Олігарх розлютився. Ахметов втрачає мільярди у війні з Зеленським. 5 прикладів

12 листопада найбагатший українець і власник компанії СКМ Рінат Ахметов заявив у коментарі Радіо Свобода, що канали його медіахолдингу "надають рівнозначний майданчик для висловлення думок як представникам влади, так і опозиції". Тому "якщо останніми місяцями владу критикують більше, ніж раніше, це – питання до влади". 

Контекст цієї заяви – важливіший за слова: останні тижні тональність новин та політичних токшоу на каналах Ахметова радикально змінилась.

Якщо раніше медіаактиви олігарха утримувались від критики влади та навіть уникали болючих для Володимира Зеленського тем (наприклад, офшорний скандал), то тепер зі студії Україна-24 майже не виходять найбільш категоричні критики та опоненти влади.

Другий фронт, який може викликати незадоволення влади, – енергетичний. Теплоелектростанції Ахметова – один із лідерів серед усіх ТЕС, де запаси вугілля нижчі за норму. Тільки дві з восьми ТЕС, які належать холдингу ДТЕК бізнесмена, станом на 18 листопада виконують затверджений Міненерго план. Таким чином Ахметов може показувати, що без них буде важко пройти зиму. 

Принаймні так, схоже, вважає президент. 

"Щороку восени і взимку деякі олігархічні структури починають гру під назвою "штучний дефіцит". Я впевнений, що цього року в цю гру краще не грати, бо крім вашого "штучного дефіциту" є цілком реальний наш дефіцит терпіння. А коли у держави закінчується ангельське терпіння, у когось починається пекельний період", – заявив 15 листопада Зеленський, уникаючи прямих звинувачень у бік Ахметова.

Згідно з даними співрозмовників Української правди, є дві причини погіршення сосунків між Банковою та головним олігархом. Точкою неповернення став так званий "антиолігархічний закон". У квітні його анонсував Зеленський, 23 вересня – документ ухвалила Верховна Рада, а 5 листопада – підписав президент. 

Ще однією причиною стало звільнення 7 жовтня з посади спікера Дмитра Разумкова, який не був гарячим прихильником "хрестового походу" Зеленського проти олігархів. 

"Попадання Ахметова в реєстр олігархів знову перетворить його на ПЕП (Politically Exposed Person, політично значущі особи. – Ред.). Через це йому буде складно співпрацювати з міжнародними банками, залучати кредити. Тому він сприйняв закон про олігархів як особисте", – розповідає співрозмовник LIGA.net, один з депутатів Слуги народу. 

Загальний борг всієї групи СКМ, яка належить Ахметову, сягає $6,5 млрд, розповідав її CEO Олег Попов. Складнощі з залученням нових кредитів можуть стати проблемою для бізнесу Ахметова.

Втім, якщо заглянути глибше за медійний шум, крім антиолігархічного закону і політичних перестанов, у Ахметова є й інші важливі приводи бути ображеним на Банкову. Влада Зеленського за останні чотири місяці зробила чимало речей, які точно не сподобались найбагатшому українцю. 

Насамперед йдеться про енергетику та залізничні перевезення. 

LIGA.net нарахувала щонайменше п'ять рішень чи проєктів Банкової, які дорого коштуватимуть "кандидату в олігархи". 

Енергетика. Дзвінок на 3 мільярди

Ще пів року тому бізнес-імперії Ахметова велося якнайкраще: в липні НКРЕКП підвищила максимальний поріг ціни на електроенергію з 2 до 4 грн за кВт-годину, справа Роттердам+ йшла до закриття, а з ресурсного законопроєкту №5600 (в ЗМІ його назвали "антиахметівським") депутати та Кабмін зрізали невигідні для олігарха норми, які мали збільшувати рентні відрахування.

Ухвалення та підписання закону про олігархів поставило крапку у мирних стосунках. На каналі Ахметова з'явилася критика президента, повідомлення про можливі віялові відключення електроенергії цієї зими. Влада почала бити у відповідь. 

Яскравий приклад – історія з погашенням багатомільярдного боргу перед "зеленими" виробниками. ДТЕК – єдина компанія, яка не отримала "ні копійки" з залучених держкомпанією Укренерго грошей від "зелених євробондів".

За словами співрозмовника LIGA.net з енергетичного ринку, із 19,3 млрд грн холдинг мав отримати приблизно 3,4 млрд грн (близько 80% від усього боргу держави перед компанією).

