Бізнес-тиждень: дорога їжа для ЗСУ, "безготівкові" сигарети, смерть на Трасі здоров'я, амбіції Tesla
Фото: Міноборони

Тиждень розпочався гучним скандалом через закупівлю харчів для військовослужбовців за завищеними цінами. Міноборони у понеділок було вимушене звітувати перед народними депутатами. А парламентарі сіли писати закон, який зробить процедуру закупівлі більш прозорою.

Читайте нас в Telegram: головні новини коротко

Так само в парламенті готують проєкт закону, який пришвидшить процедуру продажу активів підсанкційних росіян.

Зміни, які допоможуть наповнювати бюджет, готують і в Офісі президента. Цього тижня там запропонували заборону продавати алкоголь та тютюн за готівку – це має збільшити надходження від підакцизних товарів.

Тим часом суд відмовив у клопотанні НАБУ та САП щодо взяття під варту ексголови Нафтогазу Андрія Коболєва. У поліції натомість свої турботи – на Трасі здоров'я в Одесі знайшли тіло ексвласника ринку "Сьомий кілометр".

Про ці та інші головні події бізнес-тижня – у підбірці LIGA.net.

 

Офіс президента хоче табу на продаж сигарет і алкоголю за готівку

Бізнес-тиждень: дорога їжа для ЗСУ, "безготівкові" сигарети, смерть на Трасі здоров'я, амбіції Tesla
Ростислав Шурма (Фото: пресслужба Офісу президента)

Офіс президента пропонує заборонити торгівлю сигаретами та алкоголем за готівку. Про це на брифінгу 24 січня сказав заступник керівника ОП Ростислав Шурма.

Він пояснив, що акцизний податок може стати одним із компенсаторів для майбутньої податкової реформи в Україні, яку наполегливо лобіює Офіс президента.

"Ми розглядаємо підвищення оподаткування шкідливого споживання. Це тютюн, алкоголь і викопне паливо. В рамках реформи ми будемо приводити ставки податків до середньоєвропейських рівнів", – сказав Шурма.

Але підвищення акцизів потрібно буде проводити у комплексі з покращенням адміністрування податків.

"Ми плануємо дві фундаментальні зміни. Перше – це електронний акциз. Не допотопні акцизні марки, які клеяться на пачки, а унікальний QR-код. <...> Другий концепт ми ще обговорюємо, рішення не прийняли. Але щоб ця система запрацювала, нам потрібно перевести розрахунки за підакцизні товари виключно в безготівковий формат, тобто в оплату карткою", – сказав Шурма.

За його словами, такий формат де-факто уже вдалося випробувати під час паливної кризи навесні 2022 року.

"Всі постачальники пального перевели клієнтів на оплати картками і на оплати через застосунок. Думаю, дискомфорт тривав тиждень-два. Далі всі адаптувалися. Це дозволило обілити обіг пального. Я упевнений, що це ж відбудеться з тютюном і алкоголем", – сказав Шурма.

Майно росіян конфісковуватимуть по-новому

Бізнес-тиждень: дорога їжа для ЗСУ, "безготівкові" сигарети, смерть на Трасі здоров'я, амбіції Tesla

Депутати хочуть продавати майно підсанкційних росіян швидше — ще до конфіскації. І хоч ідея на стадії законопроєкту, розповісти вже є про що. Про це йдеться у статті Павла Калашника "Майно росіян конфісковуватимуть по-новому — швидко й болісно. У чому суть змін".

На сьогодні українська влада внесла в санкційні списки тисячі росіян та їхніх компаній, однак процес "покарання" тільки починається — далі йде конфіскація активів.  

Зараз цей процес відбувається лише за однією схемою — після запровадження санкцій Мін’юст подає позов до суду з вимогою стягнути майно.  

Однак поки є лиш поодинокі випадки такої конфіскації. Так, після ухвалення спеціального закону 12 травня перший випадок рішення суду стався 1 вересня — щодо майна російського олігарха Володимира Євтушенкова. Нещодавно частково конфіскували майно олігарха Михайла Шелкова.  

Тож депутати пропонують пришвидшити вилучення активів росіян й продавати їх навіть до конфіскації. А за виручені кошти — купляти військові облігації.  

Що це за схема та навіщо у законопроєкті №8311 з'явились військові облігації й Прозорро.Продажі — читайте у матеріалі LIGA.net.

Через росіян зерновий коридор поставив антирекорд

 

З українських портів у межах зернового коридору виходили протягом минулого тижня лише до двох-трьох зерновозів на добу. Це найнижчий показник за пів року роботи зернового коридору, повідомляє пресслужба Міністерства аграрної політики та продовольства.

