Історія британця, який вкрав на роботі 1,3 мільйона фунтів стерлінгів, щоб програти їх на ставках

Фінансовий менеджер Енді Мей спокійно жив зі своєю партнеркою та двома дітьми у селі в британському Норфолку, коли до нього постукали у двері правоохоронці. Єдиним випадком зіткнення з законом для фінансового менеджера до цього був лише один штраф за перевищення швидкості. Але поліцейські прийшли, щоб допитати 47-річного фінансиста, який викрав у свого роботодавця 1,3 млн фунтів стерлінгів ($1,7 млн), щоб програти їх в азартні ігри. Енді Мея засудили до чотирьох років тюрми.

LIGA.net переповідає історію британського лудомана, яку оприлюднило видання BBC, та нагадує через історію Енді, чому важливо звернутися за допомогою, якщо ви маєте проблеми з азартними іграми, раніше, ніж вони вийдуть з-під контролю.

Програв усі гроші, які мав

Енді мріяв розбагатіти на ставках. У вихідні Мей ставив 5 або 10 фунтів на футбол і ніколи не вважав це небезпечним. Але у міру того як чоловік просувався вгору кар'єрними сходами, у нього з'явилася можливість позичати гроші.

"Я сам того не помітив, як підкрався до азартних ігор. Я почав ставити 15 фунтів на тиждень, потім 50. Згодом 50 фунтів перетворилися на 100 фунтів, які незабаром стали 500 фунтами на місяць", ― розповідає ігрозалежний менеджер.

Мей хотів відбити програші й тепер нагадує іншим: робити цього не варто, попри азарт.

"Десь у 2007 році моя сім'я дізналася про проблему. Ми з дружиною купували наш перший будинок, але я програв весь депозит. Батьки допомогли мені, і я пообіцяв ніколи більше не грати в азартні ігри. Відтоді я прожив сім років, не зробивши жодної ставки, навіть не купивши лотерейного білета", ― ділиться Енді досвідом.

Але ці сім років, зізнається чоловік, він протримався лише завдяки силі волі. І він не намагався отримати допомогу, а жив нормальним, на його думку, щасливим життям, навіть поступово забувши про свої минулі неприємності.

Манія з новою силою

Влітку 2014 року фінансист сидів удома і дивився чемпіонат світу з футболу в Бразилії. По телевізору показували рекламу, яка пропонувала безкоштовну ставку в 50 фунтів стерлінгів. "Я сидів і думав, що ж тут поганого? Протягом двох тижнів я повернувся до ставок на тих рівнях, на яких закінчив раніше", ― зізнається Енді.

Через пів року він програв 50 000 фунтів стерлінгів і почав брати кредити, залазити в нові борги. До лютого 2015 року у чоловіка повністю закінчилися гроші.

На той час він був фінансовим менеджером компанії, в якій пропрацював 20 років, і мав корпоративну кредитну картку. В обідню перерву Мей почав ходити до банкомата і програвати вже гроші компанії.

На той час, зізнається чоловік, він ставив на все, що міг: від кількості кутових у грі до жовтих карток, зазвичай онлайн на телефоні або ноутбуці в офісі.

"Жодних грошей не вистачало. Я приходив додому в обід, щоб взяти рахунки, і робив те саме на роботі. Я почав погашати свою особисту кредитну картку з банківського рахунку компанії. За чотири з половиною роки я вкрав у свого роботодавця понад 1,3 млн фунтів стерлінгів", — зізнається ігрозалежний фінансист.

Все вийшло з-під контролю

У той час єдине, про що думав Енді, були азартні ігри. Він продовжував красти гроші у роботодавця, і влітку 2019 року, коли керівництво все зрозуміло, чоловіка звільнили.

"Я відчув майже полегшення. Але я збрехав родині, що посварився з начальником, і за два тижні знайшов нову роботу", — розповідає Мей.

Минув рік, перш ніж приїхала поліція, і суботнього вечора в червні 2020 року у двері постукали. Відчинила партнерка лудомана. "Я одразу зрозумів, чого вони хотіли", — каже Мей.

Вже за пів року чоловіка засудили до чотирьох років ув’язнення.

