Щоб розмінувати Чорноморське узбережжя, потрібно не менш як пів року. Чим замінити порти

До війни через морські порти України йшла левова частка зовнішньої торгівлі країни. Одеса, Миколаїв, Херсон та Маріуполь сполучали український бізнес зі світовим ринком. Через морські ворота йшло на експорт 70% усіх вантажів з країни.

Війна кардинально змінила усю логістику. Першою відчула на собі наслідки військових дій авіагалузь, далі – зупинились більшість морських портів. Левова частина зовнішньої торгівлі країни переорієнтувалася на залізничне сполучення, а експортні можливості України впали більш ніж на половину.

А це – мільярди потенційних надходжень. Як військові дії змінили для України торгові маршрути, що заважає їй збільшити імпорт та експорт, скільки через це втрачає українська економіка?

Ці запитання кореспондент LIGA.net поставив співвласнику міжнародної логістичної групи Zammler Віктору Шевченку. Його компанія працює на логістичному ринку близько 15 років і охоплює ринки Польщі, України, Китаю та Казахстану. 

– Чи зможе Україна компенсувати морські перевезення залізницею або автотранспортом?

– Ні. Ані зараз, ані у найближчій перспективі залізниця або автотранспорт не компенсують зупинку морських портів. Навіть коли війна завершиться, знадобиться ще щонайменше  пів року, щоб розмінувати Чорноморське узбережжя.

До війни приблизно 30-40% українського імпорту та експорту припадало на морські перевезення. Це колосальний об’єм. Для порівняння:із Китаю  один потяг може умовно доправити 40 контейнерів, а корабель–контейнеровоз – 4000.

Якщо переставити увесь експорт-імпорт на колеса та колії – все просто завалиться. Найскладніша ситуація – у напрямках США та Китаю. А саме Китай минулого року посідав перше місце в експортно-імпортних операціях України.

– У чому проблема?

– Глобальна проблема – у коліях. В Україні вони широкі, у країн Заходу – вузькі. Тож наші потяги можуть пересуватися Європою лише зі зміненою колісною базою. А це непросто і навіть нешвидко.

Друге – Україні не вистачає водіїв та автівок. Європейські водії в Україну не їдуть, – лише до кордону, тому що страховка не покриває ризиків. 

Пункти перетину кордону – це чи не найслабші місця в логістичному ланцюгу. Якщо ми уявимо, що весь потік товару, котрий раніше транспортувався морем та авіа піде через ці пункти – буде колапс.

Уже зараз там черги на виїзд до Польщі по чотири-п'ять днів, – недостатньо пунктів перетину.

– Морські перевезення та авіасполучення також заблоковані?

– Морські перевезення переорієнтувалися. Наприклад, у нас є замовлення на товари із Китаю і його везуть уже за новими логістичними маршрутами. Тепер товари доправляють не до Одеси, а до польских портів.

Читайте також: РФ заважає нам годувати світ: блокує море, руйнує інфраструктуру. Як зламати її зусилля

Якщо товару небагато, від однієї палети чи одного куба – то вантаж, аби заощадити, перевозять у збірних контейнерах, для декількох отримувачів (їх може бути декілька десятків). Звідти – автотранспортом Європою. І це для багатьох альтернатива авіаперевезень. 

Проблема в тому, що з України пішли кур'єрські компанії типу Fedex. Раніше саме завдяки цим компаніям в Україну швидко відправлялися негабаритні вантажі вагою до 70 кг.

Компанії мали зафрахтовані місця у літаках, і товар швидко прибував на місце призначення. Ринком ширяться чутки, що кур’єрські компанії можуть повернутися на Західну Україну. Але, звісно, перельотів по Україні поки очікувати не слід.

– Як можна було б вирішити ці проблеми?

– Одне із можливих розв'язань проблеми – будівництво великих логістичних хабів на стиках залізничних колій. Якщо говоримо про аграрну продукцію, потрібні сухі порти, елеватори – де можна зберігати та перевантажувати зерно.

Наприклад, у Польщі є місце, де наша широка колія заходить на територію країни на 100 кілометрів. Там теж можна було б створити подібний хаб. І європейцям це було б навіть простіше. 

Також було б корисно відкрити на кордонах додаткові пункти перетину та перенести всі митні формальності на внутрішню митницю країн Європи. Це пришвидшило б перетин кордону.

Але для цього необхідна двостороння робота обох країн.

– Чи зможе Україна вийти хоча б наполовину довоєнних обсягів експорту в перспективі?

– Питання виходу на довоєнні об’єми експорту – само собою непросте. Тут краща ситуація хіба що на підприємствах, розташованих на заході України, які не залежать від імпортної сировини.

Читайте также: Ціни на зернові впали на третину. Фермери можуть "вилетіти в трубу". До чого тут трейдери

В інших областях все складно, адже близько 35-45% українського ВВП давав експорт із південних та східних регіонів країни. Тепер його немає. А в областях, розташованих неподалік зон бойових дій, – проблеми з отриманням сировини.

Та й сама логістика, з огляду на проблеми з авіа, портами та залізницею, суттєво зросла в ціні. І це лише частина із багатьох проблем.

– Канада та Велика Британія вже скасували для України всі експортні квоти та мита. США скасували мита на українську металургію. Очікується, що їхній приклад також наслідує Євросоюз. Це допоможе?

– Якщо говорити про скасування мит і квот – треба дивитися за кожною групою товарів окремо: які преференції та які переваги на ринку вони надають. Головне – якою буде ціна на наші товари. Товар ще ж треба доставити, наприклад, в ту саму Велику Британію.

Підприємству-експортеру зараз не вигідно відправляти машину в один бік. Холостий пробіг назад – завелика розкіш. Якщо на це й зважаться, будуть закладати витрати в ціну товару.