Основна причина зниження темпів завантаження судів – штучна перешкода роботі "зернової ініціативи" з боку російських інспекторів, пояснюють у міністерстві.

За останні сім днів у рамках зернового коридору Україна відправила 871 000 тонн агропродукції. Кукурудзи – 387 000 тонн, пшениці – 287 000 тонн.

У міністерстві підтверджують, що найбільше агропродукції від початку роботи "зернової ініціативи" відправлено до Африки у жовтні. Тоді було завантажено 25 суден, загальний тоннаж становив 571 400 тонн агропродукції.

Загалом коридором уже вийшли 673 судна із 18,4 млн тонн української агропродукції.

Уряд призначив наглядову раду Нафтогазу та заступника міністра економіки

Бізнес-тиждень: дорога їжа для ЗСУ, "безготівкові" сигарети, смерть на Трасі здоров'я, амбіції Tesla
Нафтогаз (Фото: Depositphotos)

Кабмін затвердив на посади членів наглядової ради НАК "Нафтогаз України" шістьох переможців відбору: чотирьох незалежних членів та двох представників держави.

Від держави призначили заступника керівника Офісу президента Ростислава Шурму та радницю прем'єр-міністра з питань енергетики Наталію Бойко.

Незалежними членами наглядової ради стали колишній старший віцепрезидент норвезької компанії Equinor (Statoil) Анфіннсен Тор Мартін, президент та гендиректор Vermilion Energy Маріно Ентоні, Хуквей Річард, який має 33-річний досвід роботи у компанії BP, та професор бізнес-школи INSEAD Людо ван дер Хейден. 

Також цього тижня Кабмін призначив Олексія Соболева заступником міністерки економіки Юлії Свириденко.

Соболев досі був директором ДП "Прозорро.Продажі". У 2015-2016 рр. працював радником міністра інфраструктури: координував проєкти з підвищення прозорості діяльності, відкритих даних та покращення корпоративного управління державними підприємствами. До цього працював керівником активами у Dragon Asset Management.

Армія відновлення збільшилася до 5000 безробітних

 

До виконання суспільно корисних робіт у межах проєкту "Армія відновлення" вже долучилися майже 5000 безробітних у десяти областях. Про це розповіла заступниця міністра економіки Тетяна Бережна в ефірі національного телемарафону.

"Ці люди отримують за виконання суспільно корисних робіт оплату у розмірі 6700 грн, що більше, ніж середня виплата допомоги з безробіття. Тому участь у цій програмі вигідна для безробітних", – зазначила заступниця міністра.

За її словами, минулого року держава профінансувала виконання таких робіт на 29 млн грн. У 2023 році на це передбачено 104 млн грн.

Лідерами у залученні безробітних до суспільно корисних робіт є Полтавська область – 1418 осіб, Сумська – 980 осіб, Київська – майже 900 осіб.

Перелік суспільно корисних робіт залежить від потреб області.

Безробітні можуть бути залучені до робіт оборонного характеру, робіт з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, з облаштування та зміцнення блокпостів, вирубування дерев для формування окопів, заготівлі дров для військових та населення, розбору завалів та відновлення житлових будинків, пошкоджених внаслідок бойових дій, тощо. 

Міноборони намагається відсудити пів мільярда гривень у постачальника сухпаїв

Бізнес-тиждень: дорога їжа для ЗСУ, "безготівкові" сигарети, смерть на Трасі здоров'я, амбіції Tesla
Харчування ЗСУ (скриншот відео телеканалу Дом)

Міністерство оборони подало до суду позовну заяву з вимогою стягнути 476 млн грн з компанії "Танос Текнолоджи", повідомляється в ухвалі Господарського суду Києва від 9 січня 2023 року.

Міністерство ще у березні заплатило підряднику за майбутнє постачання сухпаїв (MRE) для харчування особового складу військових частин Збройних Сил України. Станом на грудень (час подання позову) взяті на себе зобов'язання компанія не виконала.

В рамках забезпечення позову суд наклав арешт на банківські рахунки Танос Текнолоджи в межах суми позовних вимог.

В іншому судовому рішенні з посиланням на одного з заступників міністра оборони повідомляється, що протягом березня-квітня 2022 року ТОВ "Танос Текнолоджи" здійснювало постачання критичних товарів для потреб ЗСУ, таких як засоби індивідуального захисту та індивідуальні раціони.

Станом на 10 травня повним обсягом було виконано три контракти між МО України та ТОВ "Танос Текнолоджи", ще чотири – виконані частково.

