Бізнес-тиждень: Кріппа купив "Україну", держава продасть банки, українці – крафт на Etsy

На тижні, що минає, було багато новин про приватизацію. Її, як Верховна Рада у випадку з держбанками, планували на майбутнє, втілювали у життя, як вийшло з готелем "Україна" у центрі Києва, та розслідували злочини, що були пов’язані з нею у минулому. Так, у справі про розкрадання ОГКХ, основним організатором чого був, на думку НАБУ та САП, ексголова Фонду держмайна Дмитро Сенниченко, було знайдено нового підозрюваного з Європи.

Паралельно в Україні зберегли облікову ставку НБУ і прийняли у першому читанні законопроєкт про підвищення податків. У Європі обіцяли підтримати Україну взимку та зіткнулися зі значним спадом попиту на електрокари. Про ці та інші події тижня – читайте в дайджесті LIGA.net.

НБУ зберіг облікову ставку

Національний банк України (НБУ) прогнозовано зберіг облікову ставку на позначці 13%. У цьому рішенні, зумовленому ціллю регулятора повернути інфляцію до 5% упродовж наступних років, практично не сумнівалися на ринку, зокрема респонденти фінансового аналітика компанії ICU Михайла Демківа.

"Що цікаво, що серед інших варіантів відповідей набралося 19% голосів за підвищення ставки. В липні таких було 12%, в червні менше 5%. Тенденція", – зазначив він.

Проте НБУ вирішив знизити деякі інші ставки: за тримісячними депозитними сертифікатами – до 15,5%, а за кредитами рефінансування – до 16% (максимальний термін їхнього надання обмежено 14 днями).

Окрім цього Нацбанк з 11 жовтня вирішив підняти норматив обов’язкового резервування на 5 в.п. Це призведе до збільшення гнучкості банків в управлінні власною ліквідністю та простимулює додатковий попит на ОВДП, вважають в НБУ.

Рада ухвалила законопроєкт про націоналізацію банків. Кого продадуть першим

19 вересня Верховна Рада ухвалила у другому читанні законопроєкт №11474 щодо особливостей продажу державних банків. У фінальну редакцію закону була вписана можливість продавати банки пакетами акцій, а не відразу 100%. Саме на першому варіанті раніше наполягав Світовий банк. Про те, чому пакетний продаж акцій є кращим рішенням, у коментарі LIGA.net пояснював фінансовий аналітик Віталій Шапран.

"Миттєвий продаж 100% акцій державного банку можливий тільки за умови, якщо це невелика фінансова установа у власності держави. Наприклад, Мотор-Банк. Якщо йдеться про ПриватБанк або Ощадбанк, ця модель буде не робочою", – вказував Шапран.

На його думку, для держави було б вигідніше ввести для великих банків певний адаптаційний період 12-36 місяців, продати 10-25% їхніх акцій через депозитарні розписки на міжнародних фондових біржах США, ЄС. Можливо, частину продати в Україні. Ввести до складу наглядових рад цих банків представників портфельних інвесторів, які куплять акції цих банків. Пропрацювати рік-два в такому режимі. І вже після такого "ринкового щеплення" виставляти їх на продаж.

За таким сценарієм, швидше за все, вдасться продати ПриватБанк через нульову толерантність до корупції і ринкову модель управління. Укргазбанком і Ощадбанком інвестори з тих же причин не зацікавляться.

"Щодо Ощадбанку, то судові реєстри повні згадування кримінальних (корупційних) справ за участю менеджменту цієї фінустанови", – пояснював свою думку експерт. Щоправда, на Ощадбанк, а також на Укрексімбанк депутати дію закону у підсумку вирішили не поширювати.

Всього він стосуватиметься ПриватБанку, Укргазбанку, Сенс Банку, PIN банку та Мотор-Банку. Згідно із заявою заступниці голови Нацбанку Катерини Рожкової від 2023 року, продаж державних фінустанов найкраще було б здійснювати у такому порядку: Сенс, Укргаз, Ощад, Приват.

