Балансувати на межі війни – дороге задоволення. Хто переможе в марафоні: Росія чи Захід
Світові ринки переживають значну турбулентність. Інфляція як один з наслідків пандемії – непростий виклик. Особливо поєднана з екологічними викликами, непередбачуваною торговою політикою Китаю та дефіцитом на ринку праці.
Як і у випадку з дефіцитом енергоресурсів, який на початку мав об’єктивні передумови, але надалі був загострений та перетворений в енергетичну кризу саме російським газовим монополістом Газпромом, Росія і зараз не стоїть осторонь. Кремль із захопленням та ентузіазмом підливає масло у вогонь економічних негараздів, створюючи ідеальний шторм на світових ринках.
Посилення збройної агресії Росії проти України, накопичення російських військ на кордоні з Україною, божевільно нахабні заяви Кремля на міжнародній арені, спільні білорусько-російські "навчання", реакція України та Заходу… Це все удари в спину постпандемічній світовій економіці від Кремля.
Але, схоже, Кремль до цього готувався заздалегідь:
- $640 млрд міжнародних резервів;
- Фонд національного добробуту еквівалентний 12% економічного виробництва Росії;
- власна платіжна система;
- заповнені газосховища…
Це дозволяє Кремлю витримати ідеальний шторм довше. Але не так довго, як, можливо, їм би хотілося.
Накопичення не робилися з "повітря". Фактично, це кошти, які мали бути інвестовані у розвиток та інновації. Як наслідок тут Росія пасе задніх.
Накопичення здійснювалися коштом централізації основних джерел доходу, нафти і газу, в держкомпаніях. В корумпованій автократії це призводить до значних втрат, неефективності та блокує іноземні інвестиції.
Накопичення в автократії гальмує соціальні програми. Як наслідок демографічні проблеми та посилення відтоку людського капіталу.
20% ВВП країни та 40% федеральних доходів – нафта і газ. І хоча енергетичні санкції вдарять неймовірно боляче по світовій економіці, російську, навіть з такою фінансовою "подушкою", вони похитнуть суттєвіше.
Особливо, якщо врахувати, що корупція породжує рукодупість, а значить помилок буде багато і кожна з них лише погіршуватиме становище Кремля, який стоїть на порозі політичного виклику передання влади.
Зрозуміло, що європейська економіка більше залежить від російського питання, ніж США. Росія – в п’ятірці найбільших торговельних партнерів ЄС та основний постачальник енергії. Для США Росія лише наприкінці третього десятка переліку. Через що і минулі санкції після анексії Росією Криму більше вдарили по ЄС, ніж по Штатах. Та й зараз на тлі зростання цін на енергоресурси країни-експортери, зокрема і США, навіть змогли трохи заробити на цьому.
Зважаючи на все це, європейці до питання санкцій ставляться обережніше. Бо класична зброя – лише один з інструментів Кремля.
Й не треба виключати, що ціллю можливого блефу президента РФ Володимира Путіна може бути передусім економіка, як українська, так і європейська. А, зважаючи на обсяг накопиченої російської "подушки", санкційний механізм та алгоритм дій мають бути побудовані таким чином, щоб західний світ пережив турбулентність комфортніше та безпечніше за Кремль.
Сьогодні ціни на електрику в Німеччині побили черговий рекорд. До російських загроз додалася лише відсутність вітру, і Німеччина знов опинилася перед загрозою зупинки ще більшої кількості промислових підприємств. І це при тому, що погода поки тепла.
Звичайно, не треба виключати вини західного світу в цьому, адже за політику "умиротворення Кремля" треба платити. Як і нашої, бо за Віктора Януковича та ОПЗЖ голосували саме громадяни України.
Але я не про це. Сенс цих багатьох літер простий: за деревами побачити ліс. Бо, повторюся, збройна агресія, кібератаки, провокації – лише одні з інструментів впливу, зокрема і перш за все на економіку. А значить, наша економічна стійкість – один з найбільших пріоритетів, про який ми маємо піклуватися.
І тут вже всі важелі впливу в наших руках: починаючи від тиску на політиків та чиновників щодо реформ та розумних кроків, адекватних обставинам, закінчуючи власною стратегією поведінки.
"Дилема в’язня" для України зараз проста: найбільший профіт кожен з нас отримає, лише працюючи на загальне благо. Ми це можемо робити круто, що останній раз довели в 2014 році. Зараз нам потрібно це повторити знову, однак вже в економічній площині.
Ну, і ви зрозуміли, що різні види санкцій проти Росії ми також маємо аналізувати під різними кутами. Пам’ятаючи, що це марафон, в якому переможе той, хто вірить у свої сили та протримається "на рингу" довше.