У компанії кажуть, що виконання контрактів призупинено накладеним арештом на рахунки, тому вона не може завершити взяті на себе зобов'язання з постачання критичних товарів для потреб ЗСУ у повному обсязі. За її оцінками, контракти було виконано на 78,5%.

В Одесі знайшли тіло ексвласника ринку "Сьомий кілометр"

Бізнес-тиждень: дорога їжа для ЗСУ, "безготівкові" сигарети, смерть на Трасі здоров'я, амбіції Tesla
Поліція. Одеса (фото – dumskaya.net)

Біля одного з одеських пляжів знайшли мертвим нібито колишнього власника ринку "Сьомий кілометр" Віктора Добрянського. Про це повідомило місцеве видання "Думська" з посиланням на джерело в поліції. 

Тіло чоловіка знайшли у понеділок уранці на Трасі здоров'я. За даними джерела, загиблим виявився онук засновника промтоварного ринку "Сьомий кілометр" Віктор Добрянський-молодший.

За даними поліції, бізнесмен напередодні відпочивав у сауні на пляжі, звідки пішов в одній спідній білизні. Наразі причини його смерті невідомі. 

Зазначається, що Добрянський з літа 2022 року перебуває у розшуку у справі про протиправне заволодіння майном підприємства, легалізацію (відмивання) майна, отриманого злочинним шляхом, та підробку реєстраційних документів.

На цей час ринком "Сьомий кілометр" володіє бізнесмен Володимир Галантерник, який також ховається від правосуддя.  

Мережа коворкінгів Creative States готує експансію у  Польщу

Бізнес-тиждень: дорога їжа для ЗСУ, "безготівкові" сигарети, смерть на Трасі здоров'я, амбіції Tesla
Ілля Кенігштейн (Колаж – Таїсія Зарянова – LIGA.net)

Українська мережа коворкінгів Creative States готується вийти на ринок Польщі. Про це в інтерв'ю LIGA.net розказав її засновник Ілля Кенігштейн.

"Ведемо перемовини з кількома лендлордами у Польщі. Хоч як дивно звучить, зараз золотий час для виходу на міжнародні ринки", – повідомив він.

Перший заклад можуть відкрити у Варшаві в українському стилі – "але без пасторальної шароварщини".

"Дизайн ще не розробляли. Його ми будемо тестувати з українцями, аудиторією резидентів, щоб розуміти, чи гідно представлятимемо країну. Також будемо використовувати українські рішення щодо дизайну, матеріалів, зокрема дерева", – розказав Кенігштейн про плани компанії.

За його словами, відкриття коворкінгу в Польщі коштуватиме від 3 млн євро, а строк окупності становитиме щонайменше шість років.

Зараз у Creative States – локація у Дніпрі та три у Києві (у БЦ "Гуллівер" та в Арсеналі). До війни бізнес генерував до $7,5 млн річного доходу і розраховував вийти на $10 млн.

Читайте детальніше в інтерв'ю Іллі Кенігштейна для LIGA.net: "Типові офіси – уже мерці." Кенігштейн – про Creative States у Польщі та залаштунки PayPal"

 

У Раді оцінили строки відкриття інформації про закупівлі в Міноборони: два-три місяці

Бізнес-тиждень: дорога їжа для ЗСУ, "безготівкові" сигарети, смерть на Трасі здоров'я, амбіції Tesla
Соломія Бобровська (Фото: GolosZmin/Facebook)

У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №8381, який пропонує зробити оборонні закупівлі більш відкритими та прозорими. Його автори розказали LIGA.net, що закон може запрацювати через два-три місяці.

Депутати хочуть, щоб міністерство звітувало про закупівлю від 200 000 грн для товарів і послуг та від 1,5 млн грн для послуг оборонного призначення.

"Не пізніше 10 днів від дня закупівлі МО має подавати звіт із відомостями про назву предмета чи послуги закупівлі, ціну за товар чи послугу", – пояснила одна з авторок законопроєкту Мар'яна Безугла. Такий варіант розкриття даних передбачає певну "подушку безпеки": ворог не знатиме ні кількість, ні в яку військову частину, ні хто постачатиме.

Законопроєкт окремо передбачає деталізовану форму звіту, що стосується закупівлі харчів, щоб не було плутанини з метриками.

Зараз документ проходить розгляд комітету. На те, щоб він почав працювати, потрібен певний час.

"За найкращого сценарію, якщо не буде затримок та правок, [він може запрацювати] вже в лютому, за реалістичного – через два-три місяці", – сказала інша ініціаторка законопроєкту Соломія Бобровська.

