Зміст:
  1. На кону – десятки мільярдів
  2. Перший етап
  3. Росію потрібно примусити
  4. Головне – зібрати докази
  5. Бонус. Інвестиції у перемогу

Найбагатший українець Рінат Ахметов 27 червня подав позов проти Росії до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ). У ньому мільярдер просить запобігти подальшій "блокаді, мародерству, знищенню і перенаправленню потоків зернових і металів" з боку Росії. 

Цей позов – частина кампанії, яку розпочав холдинг SCM задля стягнення компенсації за знищені, пошкоджені чи окуповані Росією активи. На сьогодні мова йде про приблизно 70 підприємств холдингу, каже LIGA.net Марні Чік, партнер юридичної компанії Covington & Burling LLP, представника SCM в європейському суді. 

Бізнес Ахметова першим розпочав юридичний наступ на країну-агресора, та він не єдиний, хто піде цим шляхом. Згідно з останнім підрахунком аналітичного центру при Київській школі економіки та Мінекономіки, на початок червня в Україні пошкоджено, зруйновано або захоплено 256 підприємства. 

Як бізнес-спільнота готується до стягнення компенсацій з Росії, наскільки це реалістично і як довго триватиме судова тяганина?

LIGA.net спрямувала понад десять запитів до компаній, що постраждали через війну. Відповіли SCM, компанія АТБ-маркет, Philip Morris, АрселорМіттал Кривий Ріг, Coca-Cola HBC Ukraine та Carlsberg Ukraine.

Ось що відомо на сьогодні.

На кону – десятки мільярдів

 

Згідно з опитуванням Європейської Бізнес Асоціації, сукупна сума збитків через війну 134 компаній-членів, становить щонайменше $518 млн (станом на 26 квітня – актуальніших даних у ЄБА ще не має). 

"Ми вже можемо говорити переважно про мільйонні збитки навіть в розрізі однієї компанії", – каже LIGA.net виконавча директорка Європейської Бізнес Асоціації Анна Дерев'янко. У втрати включені пошкодження будівель, знищення складів, викрадення або знищення товарів, майна, транспортних засобів. 

У найбагатшого українця – інший масштаб втрат. Лише в енергетичному напрямі бізнеса Ріната Ахметова мова йде про "десятки мільярдів доларів" збитків, розповідав гендиректор ДТЕК Максим Тімченко в інтерв’ю Forbes. До $20 млрд сам Ахметов оцінив втрати двох меткомбінатів групи Метінвест у Маріуполі – Азовсталі та Ілліча. 

Обрахунок збитків від російської агресії, повідомили у SCM Ріната Ахметова, триває. 

"[У позові до Європейського суду з прав людини. – Ред.] SCM вказала про пошкоджене майно, але перелік через активні бойові дії не остаточний, його ще не оцінили в доларах, євро чи гривнях. Це покриття збитку, завданого по всій території України на приблизно 70 підприємствах Ахметова та інвестиційної групи SCM", – пояснила Марні Чік. 

Холдинг SCM також надав LIGA.net дані щодо втрат агрохолдингу HarvEast (входить до структури SCM): 97 000 га, які використовує бізнес у Донецькій області, та 26 000 у Києві та Житомирі стали "центром вторгнення". 11 000 га землі пошкоджені у Київському регіоні, понад 500 корів вбили російські війська. Відповідно до інформації з відкритих джерел, Росія отримала контроль над зерновозами та балкерами у Маріуполі і використовує їх для навантаження вкраденим зерном HarvEast та металами Метінвесту. 

У мільярди гривень оцінюють свої збитки через російське вторгнення у продуктовій мережі АТБ. "Вказати фінальну суму неможливо, але сума збитків обраховується мільярдами гривень", – повідомили у пресслужбі мережі.

Перший етап


Philip Morris, АрселорМіттал Кривий Ріг, Coca-Cola HBC Ukraine та Carlsberg Ukraine перебувають на першому етапі – фіксації та підрахунку збитків – і ще не готові говорити про свої юридичні дії щодо компенсації.