Рішення про підготовку пакета акцій банку до продажу буде ухвалювати Кабінет міністрів з урахуванням висновку Ради з фінансової стабільності. Також від уряду залежатиме рішення про виставлення пакета на приватизацію після завершення всіх необхідних підготовчих заходів.

У разі проведення торгів в Україні продаж акцій відбуватиметься на Prozorro.Продажі. А якщо за кордоном – спосіб проведення торгів буде залежати від рішення Кабінету міністрів (з урахуванням рекомендацій радника з продажу).

Готель "Україна" придбав власник кіберспортивної команди NaVI Максим Кріппа

Одна з головних домінант центру Києва готель "Україна" був проданий за більше ніж 2,5 млрд грн державою на аукціоні 18 вересня. Примітно, що це був перший в історії країни аукціон, що проходив онлайн на платформі "Прозоро. Продажі", зазначається у повідомленні Фонду державного майна (ФДМУ). Переможцем стала компанія "Ола Файн", що належить бізнесмену Максиму Кріппі.

Останній відомий як власник української кіберспортивної організації NaVI та студії з трансляції кіберспортивних змагань Maincast. Їх він придбав у 2018 і 2023 роках відповідно. Останнім часом Кріппа, що розпочинав з азартного бізнесу у 2006 році, а у 2009 придбав Броварський гуртовий ринок, став скупляти об’єкти нерухомості у столиці. У 2020-му він придбав готель "Дніпро", що стоїть неподалік від "України". Наприкінці 2023-го – БЦ "Парус".

За словами самого Кріппи, інтерв’ю з яким 19 вересня опублікував Forbes, кошти на ці активи він отримав з диверсифікованих джерел: це доходи від успішно реалізованих бізнес-проєктів, нерухомості, отриманих дивідендів та інвестиційних активів. У ЗМІ Кріппу пов’язували з онлайн-казино "Вулкан", букмекерами GGBet та компанією Evoplay, але у розмові з Forbes Кріппа спростував це.

Він пояснив придбання України тим, що це не просто готель, а історична будівля в центрі Києва, яка має значний потенціал до капіталізації. Як дізналася LIGA.net, чий кореспондент побував у готелі, для його ремонту знадобиться значна сума – понад 320 млн грн, зробив нам оцінку власник готельної школи Smart Education Олег Чорний.

На його думку, за оптимістичним сценарієм відбити придбання готелю вдасться майже за двадцять років.

Чи може Україна замінити РФ на ринку титану

9 жовтня в Україні відбудеться ще одна і суттєво більш важлива приватизація. Йдеться про об’єднану гірничо-хімічну компанію (ОГХК), до складу якої входять два великі комбінати: Іршанський у Житомирській області та Вільногірський у Дніпропетровській. У разі. якщо торги пройдуть успішно, це стане другим в історії України випадком продажу великого промислового об’єкта після 2005 року, коли Криворіжсталь була продана компанії ArcellorMittal.

Напередодні аукціону LIGA.net записала велике інтерв’ю з головою правління ОГХК Єгором Перелигіним про стан підприємства і його перспективи. Зокрема, Перелигін відповів на питання, чи може Україна замінити на Західному ринку титану РФ, де обговорюється ідея запровадити заборону на експорт стратегічної сировини.

За словами голови правління ОГХК, Україна – гірничовидобувний гравець і працює на принципово іншому сегменті ринку, ніж Росія, яка є системним гравцем у сегменті глибокої переробки металу.

"Створення власного вартісного ланцюга займе роки. Десь 7-10 років. Це коштуватиме не один мільярд доларів. Для цього нам необхідно створити здорове середовище для системного приватного капіталу. Зокрема, для зовнішніх інвестицій та для нових технологій переробки", – вказав Перелигін.

Для реалізації цієї задачі Перелигіну видається найкращим варіантом створення виробничих кластерів на базі наявних ресурсних басейнів. Такі кластери мають стати основою для майбутніх індустріальних парків. Перший кластер можна створити на базі саме Іршанського басейну.