Читайте подробиці у статті "Яйце за 17 грн. Як працюють оборонні закупівлі під час війни та коли їх відкриють"

 

Суд залишив ексголову Нафтогазу Коболєва на свободі

 

Вищий антикорупційний суд у понеділок, 23 січня, відхилив клопотання НАБУ про застосування запобіжного заходу ексголові НАК "Нафтогаз" Андрію Коболєву у справі про премії.

"Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без задоволення", – оголосив рішення слідчий суддя Олег Федоров.

Перед засіданням член комітету Верховної Ради з питань фінансів податкової та митної політики Ярослав Железняк заявив, що готовий взяти Коболєва на особисту поруку.

Спеціалізована антикорупційна прокуратура хоче покарання для ексголови НАК "Нафтогаз України" Андрія Коболєва за премію майже у $10 млн (261 млн грн). Ексголова НАК отримав її за перемогу компанії у Стокгольмському арбітражі у 2017 році над російським ВАТ "Газпром", яка принесла Україні $4,9 млрд (з урахуванням відсотків).  Думка правоохоронців – нібито розмір премії майже усемеро перевищив законодавчо дозволений. 

Новина про кримінальне провадження щодо Коболєва спровокувала гучну дискусію щодо розміру винагороди та підстав для її виплати. Як працює система винагород в українському бізнесі та держкомпаніях, чи вважаються мільйонні виплати нормою і чому? Про це – читайте у статті "$10 млн за перемогу над Газпромом. Кейс Коболєва не здивував бізнес: як працює світ премій".

 

Підсумки Давосу. Ярослава Джонсон про післявоєнне відновлення та залучення інвестицій

Бізнес-тиждень: дорога їжа для ЗСУ, "безготівкові" сигарети, смерть на Трасі здоров'я, амбіції Tesla
Ярослава Джонсон

Президентка Western NIS Enterprise Fund Ярослава Джонсон — донька українських емігрантів, що виїхали до США після Другої світової. Після розпаду СРСР повернулась до України та очолила Американсько-українську раду з питань бізнесу.  

Ця організація допомогла відбутися першому візиту президента України Леоніда Кравчука до США, але насамперед вона сприяла залученню інвестицій від найвідоміших іноземних компаній.  

Так, Ярослава Джонсон сприяла відкриттю в Україні філій та представництв таких компаній, як Philip Morris, McDonald's, Credit Agricole, Wizz Air тощо.  

У 1994 році президент США Білл Клінтон призначив Джонсон до складу ради директорів Western NIS Enterprise Fund (WNISEF) — це створений урядом США регіональний фонд для залучення інвестицій в Україну та Молдову. 

У 2015 році вона стала президенткою та головною виконавчою директоркою фонду. WNISEF допомагає малому та середньому бізнесу в Україні, а також приділяє увагу освіті українців, зокрема, цей фонд створив Академію лідерства.  

З полів Всесвітнього економічного форуму Ярослава Джонсон розповіла LIGA.net про велику увагу до України в Давосі, про іноземні інвестиції під час і після війни, а також про шанси України стати успішною демократією без радянської ментальності. 

Читайте повний текст інтерв'ю з Ярославою Джонсон "Не треба повертати стару Україну, треба створити нову на руїнах минулого".

 

Євросоюз продовжив на пів року санкції проти Росії

 

Рада Європейського Союзу 27 січня, вирішила продовжити на пів року – до 31 липня 2023 року – усі економічні санкції проти Росії. Про це йдеться на сайті Ради ЄС.

Перші економічні санкції проти Росії були затверджені 2014 року у відповідь на окупацію частини території України. Починаючи з лютого 2022 року їх значно розширили.

Санкції спрямовані проти фінансового, торговельного, енергетичного, транспортного, технологічного та оборонного секторів Росії.

Фінансовий сектор:

→ обмеження доступу до ринків капіталу ЄС для деяких російських банків і компаній;
→ заборона на операції з російським і білоруським центробанками;
→ відключення від SWIFT деяких російських і білоруських банків;
→ заборона на постачання Росії та Білорусі банкнот, номінованих у євро;
→ заборона на державне фінансування чи інвестиції в Росії;
→ заборона на інвестиції та внески в проєкти, що співфінансуються Російським фондом прямих інвестицій.

Енергетика:

→ заборона на імпорт із Росії вугілля;
→ заборона на імпорт із Росії нафти з окремими винятками;
→ обмеження ціни на морське транспортування нафти на рівні $60 за барель;
→ заборона на експорт до Росії товарів і технологій нафтопереробної галузі;
→ заборона на нові інвестиції в енергетичний і гірничодобувний сектори Росії.