Coca-Cola HBC Ukraine не має точної цифри збитків компанії через вторгнення Росії в Україну і не може дати додаткову інформацію, повідомила компанія LIGA.net. У Carlsberg Ukraine вивчають процедуру і поки не можуть дати "змістовних коментарів". У Philip Morris пошкоджені регіональний офіс у Києві, магазини IQOS в Маріуполі та Києві і будівля на території фабрики. Гендиректор Філіп Морріс Україна Максим Барабаш заявив в інтерв’ю Censor.net, що компанія оцінює пошкодження інфраструктури компанії та згодом повідомить "відповідні дані". 

АрселорМіттал Кривий Ріг пощастило більше: хоча підприємство працювало на технологічному мінімумі з березня до червня, воно не зазнало руйнувань. Зараз компанія працює над методикою та розрахунком збитків, а пізніше юридична команда вивчатиме перспективи їхнього стягнення. "Поки що цифри озвучувати не готові", – повідомили у пресслужбі компанії.

Пресслужба АТБ-маркет повідомила, що будуть розглядатися всі можливі стратегії: від подання позовів до заявок на репарації, але консультації все ще тривають. "Цифра збитків доволі динамічна, оскільки процес фіксації та розрахунку збитків досі не завершено", – додають у пресслужбі мережі. 

Проте компанії можуть подати позов в ЄСПЛ без фінальної цифри збитків, пояснює Назар Кульчицький, партнер АО "ЮФ "Василь Кісіль і Партнери". Спершу бізнес подає скаргу щодо порушення. "Нам потрібно доводити, що Росія знищила наше майно або захопила його. Фактично оцінка вартості буде відбуватися на пізнішій стадії", – говорить він. 

Для війни з Росією в судах, інвестиційна група SCM обраховує збитки внутрішньою юридичною командою, а представляти інтереси її засновника бізнесмена Ріната Ахметова в європейському суді буде, як зазначено вище, міжнародна юридична компанія Covington & Burling LLP. 

Інформація для суду збирається як з відкритих, так і з внутрішніх джерел компанії. "Це може бути будь-що: внутрішні звіти, інформація щодо знищення зерна і металу, перенаправлення зерна та металів, викрадення зерна та металів, які належать SCM. Ми також включаємо публічні звіти щодо руйнування цивільної інфраструктури організацій ООН та ОБСЄ", – говорить партнерка Covington & Burling Марні Чік.

Міжнародна команда хоче донести до ЄСПЛ, що Росія не просто руйнує інфраструктуру в Україні, але і провокує глобальну продовольчу кризу. І змусити Росію заплатити за збитки. "Але судячи із заяв Кремля, ми бачимо, що зараз Росія не заплатить добровільно", – додає Чік. 

Росію потрібно примусити

 

Ахметов не вперше вимагає компенсації збитків від Росії в міжнародних судах. У 2018 році компанія ДТЕК, яка належить холдингу SCM, подала позов до Міжнародного арбітражного суду, щоб відновити право власності над втраченими активами в анексованому Криму та компенсувати збитки. Позов стосується конфіскації Крименерго за рішенням так званого кримського парламенту, підконтрольного Кремлю. Вартість втраченого таким чином рухомого і нерухомого майна ДТЕК Крименерго перевищила $500 млн, за інформацією пресслужби компанії. 

Тімченко заявляв, що фінальне рішення арбітражу стосовно цього процесу має вийти "до літа 2022 року". Станом на 8 липня фінального рішення досі немає, свідчить портал Investment Policy Hub.

Росія не бажатиме платити, тому потрібно знайти шлях примусити її це зробити. І з’ясувати джерело фінансування збитків, каже Кульчицький. "Я кажу всім чесно: перспектива виконання рішення суду буде лише в тому разі, якщо Росія колись вирішить повернутися в цивілізований світ, і однією з вимог повернення в Раду Європи буде виконання судових рішень", – додає він. 

Реальних механізмів, як Росія заплатить за збитки через вторгнення, ще немає. "Щойно такий механізм буде зроблений, у нас все готово, ми йдемо туди", – говорить Кульчицький. 

Наразі, словами Анни Дерев’янко, таких механізмів може бути шість – національних та міжнародних. 