"Якщо ми хочемо замінити РФ у металевому титані, то ми повинні створювати нове виробництво титанової губки та титанових слябів. Якщо підійти до цього всього з дуже простим розрахунком – необхідно $42-50 тис. капітальних інвестицій на 1 тонну готової продукції на рік – то отримаємо цифру $420-500 млн на розбудову інтегрованого комплексу з виробництва титанової губки. Такі фінансові ресурси можуть надати тільки стратегічні інвестори", – зазначив Перелигін.

У справі ексголови ФДМУ щодо розкрадання ОГХК з’явився новий підозрюваний

Тим часом у справі щодо виводу коштів з ОГХК було оголошено підозру новому фігуранту детективами Національного антикорупційного бюро України та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Ним став співвласник чеської компанії, яка у 2020-2021 роках закупляла ільменітовий концентрат в ОГХК за заниженими цінами, а продавала його в Крим та РФ, йдеться у матеріалах відомств.

Ймовірно, йдеться про чеську компанію Belanto Trade s.r.o. Видання Мінпром у 2020 році писало з посиланням на наявність у редакції контрактів про те, що Belanto закупить концентрат в ОГХК за вартістю за тонну на $25-95 нижчою тодішнього ринкового рівня. Надалі ільменіт мав відвантажуватися на підприємство "Кримський титан", повідомляло джерело видання.

У 2021 році її директор Мирослав Шілган "категорично заперечував" заяви ЗМІ про те, що компанія поставляє ільменіт в незаконно анексований і окупований Крим. Belanto Trade спеціалізується на оренді нерухомості й має статутний капітал 120 чеських крон (або 4,41 євро). Мирослав та Івета Шілган зареєстрували в Чехії понад 30 компаній з мізерним статутним капіталом і надають їх іншому бізнесу як "прокладки" під різні потреби.

У березні 2023 року НАБУ та САП повідомили про розкриття "злочинної організації", одним з ключових організаторів якої у період 2019-2021 років був на той момент голова Фонду держмайна України (ФДМУ) Дмитро Сенниченко. Справа стосується розкрадання ОГХК та Одеського припортового заводу (ОПЗ). Діяльність організації призвела до понад 700 млн грн збитків державі, а викриття "стало одним з найгучніших в історії антикорупційних органів".

ЄС узимку покриє 25% українських енергетичних потреб

Європейський Союз допоможе Україні відремонтувати 2,5 ГВт потужностей цієї зими, а також експортує до країни 2 ГВт електроенергії. У результаті ЄС забезпечить 25% енергопотреб України на зиму 2024/2025, заявила глава Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн на спільній пресконференції з виконавчим директором Міжнародного енергетичного агентства Фатіхом Біролем.

Вона зазначила, що Європа допомагатиме Україні у декількох напрямках. Перший – відновлення зруйнованої генерації. За підтримки ЄС планується відремонтувати 2,5 ГВт потужностей. На це буде виділено частину з 100 млн євро, які європейська влада надасть Україні як фіндопомогу з доходів від активів РФ, заморожених в Європі.

Другий – синхроназація європейської та української енергосистем, що допоможе збільшити імпорт до 2 ГВт.

Раніше оператор системи передачі Укренерго вів перемовини з об’єднанням європейських операторів ENTSO-E щодо збільшення пропускної спроможності міждержавного перетину до 2,2 ГВт. Але, як пояснювало LIGA.net джерело на енергоринку, одне збільшення фізичної здатності імпортувати не збільшить надходження електрики в Україну.

Трейдери і сьогодні повністю не викуповують доступні на кордоні 1,7 ГВт. І, на думку нашого співрозмовника, повністю заповнити коридор комерційним чином неможливо. Рішення цієї проблеми пропонував прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.

За ідеєю, теплові електростанції його країни мали б постачати в Україну електроенергію, вироблену з вугілля, – і при цьому не платити екологічний податок за відповідні дії. За інформацією Liga.net, цими постачаннями мав би дозаповнюватися перетин у години, коли його не використовували трейдери. Це мало відбуватися за командою польського і українського операторів системи передачі і технічно виглядати як аварійна допомога.

Але далі планів реалізація цієї ідеї не пішла. На думку опитаних LIGA.net експертів. Як вважає стратегічний радник громадської організації RazomWeStand Олег Савицький, Україна могла б зробити більше для розширення пропускної здатності міждержавного перетину і простимулювати імпорт.