За даними УП, перерахування заблокував дзвінок прем'єра Дениса Шмигаля. Ідеолог цього рішення – саме Зеленський, уточнив LIGA.net співрозмовник в енергетичному комітеті Верховної Ради. 

Тепер група не виключає звернення до міжнародного суду. "Ми розглядатимемо всі юридичні інструменти, які є, і будемо відстоювати свої права. Це неприпустимо, якщо хтось із учасників ринку не отримав гроші, а решта отримала", – сказав LIGA.net голова DTEK Renewable Маріс Куніцкіс.

Це показова історія, але не єдина. Проблеми зростатимуть. За даними двох співрозмовників LIGA.net в Слузі народу та НКРЕКП, окрім триразового збільшення екологічної ставки на викиди СО2, в планах Верховної Ради – збільшити в 30 разів розмір штрафу за порушення ліцензійних умов і зрив підготовки вугільних складів ТЕС до зими. 

Обидві несуть загрозу для СКМ. У складі холдингу є шість з десяти найбільших забруднювачів повітря в Україні. А ДТЕК – найбільший власник ТЕС і виробник вугілля в Україні. 

Але олігарх відбивається. Норма про викиди записана в тому самому ресурсному законопроєкті №5600. Востаннє його мали ухвалювати цього тижня. Але рішення досі немає – не вистачає голосів, розповів журналістам депутат Голосу Ярослав Железняк.

Ще більші проблеми спіткали бізнес Ахметова у залізничній сфері, яка здебільшого лишається в тіні енергетики. 

Залізничні проблеми

По бізнесу СКМ б'ють одразу три новації. 

Перший удар: тарифи

У серпні 2021 року Міністерство інфраструктури під керівництвом нового очільника Олександра Кубракова зробило річ, яка ніяк не вдавалася попередньому керівництву: підвищило залізничні тарифи на перевезення вантажів. 

Кубраков, пряма креатура Зеленського, анонсував їхнє підвищення з 1 вересня. Фактично платити більше за користування послугами УЗ бізнесу довелося вже з 17 серпня. 

Перевезення вантажів – основний заробіток для УЗ. 2020 року вони принесли 65,3 млрд грн виторгу. Однак рік компанія закінчила зі збитком у майже 12 млрд грн. Причина – близько 60-65% вантажів компанія перевозить нижче за рівень собівартості, пояснював раніше LIGA.net Валерій Ткачов, заступник директора департаменту комерційної роботи УЗ. 

За останні чотири роки через тарифи Укрзалізниця втратила майже 100 млрд грн, заявили наприкінці липня під час засідання Ради нацбезпеки. 

Востаннє тарифи УЗ підвищували 2019 року, а попередні спроби МІУ їх підняти блокувала Державна регуляторна служба. Вони були вигідними бізнесам Ахметова, Новинського, Жеваго та Фірташа, для яких УЗ – основна служба доставляння. Возити руду та вугілля, на яких ті будують левову частку своїх прибутків, можна було за найдешевшим – І тарифним класом. 

З серпня цей тариф підвищили на 8%, з січня він мав зрости ще на 20%. Одразу на 51,8% подорожчав пробіг порожніх вагонів – коли УЗ забирає вагони після доправляння вантажів. Також в УЗ "підтягнули" решту тарифної сітки. 

 

 

Читайте також: Удар по Ахметову. Укрзалізниця підвищила вантажні тарифи. Бізнес заплатить мільярди

У жовтні "знести" це рішення через Окружний адміністративний суд (ОАСК) намагалася Азовсталь (належить Метінвесту Ахметова і Вадима Новинського).Тоді ж частина працівників Укрзалізниці влаштовувала "італійський страйк", який щедро висвітлювали на телеканалі Ахметова "ТРК-Україна". 

Не вийшло. 10 листопада в МІУ "втішили" новиною: з січня тарифи на перевезення вугілля та руди підвищать ще на 9%.

Для УЗ – це загалом 12,3 млрд грн доходу у 2022 році. Для Ахметова – додаткових 6 млрд грн витрат до кінця 2022 року, підрахував член наглядової ради УЗ у 2020-21 роках Сергій Лещенко. 

Другий удар: перегляд тендеру

Результатом останнього засідання антикризового штабу Укрзалізниці на початку листопада  стало доручення переглянути контракти з Метінвестом на користування піввагонами на три роки, повідомив Лещенко, який входить до складу штабу. 