Так можна позиватися до Росії через українські суди, через інші країни (Німеччина або Литва), позов в ЄСПЛ, до Міжнародного кримінального суду, створити окремий інвестиційний арбітраж чи спеціальний трибунал. "Але швидкого алгоритму та механізму немає, оскільки РФ не оголошувала війну, не визнає свою вину і відповідальність за спричинене руйнування", – каже Дерев’янко. 

Читайте нас в Telegram: тільки важливі та перевірені новини

Подання позову в Європейський суд з прав людини – інструмент, який хоч і не гарантує компенсації Росії, але може встановити її відповідальність. Водночас Кульчицький радить не поспішати подавати позов про компенсацію збитків Росією в українські суди, тому що тоді суди інших юрисдикцій можуть відмовити у розгляді справи. 

Компенсування з російських активів в Україні також реальне, за словами Кульчицького. Але він сумнівається, що це покриє всі завдані збитки. "Тих активів, насправді, не так багато. Воно ніяк не покриє навіть 1/100 тих збитків, які були завдані", – пояснює юрист. 

Як писала LIGA.net, станом на липень українські суди в рамках різних кримінальних проваджень заарештували російські активи на суму щонайменше 33 млрд грн.

Новий механізм, який змусить Росію заплатити, Україна анонсує на вересневій сесії Генеральної асамблеї ООН, заявила заступниця міністра юстиції Ірина Мудра в інтерв'ю The Times. За її словами, це не буде копія моделі виплати репарацій Німеччиною після Другої світової, тому що Росія ніколи не визнає свою поразку у війні. 

Головне – зібрати докази

 

Відсутність механізму компенсації не означає, що не потрібно нічого робити, говорить Кульчицький. Щоб бути готовими виставити чек Росії в суді, бізнесу потрібно зробити три речі: довести факт завдання збитків, чиїми діями завдані ці збитки і розмір збитків. "Ми пропонуємо нашим клієнтам рухатися у таких справах в рамках кримінальних проваджень. Щоб будь-де розглядати питання збитків у будь-якій юрисдикції, в будь-якому суді", – пояснює юрист. 

Для цього бізнес подає заяву про скоєння злочину, фіксує завдані збитки за участю спеціалістів, в результаті огляду місця події та після отримання висновків експерта та спеціаліста. Потрібно встановити, що цей збиток стався через потрапляння ракети або пострілів з танку. Окрім потрібних експертиз, для кримінального провадження можна також допитати свідків. 

Українське право дозволяє лише зафіксувати фактичні пошкодження чи знищення майна, але не недоотриманий прибуток. Однак фактаж це краще ніж нічого. "Решту можна дораховувати (щоб збільшити суми для компенсації в суді. – Ред.). Скільки років розглядатиметься питання компенсації, невідомо, і залежно від тої чи іншої юрисдикції ми перерахуємо компенсацію повторно", – каже Кульчицький.  

Зараз підготовка до позовів в ЄСПЛ не масова, за словами Кульчицького, проте бізнеси будуть використовувати всі можливі інструменти, щоб вимагати компенсацію. Процедура подання в ЄСПЛ не заважає подавати позови в інші суди та арбітражі, тому історій позовів буде більше. "Будемо звертатися до європейського суду, а далі треба дивитися", – каже він. 

Бонус. Інвестиції у перемогу

Скільки коштуватиме Ахметову позов в ЄСПЛ?  

Оплата послуг юристів Covington & Burling відбуватиметься щомісяця за загальну кількість годин, яку юристи витратили на роботу над справою. Справу вестиме партнер Джонатан Гімблет разом із радником Аланом Ларсоном та старшим радником Стівеном Рейдмейкером. Погодинна оплата Гімблета – $1115, Ларсона – $1500, Рейдмейкера – $1225. Погодинні оплати інших юристів варіюються від $640 для молодших юристів до $2500 для старших, від $305 до $595 для їхніх асистентів. 

Однак невідомо, скільки часу витратиться на кейс SCM. Опитані LIGA.net юристи Василь Кісіль і Партнери та Asters, які представляють інтереси в ЄСПЛ, не беруться оцінювати загальний час на справу без тексту заяви в суд. Але вони погоджуються, що розгляди справи в ЄСПЛ можуть тривати роками.