Естонська компанія будуватиме в Україні протиракетні системи

Естонська оборонна компанія Frankenburg Technologies розпочне виробництво протиракетних систем в Україні. Це підприємство було засноване у січні 2024 року за участю провідних фахівців оборонної та технологічної промисловості Естонії.

Frankenburg Technologie консультує вищий військовий командир Естонії Мартін Херем, який нещодавно вийшов на пенсію, а генеральний директор Milrem Robotics Кулдар Ваарсі приєднався як стратегічний інвестор.

Співзасновником компанії є Тааві Мадіберк, генеральний директор естонського виробника суперконденсаторів Skeleton Technologies, який має інвестиції в Німеччині та Франції, а також технологічне партнерство із Siemens.

Згідно з документами компанії, непрямим власником Frankenburg Technologies є Маргус Ліннамяе, один із найбагатших бізнесменів Естонії.

"Наша мета — розробляти ракетні системи, які вдесятеро доступніші, у сто разів швидші у виробництві та в кількостях, що набагато перевершують можливості нинішньої галузі. Ми революціонізуємо націлювання ракет, використовуючи нашу платформу ситуаційної обізнаності на базі ШІ, що дозволяє передбачати загрози та випереджати противників", – йдеться на сторінці компанії в Linkedin.

Верховна Рада прийняла законопроєкт про підвищення податків у першому читанні

Український парламент підтримав у першому читанні законопроєкт №11416-д щодо підвищення податків. У другому читанні його планується розглянути в середині жовтня, повідомив заступник голови комітету ВР з питань податків та фінансів Ярослав Железняк.

Законом, серед іншого, передбачено підвищення військового збору (ВЗ) до 5% (на період дії військового стану та до кінця року, у якому він завершиться), встановлення ВЗ на суму 1% від доходу третьої групи ФОП і у 10% від мінімальної зарплати – для першої, другої і четвертої.

Також законопроєкт був проголосованний з нормою про підвищення у 2024 році ставки податку на прибуток для банків з 25 до 50%. Проти цього рішення виступав Нацбанк, аргументуючи це можливістю знайти додаткові кошти для бюджету на внутрішньому ринку позик.

У Європейській бізнес асоціації (ЄБА) прокоментували прийняття проєкту №11416-д прогнозом зростання тіньового сектора економіки через підняття податків.

Продажі електромобілів в Європі впали на 44% і будуть падати до кінця року

Серпневі продажі електромобілів в Євросоюзі виявилися найнижчими за останні три роки. За даними Європейської асоціації автовиробників (ACEA), попит на електричні авто падає четвертий місяць поспіль. А у серпні кількість реєстрацій електромобілів знизилася на 44%, до 92 627 одиниць.

Найбільший спад відбувся на двох найбільших ринках ЄС, Німеччини та Франції. І якщо в останній кількість реєстрацій зменшилась майже на третину, то у ФРГ було зафіксовано падіння на 68,8%.

Як писали раніше німецькі ЗМІ з посиланням на автодилерів, причина зменшення реалізації електромобілів у їх високій закупівельній вартості.

Українським підприємцям допоможуть продавати товари на Etsy

В Україні стартує проєкт підтримки мікро-, малого та середнього бізнесу "UA Global: Etsy Start", який допоможе підприємцям запустити або збільшити продажі на глобальному маркетплейсі товарів ручної роботи Etsy. Про це повідомляє пресслужба Міністерства економіки.

У рамках проєкту оберуть 500 українських підприємців. Їх навчать створення магазину на платформі, нададуть стипендії у розмірі $1000 від програми USAID "Конкурентоспроможна економіка України", сертифікати на $100 від Etsy для просування товарів на платформі та промокоди від Укрпошти на логістичні послуги на загальну суму в $10 000, яку розподілять між учасниками.

Для участі у конкурсі необхідно заповнити аплікаційну форму до 1 жовтня 2024 року. Відібрані компанії будуть оголошені 8 жовтня 2024 року.