Чорний вівторок банкірів. Як дійшли до рішення забрати у банків половину прибутків

У вівторок, 21 листопада, парламент ухвалив у другому читанні законопроєкт про оподаткування банків №9656-д.

Як повідомив Голова податкового Комітету Верховної Ради (ВР) Данило Гетманцев, під час підготовки проєкту до другого читання первісна концепція зазнала змін, згідно з якими:

- оподаткування надприбутків банків за результатами 2023 року буде здійснено за ставкою 50%;

- починаючи з 2024 року, базова ставка податку на прибуток для них становитиме 25% (на відміну від нинішніх 18%).

З наявних коментарів банкірів стає зрозумілим, що ці нововведення стали неочікуваними для них. Хоча попередні консультації із представниками спільноти велись.

Тож чи змиряться з ними учасники ринку? LIGA.net шукала відповідь на це питання.

Зародження ідеї

Після повідомлень про рекордні прибутки українських банків у першій половині 2023 року – на рівні 67,6 млрд грн – у Верховній Раді заговорили про наміри ввести для них додаткове оподаткування.

28 серпня в парламенті було зареєстровано проєкт закону №9656, який передбачає сплату банками певних додаткових відрахувань до держбюджету. Ініціатори документа – нардепи з профільного фінансового комітету на чолі з Данилом Гетманцевим.

В процесі підготовки законопроєкту до розгляду мова вже зайшла про підвищення податку на прибуток для банкірів удвічі – до 36%. Нагадаємо, що податок на прибуток підприємств (ПнП) в Україні становить 18%.

За збільшення ПнП для банків боролися представники Міністерства фінансів. А вже до другого читання депутати профільного комітету Ради, за участі Мінфіну, вирішили збільшити рівень податку на прибуток для банків до 50%. 

Нацбанк публічно підтримав одноразову ідею з оподаткування надприбутків – так званий windfall tax, що у буквальному перекладі означає "принесений вітром", або несподіваний податок. Втім, у випадку із впровадженням постійної ставки податку на рівні 25%, НБУ вирішив стояти над дискусією, віддавши банкам спілкування з органом, який має монопольне право формувати фіскальну політику держави – Мінфіном.

Хоча, фактично, ця нейтральність НБУ досить красномовна. Чому?

По-перше, не вдаючись до критики Мінфіну, НБУ фактично погодився з тією, що була з боку інших фінансистів. Треба розуміти, що зазвичай Нацбанк безпосередньо модерує позицію ринку, спілкуючись із банками. Саме так було з ідеєю ввести 36% ПнП для банків.

Тоді банки спокійно сприйняли необхідність введення цього рівня податку. І у випадку з останнім раптовим підвищенням постійної ставки податку, банкіри вже висловились досить критично. А таке відсторонене мовчання Нацбанку означало їх підтримку. 

По-друге, Регулятор публічно не втручався в обговорення, з огляду на позицію МВФ, який, за інформацією LIGA.net, підтримав пропозиції Мінфіну. Нацбанк, певно, цього разу віддав перевагу стратегічним пріоритетам, оскільки для подальших переговорів із Фондом важлива взаємодія міністерства та НБУ.

Зрештою, рішення про підвищення податку ухвалене. А отже усі учасники мають із цим фактом змиритись і починати працювати з наслідками.

Підвищення ставок

Причини такого доволі безпрецедентного рішення доволі зрозумілі – необхідність наповнення держбюджету в умовах війни. Оскільки збір податків, збільшення надходжень до бюджету, бюджетна політика в країні – це пряма компетенція Мінфіну, зрозуміло, що подібні кроки можливі лише за його ініціативи. І парламентарі подібні ініціативи урядовців усіляко підтримують. Наприклад, можна згадати рішення щодо вилучення частини податку на доходи фізосіб (ПДФО) у громад на користь державного бюджету. 

Більш того, з урахуванням вже відомих прецедентів, можна констатувати, що міністерство не особливо рахується з думкою колег у питаннях збільшення надходжень до бюджету. Наприклад, на початку осені заяви Мінфіну щодо курсу гривні на наступний рік були явно не узгоджені з певними прогнозами НБУ. 

Причини такої поведінки чиновників також доволі зрозумілі – необхідність пошуку усіх можливих варіантів на тлі загроз зі стабільністю надходжень міжнародної допомоги. Партнери не забувають нам натякати на необхідність пошуку та розширення внутрішніх джерел. Прибутки від продажу Мінфіном облігацій внутрішньої держпозики, в цьому контексті, виглядають солідно та можуть певною мірою зараховуватись як досягнення. Але їх явно недостатньо. 

З розумінням цього банкіри доволі мляво виказували заперечення щодо перспектив поділитись прибутками з державою, коли мова йшла про 36%. Та вже в коментарях щодо рішення про сплату 50% цього року та 25% у наступних представники спільноти комерційних банків відверто заявили, що це може призвести до неочікуваних наслідків.

"Тимчасове підвищення податку на прибуток банків з 18% до 50% у 2023 році допоможе Силам оборони і не вплине на стабільність банківської системи, однак збільшення цього податку до 25% на наступні роки створює нестабільну ситуацію", – зазначив у своєму коментарі щодо цього рішення голова ради Незалежної асоціації банків України (НАБУ), голова правління ОТП Банку Володимир Мудрий. 

Що далі?

Володимир Мудрий прогнозує, що наступного року збільшення рівня податків може поширитись вже не тільки на банківську сферу.

"Ситуація, коли лише для однієї галузі встановлено підвищену ставку, є нестабільною, тому можна очікувати на додаткові зміни в податковому законодавстві найближчим часом", – заявив також голова ради НАБУ, коментуючи встановлену на постійній основі нову ставку податку на прибуток банків 25%. 

Водночас ще до ухвалення рішення банкіри натякали на те, що очікування фіскалів щодо збільшення надходжень можуть не справдитись.

Так, голова правління Raiffeisen Bank Олександр Писарук напередодні рішення парламенту зазначав, що банківський сектор працює циклічно, часто зазнаючи збитків під час криз. Тому, за його словами, оподаткування повинно враховувати прибутковість впродовж повного економічного циклу. Писарук прямо каже, що зростання податкових надходжень повинно здійснюватися передусім завдяки розширенню кількості платників податків, а не виключно завдяки збільшенню податкового навантаження на прозорих платників. 

Занепокоєння рішенням про підвищення ставок виказують саме представники іноземних банків, акціонери яких певно не у захваті від цього. Як мінімум, питання будуть продовжувати обговорювати. В Нацбанку також очікують, що дискусія навколо податкових змін триватиме.

"Ми чуємо та сприймаємо занепокоєння, яке висловлюють банки щодо рішення про підвищення ставки податку на постійній основі. Наразі рішення про підвищення ставки до 25% з 2024 року ухвалене, але це не знімає з порядку денного актуальність дискусії щодо впливу такого кроку. Вона буде доречною в контексті підготовки та обговорення  Національної стратегії доходів. Комплексний підхід, оцінка ризиків та довгострокових ефектів фіскальних рішень – це саме те, чого прагне Нацбанк, коли мова йде про траєкторію розвитку фінансового ринку. Ми розуміємо логіку виключних заходів, обумовлених надзвичайними обставинами. Проте, рішення про зміну умов оподаткування банківської галузі на постійній основі – це стратегічне рішення, ефективність якого залежить від повноцінного моделювання, аналізу та відповідної комунікації", – зазначають у НБУ.