Найгірший день у житті

"Дивитися, як мої діти йдуть до школи в день, коли я потрапив до в’язниці, було найгіршим днем у житті. Я пояснював їм це якнайкраще, але вони не зрозуміли мене. Після цього ми не бачилися шість місяців. Вплив моєї залежності та злочину на найближчих мені людей був набагато гіршим, ніж в’язниця", — зізнається Мей.

Перед тим як він потрапив до тюрми, чоловіка зв’язали з благодійною організацією під назвою Epic Restart Foundation, яка допомогла гравцеві почати відбудовувати своє життя. Завдяки цьому знайомству Мей спілкувався з людьми, які подолали свою залежність, і саме вони дали чоловікові надію, що все налагодиться.

Тюремні будні

Енді потрапив до в'язниці з наміром поводитися якомога тихіше. Він провів два роки у камері разом із сусідом-незнайомцем.

Засуджений фінансист зізнається: єдине, до чого він не був готовий у тюрмі, ― це суцільна нудьга. Засуджені були замкнені 23 години на добу і виходили з камери для того, аби прийняти душ, пройтися  прогулянковим двором та отримати їжу.

З часом Енді дозволили раз на тиждень відвідувати бібліотеку.

Останні 18 місяців свого ув’язнення Мей провів у тюрмі відкритого типу в Норвічі, де в'язнів випускають на роботу в громаду. Він почав працювати в будівельній фірмі Kier Group, яка керує програмою працевлаштування колишніх злочинців.

"Я запитав свого начальника: чи можу я почати ходити на місцеві зустрічі "Анонімних гравців", і досі ходжу туди щотижня", ― зізнається колишній гравець. Загалом він відсидів два роки у в'язниці й влітку вийшов на волю з достроковим звільненням.

Погашення боргів

Енді зізнається: він думав, що його більше ніхто не візьме на роботу, але він і нині працює в Kier. Саме можливість працювати, каже колишній ігрозалежний, допомогла йому повернути життя в нормальне русло.

Мею довелося віддати колишньому роботодавцю все, що він мав у своєму розпорядженні. Записи букмекерських компаній показали, що він витратив 1,6 млн фунтів стерлінгів і вкрав у компанії трохи більш як 1,3 млн фунтів стерлінгів, більшу частину з яких букмекерські компанії повернули колишньому босу лудомана.

"Озираючись назад, найгіршим моментом було не те, що я потрапив до в'язниці, а те, що я застряг посеред азартних ігор. Саме тоді я був у найгіршому психічному стані", ― зізнається Енді.

Він розповідає: важливою частиною одужання для нього стало усвідомлення відповідальності за те, що сталося. "Я не пишаюся нічим з того, що зробив, але я вчуся не соромитися. Я можу лише уявити, як мій проступок вплинув на моїх колишніх колег, деяких з яких я знав десятиліттями", ― каже він.

Вибачення, на його думку, — це досить слабка заява, з огляду на все, що сталося, але це найкраще, що він міг зробити. "Є так багато речей, які я хотів би змінити", ― з жалем зазначає фінансист.

Допомога іншим

Нині Енді працює волонтером у благодійній організації GambleAware, де ділиться з іншими ігрозалежними своєю історією. "Коли я потрапив до в'язниці, то пообіцяв собі, що не відступлюся. Єдине, що я можу зробити, — це говорити про це з надією переконати інших діяти по-іншому", — зізнається він.

Водночас чоловік зізнається: він і досі допускає думку про те, що зможе знову грати в азартні ігри. "Але я зосереджуюсь на тому, щоб не робити цього сьогодні. Я не можу виграти нічого, що зробило б моє життя кращим, і мені є що втрачати. Я б поставив на кін стільки всього, що не є грошима: наприклад, моє одужання, всі стосунки, які мені вдалося зберегти, і довіру, яку люди відновили до мене. Це просто не має сенсу", — пояснює свій вибір Енді.

Він зазначає, що його життя значно змінилося через ігрову залежність, але зараз все набагато краще, ніж він міг би собі уявити, коли вперше потрапив у камеру. Чоловік невимовно вдячний рідним за те, що досі має близькі стосунки з дітьми.

"Я розумію, що для багатьох людей азартні ігри — це абсолютно безпечний, приємний і нешкідливий спосіб проведення дозвілля. Для мене все почалося саме так, але перетворилося на щось зовсім інше", — резюмує Енді. Він сподівається, що його історія може наштовхнути когось на думку почати розмову, перш ніж справа зайде надто далеко.