Транспорт:

→ закриття повітряного простору ЄС для всіх літаків, які належать Росії та зареєстровані в Росії;
→ заборона морського транспортування російської нафти до третіх країн (якщо купується вище граничної ціни);
→ закриття портів ЄС для російських суден;
→ заборона російським і білоруським автоперевізникам в'їжджати до ЄС;
→ заборона на експорт до Росії товарів і технологій авіаційної, морської та космічної галузей.

Оборонний сектор:

→ заборона на експорт до Росії товарів і технологій подвійного призначення;
→ заборона на експорт до Росії двигунів для безпілотників;
→ заборона на торгівлю зброєю, зокрема цивільною вогнепальною зброєю;
→ заборона на торгівлю боєприпасами, військовою технікою та воєнізованою технікою.

Сировина та інші товари:

→ заборона на імпорт із Росії чавуну, сталі, деревини, цементу та пластмас;
→ заборона ввезення з Росії золота;
→ заборона на імпорт із Росії морепродуктів, алкогольних напоїв, сигарет, ювелірних виробів і косметики.

Сфера послуг:

→ заборона послуг у сфері криптовалют;
→ заборона архітектурних та інженерних послуг;
→ заборона IT-консалтингу та юридичних консультацій;
→ заборона рекламних послуг, дослідження ринку та вивчення громадської думки;
→ заборона технічної допомоги, брокерських послуг, фінансової допомоги (щодо морського транспортування російської нафти).

Євросоюз готує на кінець лютого десятий пакет санкцій.

Угорщина накладе вето на санкції Євросоюзу проти російської ядерної енергетики – Орбан

Бізнес-тиждень: дорога їжа для ЗСУ, "безготівкові" сигарети, смерть на Трасі здоров'я, амбіції Tesla
Володимир Путін, Генрі Кіссінджер, Віктор Орбан та Сільвіо Берлусконі (колаж – Таїсія Зарянова/LIGA.net)

Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан заявив, що блокуватиме запровадження санкцій проти Росатома. Про це він сказав у п'ятницю в інтерв'ю радіостанції Kossuth Rádió.

"Ми взагалі не підтримуємо санкції й навіть не голосуємо за них, але там, де вони не зачіпають чутливі питання, ми їм не перешкоджаємо. Ми їх не підтримуємо, але не перешкоджаємо їм. І є моменти там, де ми мусимо накласти вето, так було з газовим питанням. І ми діятимемо дуже жорстко в питаннях ядерної енергетики", – сказав Орбан.

Євросоюз готує на кінець лютого десятий пакет санкцій.

Деякі країни Європи хочуть, щоб стрижневим елементом цього пакета стали обмеження проти російського ядерного сектора, які досі блокувалися окремими країнами, зокрема Угорщиною.

Угорщина виступає проти санкцій щодо Росатому, тому що ця компанія має побудувати їй два нові атомні енергоблоки.

Росатом досі не потрапив під санкції, але у грудні 2022 року голова Офісу президента Андрій Єрмак заявив, що Україна добиватиметься їх запровадження.

Читайте також: "Монополія, що приносить $21 млрд. Хто в Європі захищає від санкцій ядерну імперію Путіна".

 

У Tesla черговий рекорд квартального прибутку. Хоче десяток нових заводів

Бізнес-тиждень: дорога їжа для ЗСУ, "безготівкові" сигарети, смерть на Трасі здоров'я, амбіції Tesla
Tesla Model 3

Прибуток виробника електромобілів Tesla за підсумками четвертого кварталу зріс на 62%, порівнюючи з аналогічним періодом минулого року, – до $3,8 млрд. Про це повідомляє видання The Wall Street Journal напередодні офіційної публікації фінансового звіту компанії.

Очікується, що обсяг продажу Tesla за звітний період становитиме $24,7 млрд, що на 40% більше, ніж роком раніше.

У 2022 році Tesla не досягла свого річного цільового показника зростання, втративши близько $675 млрд ринкової вартості. Акції компанії подешевшали на 65% за рік.

Аналітики очікують, що у 2023 році компанія збільшить виробництво електромобілів на 46% – до приблизно 1,91 млн авто, що нижче за її довгострокову ціль щорічного зростання виробництва в 50%.

Tesla поставила за мету продавати 20 млн автомобілів на рік до 2030 року, і для цього потрібно побудувати більше ніж десяток нових автозаводів.

Цього тижня компанія заявила, що планує інвестувати понад $3,6 млрд у розширення заводу у Ріно, штат Невада. На ці гроші побудують два великі вузли з виробництва батарей та електровантажівок. Компанія також подала документи на розширення свого заводу неподалік Остіна, штат Техас.