Аукціон на перевезення піввагонами вантажів впродовж 1 лютого 2021 року – 31 грудня 2024 року Укрзалізниця провела у січні 2021 року. Початкова ціна лотів – 800 грн за добу (без ПДВ). Однак на торги прийшов лише один учасник – Метінвест‐Шиппінг, – який запропонував ціну 480 грн за добу (без ПДВ) та виграв усі лоти. 

"Договір було укладено таємно від наглядової ради, його лобіював протеже Володимира Жмака (ексголова УЗ. – Ред.) – директор з питань карго Іраклі Езугбая", – стверджує Лещенко. 

Читайте також: Під вантажем Ахметова. Чому йде грузинський топменеджер Укрзалізниці. Розбір

Через цей "таємний" контракт Метінвест гарантовано отримав майже половину парку робочих вагонів УЗ за ледь не вдвічі нижчу ціну. Економія ж для компанії Ахметова-Новинського за три роки сягне 4 млрд грн, випливає з повідомлення на сайті самого Метінвесту.

 

Після скандалу довкола цих торгів у березні з посадою в УЗ спершу попрощався директор з комерційної роботи й логістики Укрзалізниці Іраклі Езугбая, а через кілька днів – і сам голова УЗ Володимир Жмак, який протримався на посаді трохи довше ніж пів року. 

Читайте також: Поїзд без голови. Кому вигідне звільнення керівника Укрзалізниці. Розбір

Третій удар: списання вагонів

На початку жовтня Мінінфраструктури зробило ще один крок у війні з олігархом: ініціювало скорочення термінів експлуатації вантажних вагонів. Ініціатива стосується двох найпопулярніших типів вагонів в Україні: напіввагонів, якими здебільшого перевозять вугілля і руду, та зерновозів.

Як це стосується Ахметова? Наказ МІУ про оновлення вагонів стосуватиметься не лише УЗ, а й приватних гравців.

У власності Лемтрансу Ахметова – 20 000 піввагонів, це найбільший в країні парк залізничних вагонів після УЗ. Частина з них – теж з вичерпаним терміном експлуатації, деякі задешево куплені після списання в Росії у 2015 році. 

У Метінвест-Шиппінг Ахметова-Новинського – 3700 одиниць рухомого складу. 

Загалом в МІУ розраховують за цей час "списати" з ринку 38 670 піввагонів та 18 772 зерновозів, повідомив заступник директора департаменту комерційної роботи УЗ Валерій Ткачов. 

Запланована частка піввагонів УЗ серед списаних з ринку – лише 54%, з рештою – 18 009 вагонами – доведеться попрощатися приватному бізнесу. 

Десь третина з них (близько 8400) – це вагони, які втратять структури Ахметова, порахував БізнесЦензор з посиланням на розрахунки МІУ. 

Зараз проєкт наказу МІУ чекає на погодження Державної регуляторної служби (ДРС), яка до цього вже відмовляла в погодженні. 

Та схоже, в міністерстві не сумніваються, що наказ набуде чинності вже з 1 січня. 9 листопада під час форуму "Велике будівництво: нова залізниця" міністр Кубраков представив програму оновлення вагонного парку УЗ на найближчі роки, зокрема з урахуванням ініціативи про списання.

Читайте також: Мегапроєкти | "Велике будівництво" Зеленського дійшло до УЗ. На вагони – 100 мільярдів. А гроші є?

Перша медійна

Чим може завершитись протистояння між найбагатшим і найвпливовішим українцями? Володимир Зеленський – не перший президент, який розпочинав "активні бойові дії" проти Ахметова. До нього проблеми олігарху створювали принаймні Віктор Ющенко і Петро Порошенко. 

Але ресурси будь-якого чиновника (і президента зокрема) обмежуються не тільки амбіціями, але й терміном роботи на посаді. Історія підказує, що запалу в голів держави вистачає максимум на пару років, далі обидві сторони закопували сокиру війни та знаходили компроміс.

Каденція Зеленського сягнула екватору. Порошенко в цей час якраз вирівняв стосунки з донецьким олігархом. Чи наслідуватиме Зеленський його приклад? 

Не обов'язково. Сила нинішнього президента – в його непередбачуваності. Але закономірності теж є. Джерело рейтингу Зеленського – яскраві медійні образи та перемоги, а сценарій їхнього досягнення пишеться під час вистави. Тому, якщо війна з олігархом дає електоральні дивіденди, вона триватиме доти, доки існуватиме медійна необхідність.

Або поки не вимкнуть телевізор. Зрештою пульт від усіх найбільших телеканалів тримає той самий Ахметов та його колеги в олігархічному пулі. А їм теж навряд чи подобається ідея стати "олігархами в законі".