Україна залежить від міжнародної торгівлі. Але експорт упав удвічі. Як врятувати економіку
Війна Росії проти України має значний негативний вплив на міжнародну торгівлю нашої країни, від якої сильно залежить стан експортоорієнтованої української економіки.
Що ж з експортом
За даними Міністерства економіки України, у березні 2022 року експорт українських товарів скоротився вдвічі, імпорт – понад утричі. Особливо постраждав експорт сільськогосподарської та металургійної продукції (зернові, соняшникова олія, чорні метали, залізна руда – торік разом близько 60% або $40,5 млрд) через пошкодження виробничих потужностей та критичної інфраструктури, зупинку окремих виробництв, а також блокаду Росією українських морських портів, через які традиційно постачалася значна частина сільськогосподарської та металургійної продукції на зовнішні ринки.
У Мінекономіки зазначають, що експорт товарів з глибшою переробкою (зокрема, кабельна продукція), які зазвичай мають менші масу або габарити і більшу вартість, постраждав менше, оскільки цей експорт постачався на зовнішні ринки здебільшого через автомобільні та залізничні перевезення.
Налагодження безперебійної роботи українських експортоорієнтованих підприємств у машинобудівній, деревообробній, меблевій, легкій промисловості тощо в умовах війни є важливим елементом підтримки українського експорту та інтеграції у європейські виробничі ланцюжки.
Збереже позиції також експорт послуг, зокрема ІТ послуг (комп’ютерні та інформаційні – $3,8 млрд у 2021 році або близько 30% усього експорту послуг з України), який менше залежить від проблем із логістикою.
У географічному розрізі західний напрямок залишається основним каналом експорту та імпорту, а торгівля з РФ та Білоруссю фактично зупинилася.
У квітні 2022 року Україна офіційно ввела повне ембарго на імпорт товарів із РФ. Але оскільки країна значно зменшила загальну залежність своєї торгівлі від цих ринків після початку агресії Росії у 2014 році (торік обсяги РФ в експорті України становили 7,2%, імпорті – 8,4%, Білорусі – 2,2% та 7,6% відповідно), закриття цих ринків не є критичним для української торгівлі та економіки, особливо для нашого експорту.
Разом із тим, до війни зберігалася значна залежність від постачання окремих товарних позицій із Росії та Білорусі: пального (понад 60% усього імпорту пального до України). Зараз імпорт пального поступово переорієнтовується на постачання з Польщі, Литви, Румунії, Азербайджану.
Блокада морських портів, розрив виробничих та логістичних ланцюжків та значне зростання логістичних витрат на сьогодні стали однією з найбільших проблем для експорту України. Налагодження нових логістичних маршрутів із залученням залізничного та автомобільного, внутрішнього водного транспорту дозволяє частково переорієнтувати потоки експорту.
Проте експорт, зокрема агро та металургійної продукції, обмежується недостатньою пропускною спроможністю інфраструктури залізничного, автомобільного і внутрішнього водного транспорту проти морських перевезеннь, а для збільшення пропускної спроможності інфраструктури потрібен час.
У таких умовах український експорт потребує невідкладної підтримки, щоб зменшити зростання торговельних витрат, допомогти переорієнтуватися на нові ринки.
Допомога партнерів
Важливим напрямком підтримки експорту є розширення доступу для українських товарів і послуг на ринках основних торговельних партнерів України, зниження бар’єрів торгівлі, спрощення митних процедур і формальностей під час перетину кордону. З цією метою Європейська комісія підготувала проєкт рішення про повний безмитний доступ на ринок ЄС для усіх товарів з України на один рік, скасувавши усі митні збори та квоти, які все ще залишалися в рамках торговельної угоди ПВЗВТ з ЄС (частка ЄС в експорті товарів України була 39,4% у 2021 році або $26,8 млрд). Зокрема, Єврокомісія пропонує:
- Обнулити усі митні ставки та призупинити застосування тарифних квот для усіх сільськогосподарських товарів з України.
Тобто ЄС тимчасово скасує усі тарифні квоти для 36-ти груп сільськогосподарських товарів з України. Це буде вигідно передусім для експорту товарів тих тарифних квот, які зазвичай повністю або майже повністю вичерпувалися Україною.
Розмір цих квот є надто низьким із погляду сучасного експортного та виробничого потенціалу українського агросектору, і експорт до ЄС часто здійснюється понад тарифну квоту, але вже зі сплатою ввізних мит ЄС. Вони є досить високими, зокрема для продуктів переробки овочів та фруктів, меду, цукру та цукрових кондитерських виробів тощо.
Наприклад, для меду ввізне мито ЄС у межах квоти становить 0%, а понад квоту – 17,3%, для яблучного соку – 18%, оброблених томатів – 14,4%. Загалом товарні групи, які відчують значні торговельні преференції після скасування митних і квотних обмежень ЄС: мед; оброблені томати; яблучний та виноградний соки; ячмінна крупа, оброблене зерно та борошно; цукор; крохмаль; оброблений крохмаль; яйця; м’ясо птиці; продукти переробки солоду та крохмалю; оброблена продукція із зернових.
