час війни, подолати старі законодавчі прогалини та усунути суперечності з іншими чинними законами.
Багато з цих змін залишаться актуальними й у мирний час.
Нижче – шість нововведень законопроєкту №7251, які є найбільш актуальними для бізнесу.
1. Для звільнення за ініціативою роботодавця будуть нові підстави та порядок.
Законопроєкт запроваджує дві нові підстави для того, аби припинити трудовий договір за ініціативою роботодавця:
– Неможливість забезпечувати працівникові умови праці внаслідок того, що необхідні для виконання роботи зазначеним працівником виробничі, організаційні, технічні потужності, засоби виробництва або майно власника, або уповноваженого ним органу знищені в результаті бойових дій.
Для звільнення з такої підстави буде скорочена процедура – працівників необхідно буде попередити не пізніше ніж за 10 календарних днів. У той же строк необхідно буде надати профспілці інформацію про заплановані звільнення та провести відповідні консультації. Згода профспілки на звільнення членів профспілки не вимагатиметься.
Ця норма дозволить швидко звільнити працівників тим роботодавцям, продовження діяльності яких стало неможливим через руйнування, завдані війною. У разі звільнення працівникові матимуть виплатити вихідну допомогу в розмірі не менше середнього місячного заробітку.
– Відсутність працівника на роботі та інформації про причини такої відсутності понад чотири місяці.
Мета цих змін – усунути невизначеність у трудових відносинах.
Наразі КЗпП взагалі не містить таких підстав для припинення трудового договору, як смерть працівника, визнання його безвісно відсутнім або померлим. На практиці трудовий договір припинявся на підставі отриманого роботодавцем свідоцтва про смерть або рішення суду.
Проте під час війни зв’язок з працівником може бути втрачений, а отримання підтверджувальних документів ускладнене. Тому, окрім запровадження таких загальних підстав для припинення трудового договору, як смерть працівника або фізичної особи–роботодавця, оголошення їх померлими чи безвісно відсутніми, законопроєкт №7251 додатково надає роботодавцю право через 4 місяці звільнити тих працівників, з якими втрачено зв’язок.
2. Зміниться порядок призупинення дії трудового договору.
Можливість призупинити дію трудового договору була запроваджена законом №2136-ІХ. Підстави та порядок застосування цього нового механізму викликали чимало запитань як у роботодавців, так і у працівників. Нечітко прописані умови призвели до того, що роботодавці призупинили тисячі трудових договорів через небажання платити заробітну плату або оплачувати простій.
Аби захистити працівників від свавілля роботодавців, уточнити порядок та умови призупинення дії трудового договору, новий законопроєкт запроваджує такі зміни:
– визначає, що умовою призупинення є неможливість обом сторонам трудових відносин виконувати обов’язки, передбачені трудовим договором;
– регламентує зміст наказу про призупинення дії трудового договору та передбачає, що затвердити примірну форму наказу має профільне міністерство;
– передбачає необхідність погодження наказів про призупинення дії трудового договору з військово-цивільною адміністрацією, яка діє на відповідній території. Набрання наказом чинності відбуватиметься з дня такого погодження.
Якщо ж роботодавець вчасно не погодить накази про призупинення, вони втрачають чинність після спливу 14 календарних днів з дня набрання законом чинності.
3. Кадровий документообіг буде спрощений.
Війна розкидала мільйони українців по всьому світу. Стало неможливо особисто подати заяву або ознайомити працівника з наказом під підпис. Тому законопроєкт №7251 передбачає внесення змін до КЗпП щодо порядку взаємодії сторін під час дії воєнного або надзвичайного стану.
Зокрема, передбачено, що усі повідомлення та документи з питань трудових відносин, накази власника або уповноваженого ним органу можуть здійснюватися та вестися в електронній формі з використанням технічних засобів електронних комунікацій (наприклад, електронної пошти чи месенджерів) або шляхом надсилання електронних носіїв, на яких записано документ, засвідчений електронним підписом.
Раніше такий сценарій був можливий, тільки якщо сторони погодили засоби електронного зв’язку у трудовому договорі та обмінялись електронними документами.
4. Будуть усунуті упущення та невизначеності березневого закону №2136-ІХ.
Законопроєкт №7251 уточнює та обмежує деякі норми закону №2136-ІХ, а також усуває упущення, через які положення його не могли бути реалізовані, як передбачалося. Серед найбільш важливих змін:
– сфера дії закону №2136-ІХ розширюється на державних службовців, посадових осіб органів місцевого самоврядування та представництва іноземних суб’єктів господарювання в Україні;
– уточнюється, що зміна умови оплати праці в бік погіршення може бути здійснена без дотримання двомісячного строку попередження, передбаченого ст. 103 КЗпП (коли ухвалювали закон №2136-ІХ про цю норму забули);
– планується звузити право роботодавця збільшити норму праці у період воєнного стану до 60 годин на тиждень: вони зможуть це зробити винятково для працівників, зайнятих на об’єктах критичної інфраструктури. Отже, для інших підприємств нормальна тривалість робочого часу працівників, як і раніше, не буде перевищувати 40 годин на тиждень;
– передбачено відновлення дії ст. 72 КЗпП, що встановлює компенсацію за роботу у вихідні дні шляхом надання іншого дня відпочинку або оплати у подвійному розмірі;
– на Кабмін буде покладено обов’язок розробити порядок відшкодування працівникам та роботодавцям грошових сум, пов’язаних із трудовими відносинами, які були втрачені внаслідок збройної агресії.
5. Зміниться регулювання відпусток.
Законопроєкт вносить чимало змін та уточнень до регулювання відпусток як у мирний, так і у воєнний час.
Передбачено такі основні зміни:
– заробітна плата за час відпустки тепер повинна бути виплачена безпосередньо до початку відпустки, якщо інше не передбачено законодавством, колективним або трудовим договором (раніше вимагалося це зробити не пізніше ніж за три дні до її початку);
– у разі переведення працівника на інше підприємство скасовується можливість перерахувати компенсацію за невикористану відпустку на нове місце роботи та, відповідно, використати відпустку за цим новим місцем роботи;
– з 14 до семи календарних днів скорочується строк надання додаткової відпустки учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції гідності та деяким іншим категоріям працівників.
– час перебування працівника на військовій службі відповідно до частини 3 статті 119 КЗпП не буде зараховуватися до стажу роботи, що надає право на щорічну відпустку;
– уточнюється порядок надання щорічної відпустки під час дії воєнного стану, зокрема перенесення днів невикористаної щорічної відпустки понад 24 календарні дні на період після закінчення воєнного стану та обов’язок оплати всіх невикористаних днів щорічної відпустки у разі звільнення працівника.
6. Відновляться перевірки Держпраці.
З введенням воєнного стану в Україні планові та позапланові перевірки Держпраці були призупинені. Аби захистити права працівників і проконтролювати додержання законодавства про працю роботодавцями, законопроєкт №7251 передбачає відновлення позапланових перевірок.
Важливо: Держпраці та її територіальні органи зможуть перевіряти роботодавців з питань додержання вимог закону №2136-ІХ, виявлення неоформлених трудових відносин та припинення трудового договору.
Законопроєкт №7251 передбачає й деякі інші, менш суттєві зміни. Слідкуємо за його проходженням, а тим часом рекомендую виважено ставитися до реалізації новацій, запроваджених законом №2136-ІХ, детально обґрунтовувати ухвалені рішення для того, аби це не було розцінене як порушення прав працівників.
Адже, цілком імовірно, що перевірки вже не за горами.