На сьогодні особливо важливо, що збільшується доступ до ЄС для українських сільськогосподарських товарів із вищим рівнем переробки (наприклад, соки, оброблений крохмаль, оброблене зерно, борошно), які легше транспортувати до ЄС, враховуючи транспортні та логістичні обмеження.
- Скасувати систему вхідних цін для сільськогосподарських товарів – вхідні ціни застосовуються ЄС до імпорту овочів та фруктів, як-то помідори, огірки, яблука та груші тощо.
Їхній імпорт обкладається ЄС спеціальним митом у випадку, якщо імпортна ціна нижча, ніж контрольна законодавчо встановлена вхідна ціна. Україна зможе ввозити до ЄС овочі і фрукти без необхідності звірятися із контрольною вхідною ціною.
- Обнулити не нульові митні ставки для всіх промислових товарів з України.
У рамках торговельної угоди з ЄС, переважна більшість промислових товарів вже користується безмитним режимом, а ті мита, що залишилися, на сьогодні є достатньо низькими, і за тарифним графіком будуть скасовані у 2023 році.
Це окремі товарні позиції для таких груп: алюміній і вироби з нього, добрива, транспортні засоби, окреме електричне обладнання тощо.
- Призупинити антидемпінгові мита на вироби зі сталі та заліза походженням з України (труби безшовні, гарячекатаний прокат), а також захисні заходи щодо української сталі, зокрема труби, холоднокатаний плоский прокат, прутки, катанки (тарифна квота та 25% мито понад квоту).
Ці заходи ЄС призведуть до зростання цінової конкурентоспроможності вказаних українських товарів на ринку ЄС, і за інших рівних умов можна очікувати зростання обсягу постачання цих товарів на ринок ЄС.
Найбільший ефект очікується від скасування тарифних квот та антидемпінгових мит/захисних заходів щодо української сталі. За оцінками Єврокомісії, українські експортери можуть зекономити 31 млн євро на рік завдяки скасуванню мит та квот, і 34,6 млн євро – антидемпінгових мит/захисних заходів (розрахунок на основі обсягів постачання цих товарів з України до ЄС у 2021 році). Однак враховуючи, як змінилися умови для експорту з України у 2022 році проти 2021 року, ці оцінки є дуже приблизними.
Спрощення вантажних перевезень
Крім того, оскільки західний напрямок є зараз основним для доступу на зовнішні ринки, критичним є лібералізація і спрощення вантажних перевезень між Україною та ЄС, зокрема, автомобільних. Про необхідність такої лібералізації Україна говорила ще до початку війни через проблему з недостатньою кількістю дозволів для українських автоперевізників на здійснення вантажних перевезень у деяких країнах ЄС.
Зараз у цьому напрямку також є прогрес – Україна та ЄС розпочали перемовини про угоду щодо автомобільних перевезень вантажів, яка має вирішити проблему з дозволами на рівні ЄС, а також визнання водійських прав та сертифікатів професійної кваліфікації для українських водіїв. А поки окремі країни ЄС в індивідуальному порядку тимчасово надають можливість українським перевізникам здійснювати усі двосторонні та транзитні перевезення територією своєї країни без дозволів.
Важливо, щоб ініціативи Єврокомісії були ухвалені в ЄС якнайшвидше як терміновий захід для підтримки економіки України під час війни. Однак Україні та ЄС необхідно також продовжити переговори для подальшого спрощення торгівлі між ЄС та Україною – на період, коли закінчаться тимчасові преференції і до набуття повноцінного членства України в ЄС.
Також, враховуючи роль транспорту для забезпечення і обслуговування торгівлі, важливо укласти з ЄС угоду про приєднання України до Транспортного співтовариства ЄС для інтеграції транспортного сектору України у транспортну систему ЄС на системній основі.
Разом з тим Велика Британія, з якою Україна має угоду про вільну торгівлю, вже повністю лібералізувала доступ для українських товарів на свій ринок (зокрема скасування всіх ввізних мит і тарифних квот) також на тимчасовій основі. Зокрема, скасовані тарифні квоти на пшеницю, кукурудзу, м’ясо птиці, мед, оброблені томати, яйця.
У 2021 році частка Великої Британії у загальному українському експорті товарів становила 1,6% або $1,08 млрд, імпорті товарів – 1,5% або $1,1 млрд. Завдяки інтенсифікації політичних та економічних зв’язків між нашими країнами на тлі агресії Росії, а також зниженню торговельних бар’єрів у рамках ЗВТ, можна очікувати подальше зростання товарообороту.
Крім того, торговельні та фінансові санкції ЄС, Великої Британії, США та інших партнерів проти РФ також створюють нові можливості для українського експорту на ринках наших партнерів. Зокрема, заборона на ввезення до ЄС російської металургійної продукції (за оцінками ЄС, заборона стосується металопродукції на близько 3,3 млрд євро на рік) у поєднанні із зняттям митних обмежень для української сталі також створить можливості для заміщення російської металопродукції українською на цьому ринку.
Україна чекає на подібні ініціативи щодо розширення доступу на ринок і від інших основних партнерів.